“А ви гараж чи дачу вже придбали?” Кажу, що ні. Тоді нотаріус порадив не затяrувати з цим, бо нема гарантії, що мені не доведеться саме там дожuватu останні роки свого життя. Я не перша така наївна
У мого батька є рідна сестра. Тітка Оксана дуже добра людина. Шкода, що їй не пощастило в особистому житті. Рано овдовіла, а вдруге так і не вдалось знайти гідного чоловіка. Тому змушена була самотужки виховувати сина.
Син вже дорослий і надумав одружуватись. Тітка дуже хвилювалась, що не має змоги оплатити йому весілля. Щоб якось це компенсувати, захотіла зробити неабиякий подарунок — квартиру.
Звісно, для того, щоб придбати молодятам окреме житло, у неї не було фінансової спроможності. Тому вирішила переписати на сина власне помешкання.
Ми з батьком намагались переконати її, що це поганий задум, бо квартира і так колись перейде у спадок її сину. Для чого приймати поспішні рішення, які можуть привести до не дуже хороших наслідків. Навіть готові були позичити їй певну суму грошей, для придбання хорошого подарунка.
Проте, нас слухати вона не стала. Вирішила таки зробити так, як задумала. Вже наступного ранку вирушила на зустріч з нотаріусом. Після цього знову завітала до нас у гості.
Вона попросила позичити їй гроші на весільний подарунок, бо передумала дарувати квартиру. Нам стало цікаво, у чому ж причина такої різкої зміни планів. Ще вчора відстоювала свій задум і нічого не хотіла чути, а сьогодні прийшла із зовсім іншим настроєм.
Ми запитали, чому ж вона передумала? На що тітка Оксана відповіла:
— Я сьогодні зустрічалась з нотаріусом. Розказала про свій задум, а він прямо запитав: “А ви гараж чи дачу вже придбали?” Я кажу, що ні.
Тоді він порадив не затягувати з цим, бо нема гарантії, що мені не доведеться саме там доживати останні роки свого життя. А ще розповів кілька історій про таких же наївних, як я. Які потім безхатьками стали.
Нас із батьком дуже здивувало, що коли ми те саме говорили тітці, вона не хотіла нічого чути, а чужа людина за кілька хвилин змогла її переконати.
Зрештою позичила гроші на подарунок. Сподіваємось, молодій сім’ї він сподобається. Головне, тепер можемо не хвилюватись, що на старості років вона опиниться на вулиці.
КІНЕЦЬ.