Ми з моїм чоловіком були досить заможними та забезпеченими людьми, але раптово все змінилося… не стало мого чоловіка. Тоді я вирішила поїхати до Італії на заробітки. Рідні не розуміли мого рішення, казали, що чоловік і так забезпечив мене на все життя, але я мала чітке розуміння того, що я роблю це заради своїх дітей.

Перед моїм від’їздом дочка заявила, що вона збирається заміж, тому без довгих роздумів подарувала їй наш будинок. Зять мені трапився чудовий: працьовитий, розумний, відповідальний.

Щоб нікого не обділити, сину я подарувала немалу земельну ділянку, де в ін міг збудувати собі будинок. Опинившись в Італії, я почала працювати і заробляти дочки на ремонт у будинку, а синові – на будівництво будинку. Все пройшло добре, і незабаром у дитей уже все було готове.

Зрозумівши, що вони і без мене вже справляються, я вирішила нагромадити собі на квартиру і повернутися на батьківщину. Після цього рішення я надсилала гроші синові, а в ін збирав і незабаром kупив мені квартиру.

Нарешті я поверталася додому. Ви не уявляєте, як я тоді скучила за рідними краями, за рідним повітрям і водою… Тільки ось на батьківщині на мене чекав неприємний сюрприз. Син упустив свою заміжню донечку пожити в моїй хаті, подумавши, що я ще нескоро повернуся додому.

Я запропонувала йому nродати свій будинок і kупити дві квартири, але син сказав, що не зможе, тому що чимало rрошей та енергії вклав у цей будинок. Прошу помітити, мої rроші. Загалом, не знаю, як ми розбиратимемося, але такого зухвалого ставлення до себе я точно не очікувала.

КІНЕЦЬ.