Зараз багато хто приїжджає жити до своїх батьків через життєві обставини. Ми залишились без домівки і були вимушені терміново знайти собі житло. Я пропонувала поїхати до моїх рідних в село, але чоловік на відріз відмовився. Хотів жити в місті. Порадившись, ми поїхали до його батьків.

Свекруха щиро раділа нашому приїзду. Вона давно запрошувала до себе в гості, але нам постійно бракувало часу. Зустріли нас тепло. Для нас заздалегідь підготували кімнату. Свекруха дістала нові рушники та постільний комплект спеціально для нашої сім’ї.

Перший місяць, ми жили тихо та спокійно. Намагалися вжитися в побуті, але без скандалів. Свекруха спокійно казала, що їй не подобається. Я робила так само. Ніяких проблем в нашому сусідстві не бачила. На жаль, свекруха думала інакше.

Якось неочікувано, вона почала кричати на мене через якусь дрібничку. Здається, я сіль поставила не на поличку, а залишила на столі. Жінка довго сварила мене. Вона ніяк не могла заспокоїтися. Я взагалі не знала, що мені казати.
Коли свекруха заспокоїлася, то почала плакати.

— Вибач, дитино! Я на роботі маю проблеми і оце от зірвалася на тобі. Вибач, будь ласка… — Говорила свекруха.

Звісно, я її вибачила. Всім зараз важко. Нерви у всіх не витримують.

Чоловіку нічого не казала. Навіщо йому знати про жіночі негаразди. Я швидко пожалкувала про своє рішення. Пройшов тиждень і сварка повторилася.

Свекруха почала кричати на мене, бо я занадто гучно сьорбала чай. Мені той напій став посеред горла. Ледь проковтнула той кім. Багато образливого мені наговорила свекруха. Я навіть згадувати про це не хочу.

Я знову нічого не сказала чоловіку. Свекруха вибачилася, як минулого разу і на цьому ми розійшлися. Досить швидко, буквально на наступний день, мене очікувала нова сварка. На цей раз, заважали мої шкарпетки, які висіли на балконі. Вони забирали багато місця. Я взагалі не зрозуміла, що відбувається?

Це справді мої шкарпетки настільки сильно роздратували свекруху чи їй просто захотілося посваритися і вона не змогла придумати нормальної причини для сварки? Шкарпетки зняла і розвісила на стільчику в нашій кімнаті.

З того моменту, я слухала кожен день безліч претензій. Свекруху дратувало абсолютно все, що я роблю. Суп варю не правильно, посуд мию погано, купувати продукти не вмію, перу погано, миюся довго. Все роблю не так. Кричала свекруха тільки тоді, коли не було чоловіка, але то тривало не довго.

Сварка при чоловікові була наймаштабнішою. Отримав і він. Свекруха сказала, що ми витрачаємо забагато електроенергії та води.

— Мамо, ми ж пропонували тобі грошей? Чому ти відмовилася? – Спокійно запитав чоловік.

— Я думала ви будете поводитися скромно! А ви!.. Он вона пере два рази в день! Як можна стільки речей бруднити? Що ви з ними робите?

— Мамо, в нас мала дитина. То нормально. Вона постійно бруднить свій одяг. Кажу ще раз, ми дамо тобі грошей.

— Не хочу я ваших грошей! Мені потрібен порядок в моїй квартирі і нормальне ставлення до мене! А твоя жінка!..

— А з нею що не так? – Вже роздратовано запитав чоловік.

— Вона свариться зі мною!

— То ви зі мною сваритися, Маргарито Петрівно. – Спокійно сказала я, але одразу пожалкувала.

Свекруха розізлилася ще дужче. Вона довго кричала. Дитина нервувала від тих криків. Почала гучно плакати. Жінку то роздратувало ще дужче. Вона вимагала заспокоїти дитину негайно. В мене не виходило.

— В мене від вас болить голова!

Свекруха закрилася в кімнаті, гримнувши дверима. З кімнати вона крикнула, щоб ми з’їхали до кінця тижня.

— Що з нею? Ми справді їй так заважаємо? – Дивувалася я.

— Може, вона просто втомилася і виснажилася. Все таки батька не стало лише рік тому. Може їй досі болить, а вона не зізнається?

— Не знаю, любий…

Атмосфера в квартирі була такою поганою, що в мене почало боліти серце. Біль ніяк не вщухав. Чоловік ходив понурий. Намагався взагалі не контактувати з матір’ю. Дитина також різко захворіла.

— Нам треба з’їхати. – Категорично заявив чоловік.

Поїхали ми на занедбану квартиру без пральної машинки. Взяли перше, що потрапило під руку. Свекруха навіть не провела нас, коли ми виїжджали. Навпаки, вона виставила нам чек. Порахувала нам декілька тисяч гривень боргу. Що то було, ми так і не зрозуміли. Пропонували грошей, поводилися тихо і все одно не вгодили. Свекруха нічого не пояснює та відмовляється з нами розмовляти. Може в неї нерви здали?

КІНЕЦЬ.