У мене на роботі повний завал. Кінець року, а я працюю бухгалтером. Про те, що я безтурботно відсвяткую Новий рік, мови навіть не йшло. Ввечері, хотілось прийти додому й одразу завалитися спати.

Але моїй мрії не судилось збутись. Коли я повернулась додому, то застала справжню вечірку у своїй квартирі. Мій хлопець запросив купу людей, навіть не поцікавившись, як я до цього поставлюсь. Вони голосували, сміялись та веселились на повну. Я прийшла у самий розпал гулянки. Чоловіки намагались залучити мене до загальних веселощів, але я навідріз відмовилася. Єдине, про що просила, це трохи збавити гучність музики й самим поводитись тихіше. Навіть не повечерявши пішла у свою кімнату, щоб виспатись після напруженого дня.

Та щойно я припала до подушки, в гості влаштували караоке. Я вже готова була йти на ночівлю до готелю. Через нерви у мене розболілась голова. Не витримала і встала, щоб ще раз попросити непроханих гостей поводитись тихіше.

Я ніколи не любила, коли до мене хтось приходив би запрошення. Це одне, коли завітав близький друг. Але серед натовпу моїй квартирі, що зібрався на цій вечірці, я знала лише кількох людей. Більшість з них тридцятирічні ледарі, ще й досі живуть коштам батьків. Найкращий друг мого хлопця зраджує власній дівчині й не бачить у цьому проблеми. Це наштовхує мене на думку, що коли Ігоря такі друзі, то між ними можливо є щось спільне. Але він завжди переконував мене у зворотному.

І от, від безсилля, я нарешті заснула. Мені почав снитись дивний сон, ніби поруч чую жіночий голос, але не можу зрозуміти, що вона мені каже. Виявилось, що це ніяк і не сон. До нас прийшла молодша сестра Ігоря — Уляна, й почала розказувати мені якусь історію. Що саме вона розповідала, я слабо розуміла, бо ніяк не могла відійти від сну.

Зрештою я таки розібралась у всьому. Уляна зустріла мого хлопця в нічному клубі, куди він вирушив з компанією, коли вдома їм стало нудно. Мабуть, саме в цей момент я змогла нарешті заснути. Там вони надибали якихось дівок. Після кількох літрів литого в себе алкоголю, влаштували п’яний дебош. Охорона зателефонувала в поліцію.

Щоб врятувати брата від проблем, Уляна взяла його під руку і вивела на вулицю, де вони сіли у таксі та відправились додому. Зараз він спить на канапі у вітальні.

А казав, що не такий, як його друзі! Ось в яку халепу ледь не втрапив. Мої побоювання, щодо поганої компанії, виправдались.

Добре, що його молодша сестра все розповіла. Це відкрила мені очі на справжню натуру мого хлопця. Наступного дня я попросила його з речами на вихід. А з Уляною дружимо й досі.

КІНЕЦЬ.