Валентина повідомила свого жадібного чоловіка, що йде від нього.

– За що? — вигукнув Федір.

— Що я зробив?

— А мені не потрібний чоловік скнара, — відповіла Валентина.

— Від такого краще одразу йти. Поки дітей немає.

— Навіщо одразу йти? — дивувався Федір.

– Давай ще поживемо разом. Адже добре все.

— Тобі, може, й добре. А мені погано. Ти ж на мені економиш.

— Ось чому ти кажеш, що я тільки на тобі заощаджую? Це неправда. Я на собі також заощаджую.

— Ось і заощаджуй на собі, скільки влізе. А мені таке не треба. І так цілий рік із тобою мучилася. Годі з мене.

– Я тебе все одно поверну, Валентино, – сказав Федір, – так і знай. Чого б мені це не вартувало. Дізнаєшся тоді, який я жадібний!

Валентина з цікавістю подивилась на чоловіка.

— Ти такий дивний, Федоре, — сказала вона.

– Що означає це твоє “я тебе все одно поверну”?

— А то й означає, — відповів Федір.

— Жодних грошей не пошкодую. До найкращих фахівців звернуся. А поверну тебе.

— До яких ще фахівці?

– Не зрозуміла Валентина.

— До тих, які чоловікам повертають дружин.

– А такі є?

– Здивувалася Валентина.

– І чимало.

– І що?

– Що, що?

— Чи справді повертають?

– Звичайно! Ще як повертають. Щоправда, задоволення не з дешевих.

– Недешево це скільки? – Запитала Валентина.

– Точно не скажу. Але скільки б не вартувало, мене це не зупинить. Так і знай. Так що, моя тобі порада, краще тобі не йти.

— Чому це мені краще не йти?

— Тому що все одно повернешся, а гроші вже витрачу. Давай я краще їх тобі віддам, аніж фахівцям.

— Ну, і скільки ти мені даси?

Федір назвав ціну.

— Не сміши мене. Такі гроші я сама тобі заплачу, аби не залишатися.

– А скільки ти хочеш?

Валентина назвала суму.

— Я нарешті куплю собі нормальний одяг і зуби вилікую.

– Ти у своєму розумі?! — вигукнув Федір.

— А казав, що жодних грошей не пошкодуєш. Жадібний!

— Жодних, але не таких же! Совість май, Валентино. Та за такі гроші я можу…

– Як хочеш, – сказала Валентина. — Тільки враховуй, що фахівці з тебе можуть і більше попросити.

Валентина пішла. Федір вирушив шукати спеціаліста. Знайшов. Її звали Мар’яною.

— Мені треба повернути дружину, — сказав Федір. — Чи зможете?

— Зможемо, — впевнено відповіла Мар’яна.

— І скільки це мені обійдеться?

— Дивлячись за яким тарифом будемо повертати, — відповіла Мар’яна.

– У сенсі?

— Все залежить від комплексу послуг, які Ви бажаєте отримати. Їх три види.

— А найдешевший скільки коштує?

Мар’яна назвала ціну першого виду послуг.

– Це мені підходить, – сказав Федір. — Запитання лише в тому, що я отримаю за ці гроші?

– Ваша дружина повернеться до Вас. Але! Протягом року і без кохання.

— У сенсі «протягом року»? А швидше не можна?

– Можна. Але це вже другий вид послуг. І це буде дорожче.

– Скільки?

Мар’яна назвала ціну.

– І що я отримую за ці гроші?

— Дружина повертається вже наступного дня після оплати, але без кохання.

— У сенсі «без кохання»?

– У прямому. Житиме з Вами, а не любитиме Вас.

— Навіщо мені дружина, котра мене не любить? А якщо з коханням?

– Третій вид послуг. Дружина повертається вже наступного дня і кохає.

– Ось! Те, що треба! Скільки?

Мар’яна назвала ціну.

– Скільки? — перепитав Федір.

— А чого Ви хотіли? – відповіла Мар’яна. — Кохання — це найдорожче, що є у нашому житті.

— Я розумію, що найдорожче. Але не на стільки ж!

— Саме так, — впевнено сказала Мар’яна і зітхнула. — Бо кохання хочуть усі, а на всіх не вистачає. Звідси висока ціна.

— Гаразд, — погодився Федір. – Беру. Третій вид. Найдорожчий. Щоб кохала. А вона точно повернеться вже наступного дня?

– Точно?

— І любити буде? Завжди?

– Завжди. Ба більше. Вона Вас любитиме, навіть якщо Ви її розлюбите. І навіть якщо Ви захочете від неї піти, вона буде Вас переслідувати все життя.

– Переслідувати?

– Як тінь. Куди Ви туди й вона.

Федір замислився.

«І навіщо це мені? – подумав він. — Та ще й за такі гроші! А що як я її розлюблю за двадцять років? А вона мене переслідуватиме. Ні вже».

– Давайте за другим тарифом, – сказав Федір. — Нехай повертається завтра і без кохання. Чорт з ним, з коханням. Кохання того не варте. Але вона точно назавжди повернеться?

– Точно!

Федір розрахувався і пішов додому. І вже о третій ночі повернулася Валентина.

– Повернулася? — уїдливо поцікавився Федір, виходячи до передпокою.

— Довелося, — з жалем відповіла Валентина. – Не хотіла, а повернулася. Відчула раптом непереборне бажання повернутись.

— А я попереджав, що повернешся.

— Я так і зрозуміла, що у всьому винні фахівці. Виходить, звернувся? Чи не пошкодував грошей, так?

— На добру справу й грошей не шкода. Тільки чого ти вночі повернулася?

— А тобі на зло, — відповіла Валентина. — Якщо вже, думаю, все одно треба повертатися, то хоч розбуджу тебе. І одразу попереджаю, що я тебе не кохаю.

— А це мені відомо. І не кохай. Подумаєш. Головне, що ти зі мною. Пішли спати.

– І спимо ми тепер окремо.

– Як це окремо? Чому окремо?

– А ось так це! Повернутись я до тебе повернулася. Бо відчуваю непереборне бажання. Але ненавиджу тебе ще сильніше.

— Тоді пішла геть звідси.

– Ага! Як же! Розмріявся. Я тепер усе життя з тобою. Як тінь. Куди ти туди і я.

— З якого дива?

— А з такою. Непереборне бажання. Нічого не можу з собою вдіяти.
Валентина пішла до спальні та зачинила двері.

Федір дочекався ранку та одразу ж побіг до Мар’яни.

— Треба, щоб дружина пішла, — сказав він. — Чи зможете?

— Зможемо, — відповіла Мар’яна.

— І скільки це мені обійдеться?

— Дивлячись, за яким тарифом виганяти будемо, — відповіла Мар’яна.

– У сенсі?

— Все залежить від комплексу послуг, які Ви бажаєте отримати. Їх три види.

— А найдешевший скільки коштує?

Мар’яна назвала ціну першого виду послуг.

– Це мені підходить, – сказав Федір. — Запитання лише в тому, що я отримаю за ці гроші?

— Ваша дружина піде. Але! Протягом року та з ненавистю в душі.

— У сенсі «протягом року»? А швидше не можна?

– Можна. Другий вид послуг. Але це буде дорожче.

– Скільки?

Мар’яна назвала ціну.

– І що я отримую за ці гроші?

— Дружина йде вже наступного дня після оплати, але ненависть залишається.

– У сенсі “ненависть залишається”?

– У прямому. Буде ненавидіти Вас і шкодити Вам все життя. А під час розлучення зробить все, щоб лишити Вас ні з чим. Найме найкращих адвокатів. І змусить сплачувати величезні аліменти.

– Які аліменти? У нас й дітей немає?

— Вона зробить усе, щоб діти з’явилися на той час.

— Мене це не влаштовує. А якщо без ненависті?

– Третій вид послуг. Дружина йде відразу після оплати та забуває Вас. При цьому не відчуває ні любові, ні ненависті.

– Ось! Те, що треба! Скільки?

Мар’яна назвала ціну.

– Скільки? — перепитав Федір.

— А чого Ви хотіли? – відповіла Мар’яна.

— Спокій — це найдорожче, що є в нашому житті. Про нього багато хто мріє, а на всіх не вистачає.

— Я розумію, що спокій це дороге задоволення, — вигукнув Федір.

— Але ж не настільки!

— Так, — спокійно відповіла Мар’яна, зітхнула і розвела руками.

— Гаразд, — погодився Федір.

– Беру. Третій вид. Найдорожчий. Щоб тільки не любила і ненавиділа.

Федір відповів і поїхав додому.

А Мар’яна одразу, як і вперше, перевела ці гроші Валентині, залишивши собі належні за договором відсотки.

Ось що буває з жадібними чоловіками)))

Ставте вподобайки та залишайте ваші коментарі!