Наталя лежала на ліжку й відпочивала. Вона була вже старенькою, та й слаба постійно, тож підводилася вона рідко. Допомагала Наталі її двоюрідна внучка Катруся, яка жила разом із нею… Раптом у коридорі пролунав дзвінок домофона. Внучка одразу кинулася туди і підняла слухавку. – Хто там? – запитала вона. – Дід Петро, – твердо сказав чоловічий голос. – Відкривай! – Який ще дід Петро? – не зрозуміла Катя. – Катрусю, відкривай! – раптом пролунав з кімнати голос Наталі. Дівчина натисла кнопку, відкрила замок. Тут і старенька з’явилася, і прямо втупилася поглядом у двері. Катя не розуміла, що відбувається
Дід Іван із кимось говорив по телефону добрих пів години. Потім він з ностальгійною усмішкою на обличчі сидів і дивився в одну точку. – Тату, хто там дзвонив? – підійшла […]
Ігор Васильович повернувся додому, зайшов на кухню. – Яно? А ти чому в темряві сидиш? – здивувався чоловік, побачивши свою невістку. – Ти що плачеш? Яна мовчала. – Що сталося? – не відступав свекор. – Андрій щось наробив? Ну я йому покажу! – Сталося, Ігор Васильович… сталося, – тихо схлипнула невістка. – Це кінець! – Ти про що? – не зрозумів Ігор Васильович. І Яна все розповіла свекру. Ігор Васильович вислухав невістку і застиг від почутого. Ось чого-чого, а такого він аж ніяк не очікував почути
Якби хто-небудь сказав Яні, що вона стане приводом для пересудів і причиною розбрату між батьком і сином, то дівчина сказала б взяти свої слова назад. Яна хоч дівчина проста та […]
Іван Петрович зібрав дві великі картаті сумки домашніх смаколиків і поїхав у місто до дітей. Він вирішив зробити сюрприз. Всю дорогу старенький усміхався, так радісно було на душі. Він під’їхав до будинку своєї доньки Марії. Та її вдома не було. Вона довго не відповідала на дзвінки, але потім взяла слухавку. – Тату, чого дзвониш?! – вигукнула Марія. – Зайнята я! – Я приїхав, дочко… – Куди приїхав? – ахнула та. – Навіщо? – В гості, – сказав старенький. – Я гостинців привіз, сальця, як ти любиш, яблучок… У слухавці раптом запала тиша. Чоловік не міг зрозуміти, що відбувається
Іван Петрович уперше за стільки років зібрався у місто. Було помітно, що літній чоловік помітно нервує. В очікуванні автобуса він раз у раз пригладжував волосся або струшував зі старого піджака […]
Ольга Іванівна приготувала вечерю, і чекала чоловіка з роботи. Рипнули вхідні двері, на кухні з’явився Борис Сергійович. – Привіт, кохана! – привітався він і сів за стіл. – Щось сталося? – захвилювалася дружина, помітивши, що чоловік дуже засмучений. – Все добре, – спробував посміхнутися Борис. – Слухай, а ти можеш завтра мені на роботу своїх фірмових пиріжків спекти? – Пиріжків? – здивувалася жінка. – А з чого це ти раптом захотів моїх пиріжків? – Та сталося у мене дещо на роботі, – почав чоловік і все розповів дружині. Ольга Іванівна вислухала його і застигла від почутого
Ольга Іванівна, дивлячись у дзеркало, поправила на шиї нову бірюзову хусточку, поправила рукою каштанові з сивиною кучері, взула туфлі на невеликому каблучці і, посміхнувшись своєму відображенню, вийшла за двері. Ользі […]
Тамара вийшла заміж за Анатолія. Жили молоді бідно. Ті часи Тамара згадувала з сумом. Дітей вдягнути в садок і школу, нагодувати сім’ю чимось треба. Макарони з тушонкою – але хоч щось. Одного дня Тамара зібрала Анатолію на роботу баночку з їжею, а він узяв на руки маленьку доньку Оленку й сказав: – Що, панночко, тобі скоро три рочки буде? Піду тобі на ляльку зароблю! А потім прийшов колега Анатолія Олександр. – Тамаро, сталося непоправне… – сказав він з порога. – Що?! Що таке?! – жінка дивилася на друга чоловіка й не розуміла, що відбувається
– Мамо, а хто тебе на машині підвіз? – запитав Ігор, хитро посміхаючись. – Багато знатимеш, скоро постарієш! – Не скоро ще. Там дівчата сьогодні картоплю з м’ясом потушкували. Наче […]
Ганна їхала поїздом з відрядження. Її супутницями були дві жінки. Одна трохи старша за неї, а друга вже була в роках… Вони розговорилися. Ганна розповіла, як вони з чоловіком мріють про малюка, та нічого не виходить. – А давай я тобі погадаю, – запропонувала Віра, молодша супутниця. – Точно скажу, чи будуть у тебе дітки, чи ні! – Не треба гадати! – раптом строго сказала літня супутниця Ольга Тимофіївна. – Слухай, Ганно… У мене для тебе є дуже важливе питання. Можливо це тобі допоможе… Ганна дивилась на жінку нічого не розуміючи
Дмитро і Ганна поверталися з церкви разом із доньками, двійнятами Марією та Богданою. Дівчаткам було по сім років, і батьки в них душі не чули. Але в той же час […]
Микола вийшов зі спальні і побачив, що його дружина стоїть перед дзеркалом в коридорі, і кудись збирається йти. – І куди це ти з самого ранку? – звернувся Микола до дружини. – Йду подавати на розлучення…, – спокійно відповіла вона. – Що? – не зрозумів чоловік. – Бачиш, любий мій, годину тому до мене приходила вона, і дуже просила тебе відпустити! – Люда підозріло глянула на Миколу. – Хто приходив? – перпитав він. – Коханка твоя… Хто ж ще? – відповіла Людмила. – Моя хто? У мене коханки ніколи не було, – Микола здивовано дивився на дружину, нічого не розуміючи
Микола вийшов зі спальні і побачив, що його дружина кудись збирається йти. -Людмило, і куди ж ти це з самого ранку збираєшся? Не інакше як сюрприз мені вирішила зробити! – […]
Я зайшла в кімнату і чуть не оніміла. Мама лежала на подушках, бліда, з виснаженими руками. А поруч, у своєму дорогому костюмі, сидів Антон. Його мешти виблискували так, ніби він щойно вийшов із салону, а не приїхав у село до матері яка нездужає. – Ось, синок, – мама тремтячими пальцями простягла братові дві тисячі гривень. – Це за аптеку і за ті фрукти, що ти мені привіз. Вони, мабуть, дорогі, бо я таких ще навіть не бачила, не то щоб їла. Я різко перевела погляд на той «пакет» фруктів, про який говорила мама. Три апельсини, кілька фініків і велике жовте помело
Я зайшла в кімнату і чуть не оніміла.Мама лежала на подушках, бліда, з виснаженими руками. А поруч, у своєму дорогому костюмі, сидів Антон. Його мешти виблискували так, ніби він щойно […]
Будучи пенсіонеркою, мені було складно прийняти рішення розлучитися з чоловіком, але й жити з ним далі не хотіла вже я. Зібрала речі і вирішила піти до сина з невісткою, думала вони зрозуміють мене. – Мамо, – сказав син, – ти ж стільки років з ним жила. Чому ти зараз вирішила піти? Буває і гірше. Ми розуміємо, що тобі важко. Але ж ти не можеш просто взяти і переїхати до нас. У нас маленький свій дім, двоє дітей
Я сиділа на ґанку будинку свого сина, дивлячись на великий і яскравий квітник. Ті квіти, які я завжди любила, тепер здавалися чужими. Я відчувала себе чужою у свого рідного сина. […]
Ліда сподівалася на підтримку старшої доньки, але в той же час вона розуміла, що її життя, її вибір і її рішення мають значення тільки для неї. Старша донька вже мала своє життя і не могла диктувати Ліді, що їй робити. А от молодша донька, Іринка, здивувала маму. Вона відкрито зізналася, що вже давно зустрічається з сином Івана і вони планують побратися. Ця новина стала для Ліди приємною несподіванкою. Родина таки отримала гармонію та щастя, хоча старша донька залишилася ображеною, вважаючи, що її мама і сестра її зрадили, бо вона отримала квартиру, і їй нічого більше не дісталося. Вона не розуміла, чому мама в її віці зібралася заміж, і вважала, що це лише її вигадка
15 років для Ліди пройшли як один день, хоча це було важке і довге випробування. Вона вирушила на заробітки заради своїх дітей, щоб забезпечити їх майбутнє. Саме через це, хоч […]