Леся не бачила свою подругу ось уже 18 років, і за цей час багато чого змінилося. Після того, як Ольга забрала у неї коханого, Лесі стало важко навіть згадувати про старі часи. Вона ніколи не очікувала, що її найкраща подруга виявиться такою підлою, що вкраде у неї Ярослава, з яким вони мріяли про спільне життя.

Вони з Ольгою виросли разом, пройшли через безліч труднощів дитинства, дружили з самого раннього віку. Вони разом ходили в один клас, разом гуляли і мріяли про майбутнє. Обидві були дуже схожі – красиві, з довгим світлим волоссям і голубими очима. Усі їх помічали разом і завжди говорили, що вони – як дві половинки одного цілого.

Вони майже весь час проводили разом, бо завжди хотіли бути поруч. У їхніх планах було багато спільного – поїхати разом вчитися, потім знайти хороших чоловіків, створити родину. Вони завжди були впевнені, що залишаться разом, що б не сталося.

Та все змінилося, коли вони закохалися в одного і того ж хлопця. Леся поїхала в місто вчитися в медичному інституті, і там познайомилася з Ярославом, який був старшим за неї на три курси. Він теж обирав професію лікаря, і вони почали зустрічатися. Все йшло до того, що вони планували одружитися. Ярослав вже зробив пропозицію, і Леся з радістю погодилася.

Але саме в цей момент все й сталося. Леся вирішила привезти Ярослава в село, щоб познайомити з батьками. І звісно ж, їй не обійшлося без найкращої подруги, яку вона запросила на їхнє весілля, щоб вона стала дружкою. Ольга, побачивши Ярослава вперше, була вражена. Її очі заблищали, коли вона побачила його, і щось змінилося в її душі.

Вже за кілька днів Ольга прийняла рішення, яке остаточно розірвало їхню дружбу. Вона вирішила, що забере Ярослава у Лесі, і для цього вона звернулася до своєї тітки, яка була місцевою ворожкою. Ольга не вірила в магію, але знала, що її тітка допомагала людям, і вирішила звернутися до неї. Тітка пообіцяла, що Ярослав стане її чоловіком, але попередила, що за це Ольга заплатить певну ціну. Ольга не замислювалася над цією ціною і вирушила в село за допомогою.

Леся ж, не знаючи, що відбувається, поїхала додому. Коли вона повернулася, її подруга Ольга вже була заміжня. Вона не могла повірити своїм очам, коли побачила їх разом.

Після цього Леся відчула, що її серце розбите. Вона звернулася до бабусі, котра, обіймаючи її, сказала: “Бог добрий, дитино. Ти на нього надійся. А ті люди, які тебе скривдили, за все отримають сповна. Ти їм пробач і відпусти”.

Слова бабусі допомогли Лесі трохи заспокоїтися, але біль зради не залишав її. Вона поїхала на стажування в Чехію, де стала лікарем і знайшла своє щастя. Вона вийшла заміж за чудового чоловіка і народила двох дітей.

З часом Леся зрозуміла, що цей досвід допоміг їй стати сильнішою. Вона більше не думала про Ольгу та Ярослава, бо у її житті було багато доброго і важливого.

А от у Ольги і Ярослава життя не складалося. Ярослав відчував незадоволення і постійно йшов від дружини, а Ольга, знаючи про це, все одно намагалася утримати його. Вона відразу бігла до тітки за допомогою, і після її порад Ярослав повертався. Але з кожним разом Ольга ставала все більш нещасною. Ярослав не любив її, і часто прямо заявляв, що вона зруйнувала його життя.

Одного разу Ярослава не стало, на швидкості не впорався з керуванням… Ольга пережила втрату і почала хворіти. Лікарі поставили їй страшний діагноз. Вона згадала слова тітки, що за все доведеться заплатити. І тоді вона зрозуміла, що ціна її помилки була надто великою.

Знаходячись у відчаї, Ольга зателефонувала Лесі, щоб попросити пробачення. Вона розуміла, яку страшну помилку зробила, і тепер, коли вже нічого не можна змінити, прагнула хоча б отримати прощення від колишньої подруги.

“Пробач мені, Лесенько”, – прошепотіла Ольга в слухавку.

“Я давно все пробачила”, – відповіла Леся. “Мені шкода, що в тебе так сталося”.

Ольга розплакалася, проклинаючи той день, коли забрала у Лесі Ярослава. Вона зрозуміла, що це не принесло їй щастя, і заплатити за це доведеться надзвичайно високу ціну. Але вже нічого не повернеш назад…

Джерело