На Лідію Матвіївну ображається невістка: не цікавиться онучкою, не ходить у гості, не просить фото, не привозить іграшки та смаколики. Погана, мовляв, у внучки бабуся.

— Зате друга бабуся — просто взірцева, — досить уїдливо розповідає жінка. — І цікавиться, і телефонує раз на рік. Правда, за півтора року до внучки ні разу не приїжджала, але це дрібниці. Головне, вона цікавиться. А я — ні. І не збираюся. Відпустила вже ситуацію. Але на умовах Поліни я бабусею бути не хочу і не буду.

— Ну й правильно, — підтримує подруга.

— У тебе ж і другий син є, а там, дивись, недовго Поліна пробуде в твоїх невістках. Звикати до внучки, щоб потім тобі «козячу пику» корчили? Сумнівне задоволення. Хоча… цю саму пику тобі й зараз корчать. Коротше — у сад.

Лідія Матвіївна з подругою згодна: у сад, якщо не сказати грубіше. Синів у жінки двоє. Старшому 28, одружений два з половиною роки, має доньку, якій 10 місяців. І молодший, якому 24, ще не створив сім’ю, з матір’ю не живе, нещодавно зняв собі окрему квартиру, має дівчину, з нею Лідія Матвіївна ще не знайома. Їй вистачає поки що Поліни.

Дружину син обрав собі дуже своєрідну. 27 років, не місцева, батьки живуть за кордоном у Литві вже багато років. Точніше, не батьки, а матір і вітчим. Живуть, працюють, сюди й носа не потикають, що й зрозуміло — у них усе там: спільна дитина, родичі.

Це Поліна з 12 років жила з батьком і його матір’ю, вивчилася. Щоправда, тато взяв та й одружився вдруге після того як не стало старенької матері, у квартирі тепер він, його нова дружина та їхня дочка.

Але квартира та Поліні й не потрібна: вона мріяла жити в столиці. З Одеси, де Поліна відпочивала з подругою, син Лідії Матвіївни її до столиці й привіз. Спочатку просто так жили на орендованій квартирі, потім розписалися, купили в іпотеку однокімнатну квартиру: допомагала Лідія Матвіївна і батько невістки, на початковий внесок грошей додавали.

Лідія Матвіївна просто дивується: з простої родини Поліна, а пихи — як у спадкоємиці фінансової імперії. Починаючи з того, що таке вона не носить, отаке — не їсть, туди нізащо не піде, на це — навіть дивитися не стане.

— Принцеса, — так висловився молодший син про обраницю брата.

Лідія Матвіївна спочатку намагалася з невісткою налагодити контакт, знайти спільні теми, спілкуватися нормально. Але не вийшло. Сподівалася, що стосунки потеплішають, коли онучка зʼявилася на світ, але вийшло ще гірше.

— Поліну оперували, — згадує жінка. — Внучка лежала неправильно, плюс — вузький таз і величеньке немовля, одне слово, коли її виписали, я навіть за свій рахунок дні брала, я ж пам’ятаю, як це, коли сама по стіночці ходиш, а поряд немовля, яке вимагає уваги й сил. Чоловік — це одне, та й син через три дні на роботу був змушений піти.

Невістка досить прихильно приймала допомогу в ті дні, а потім оговталася. Лідія Матвіївна живе досить далеко від родини сина, може приїжджати тільки на вихідні. Вона й приїжджала, коли могла. Цікаво ж, як мала росте.

Іноді в суботу, іноді — в неділю, але ніколи — з порожніми руками, і вже тим більше ніколи — без дзвінка або повідомлення.

Причому не просто: «Я їду, чекайте», а, дочекавшись ствердної відповіді. Це ж ввічливість, мало що, у молодих можуть бути свої плани навіть за наявності немовляти.

Помічати, що щось не так, жінка почала, коли онучці виповнилося місяців чотири, може, трохи більше. Поліна відповідала односкладово: «Добре, приїжджайте».

— Приїдеш і бачиш підібгані губи та невдоволене обличчя, — згадує жінка. — Починаєш питати, мовляв, що трапилося? У відповідь: «Нічого. Усе добре». А вираз обличчя той самий. Сина намагалася розпитати, може, посварилися чи Поліна ображена на щось?

Син порадив «забити». А коли Лідія Матвіївна повернулася додому, то отримала розлоге повідомлення від невістки.

«Лідіє Матвіївно, а давайте з Вами домовимося, що Ви не будете приїжджати до нас, коли Вам це заманеться? Мені незручно Вам відмовити, доводиться погоджуватися. Але, повірте, у мене є свої справи, свої інтереси. Мені, зрештою, хочеться побути у вихідний зі СВОЇМ чоловіком і СВОЄЮ дитиною. Напевно, правильніше буде просто встановити день, коли ми готові будемо Вас прийняти. Наприклад, друга субота місяця. Я знатиму, що Ви приїдете, буду морально готова, усім так буде набагато зручніше».

— Сказати, що я обімліла — нічого не сказати, — хитає жінка головою. — Ось так, спілкуйся, бабцю, за графіком. І я щиро не розумію, що означає, вона мені не може відмовити? Якщо справи, якщо незручно, то можна ж так і написати, мовляв, не сьогодні. Я ж питаю, перш ніж у дорогу рушити.

А син із цього приводу що сказав?

Із сином Лідія Матвіївна поговорила пізніше, особисто, коли він до неї заїхав. Син був шокований поведінкою дружини, у нього пізніше сталася з Поліною велика сварка. Після чого свекруха знову отримала «листа».

«Лідіє Матвіївно, а навіщо треба було доводити нашу домовленість до відома мого чоловіка? Ми ж із Вами домовилися, чи не так?»

На це послання Лідія Матвіївна вже відреагувала інакше, відписала невістці, що вона з нею ні про що не домовлялася і домовлятися не збирається. Посварилася з чоловіком? Розберися в собі.

За жодними графіками вона не має наміру будувати спілкування ні з Поліною, ні з онучкою. Підросте дівчинка, буде її батько до бабусі в гості привозити. І синові сказала те саме.

— І не їжджу більше, їй навіть не пишу, син мені іноді кидає фото. Як я зрозуміла, Поліна його зараз із донькою до мене не дуже-то відпускає. А я й не рвуся. Чергового спілкування я не хочу, протокольних зустрічей мені не треба. Вимолювати нічого в Поліни я не маю наміру. І взагалі, відчуваю, що живуть вони вже дуже погано, якщо Поліна йому висловила, що бабуся з мене — так собі.

— Ну, а якщо так, то навіщо звикати до онучки, яку невідомо, чи побачиш ти взагалі через якийсь час, — погоджується подруга.

А ви що скажете?

Лідія Матвіївна винна в тому, що не бере участі у вихованні внучки? Чи Поліна?

Життя — складна штука, а родинні стосунки — ще складніша. Але народна мудрість каже: «Не рубай з плеча, бо як потім докупи складеш?». Усі ми часом буваємо і праві, і неправі. А що ви думаєте про ситуацію Лідії Матвіївни? Чи доводилось вам вирішувати подібні сімейні суперечки?