Настя з деяким занепокоєнням прислухалася до голосу чоловіка, який розмовляв з сестрою по телефону.

Вона перебувала на кухні і подрібнювала салат, а Гена ходив з трубкою по залі.

Ох, не подобався Насті голос чоловіка – хоча, може, вона себе накручує?

Ні, добрий слух і інтуїція її не обманули. За хвилину на порозі кухні з’явився чоловік. На ньому не було обличчя, а руки тремтіли.

– Що сталося, коханий? – вигукнула Настя і підбігла до чоловіка.

– З мамою погано, – відповів Геннадій, – стався напад, її відвезли до лікарні і, здається, відразу на операцію.

Ну, це Нінка так сказала, вона сама страшно схвилювана, толком нічого не говорить, все голосить.

– Я розумію її, – кивнула Настя

Вона згадала, як була налякана, коли у її матері було погано з серцем минулого року.

Мамі прописали постільний режим, і вони з сестрою по черзі доглядали за нею.

Настя запропонувала чоловікові з’їздити до лікарні. Генці в такому стані не можна було сідати за кермо, і вона була готова сама відвезти його.

Але чоловік відмовився. Він сказав, що завтра сестра заїде за ним, і вони разом поїдуть.

Ще тиждень Ольга Тимофіївна, свекруха Насті, перебувала в лікарні.

Там вона перебувала під наглядом лікарів. Її відвідували то Генка, то його старша сестра Ніна, приїжджав і брат Анатолій з дружиною Світланою.

Готувала для хворої Настя. Ользі Тимофіївні не подобалася лікарняна їжа і вона просила прозорого домашнього бульйончика, курячих парових котлет і чогось свіженького.

Настя після роботи заходила на ринок, купувала найстигліші овочі, щоб зробити для свекрухи салат.

Іноді вона приїжджала до лікарні з чоловіком, проте в палату не заходила. Там лежали й інші хворі, створювати натовп було ні до чого.

– Днями маму виписують, – сказав якось увечері Геннадій, – тепер можна зітхнути з полегшенням.

– Так, найгірше позаду, – відповіла Настя, – але Ользі Тимофіївні належить тривалий період відновлення. За нею потрібен постійний догляд.

– Та тут проблем не буде, – знизав плечима чоловік, – я сказав Нінці, що ти можеш готувати з вечора, забігати до мами вранці перед роботою, ну і після роботи на пару годин.

Там потрібно буде її лише купати, годувати, давати ліки, ну сама розберешся.

Геннадій вимовив ці слова таким буденним тоном, що Настя не відразу зрозуміла їх значення.

Лише через кілька хвилин вона раптом збагнула, що чоловік їй ось так мимохідь передав всі турботи по догляду за його хворою матір’ю.

– Гена, ти що, – тихо промовила дружина, – я взагалі-то працюю, а догляд за мамою потрібен регулярний.

Ти розумієш, що до неї потрібно ходити не один раз на тиждень, а щодня? А то й двічі на день.

– Звичайно, розумію! – абсолютно не збентежившись відповів Генка. Його голос звучав бадьоро, чоловік ніби був дуже задоволений собою і тим, як чудово вирішив це складне питання – догляд за хворою матір’ю.

Настя підхопилася зі стільця і почала ходити по кімнаті. Вона дуже нервувала.

Характер у неї був м’який, вона не любила суперечок і конфліктів. Однак і себе ображати не хотіла.

Жінка прекрасно розуміла, яке навантаження намагається на неї перекласти коханий чоловік.

– Любий, минулого року з моєю мамою було погано, – нагадала вона чоловікові, – ти ж пам’ятаєш, що ми з Оленою ходили до неї по черзі, готували, мили, робили масажі. Це неймовірно складно.

– Я знаю, кохана, – з щирою теплотою в серці вимовив Геннадій. – Тому і впевнений, що ти впораєшся.

Я так і сказав Нінці з Толіком. Моя дружина справжній скарб і, можна сказати, професійна доглядальниця.

Від цього «компліменту» Настя розлютилася. Так ось, значить, як сприймає її коханий чоловік?

А його брат з сестрою і невісткою радісно підтримали цей почесний «титул» для неї?

– Ні, мій дорогий, я не доглядальниця, – крізь зуби процідила Настя, – при всій повазі до Ольги Тимофіївни, вона не моя мати, і у неї є свої діти. Троє – ти, Ніна і Толя. А у Толі є й дружина.

– Насть, ти що, – в повному здивуванні заперечив Геннадій, – ми не витягнемо маму, якщо ти так ставитимешся до домашнього догляду. Лікар сказав, що тепер багато що залежить від нас.

– Ось саме, що від вас, – відповіла Настя, – а ніяк не від мене.

Генка похитав головою і сказав, що не очікував від своєї коханої дружини такої байдужості.

Вона ж знає, що у Нінки син десяти років. З ним потрібно робити уроки, готувати, зрештою, і вона працює. У Толіка зі Світланою теж діти.

– А я працюю, – кинула Настя, – а ще у нас є син, ну це я нагадую тобі про Женьку, якщо ти забув.

– Нічого я не забув, – пробурмотів чоловік, вкрай незадоволений бунтом, який влаштувала дружина.

Йому дуже не подобалися її аргументи, які, загалом, були справедливими.

І все ж це було б зручно для всіх, якби турботу про матір взяла на себе Настя.

Щоб присоромити дружину, Гена нагадав їй, що у його мами взагалі-то проблеми зі шлунком.

Тобто на локшину швидкого приготування її не посадити. Та й загальний стіл їй протипоказаний.

Хто, як не Настя, зварить мамі свіжий курячий супчик з вермішеллю? А кашу хто приготує правильно.

– Я впевнена, Ніна і Світлана відмінно впораються з приготуванням супу і каші, – кивнула Настя. – І вам з Толею я дам роздруківки з приготування цих нескладних страв. Впевнена, ви впораєтеся.

Настя була в страшному обуренні.

Коли її мати повернулася з лікарні додому, вони з сестрою, ні хвилини не вагаючись, взяли на себе турботу про неї.

Не було між ними ні суперечок, ні спроб «виторгувати» завдання простіше. Вони обидві в міру сил доглядали за рідною людиною.

Що ж таке відбувається в родині її чоловіка?

– Знаєш, моя люба, – сказав Геннадій, коли йому набридло сперечатися з дружиною, – ми з братом і сестрою вже все обговорили.

Ніяких заперечень не надходило. А ти тепер ось так просто руйнуєш наші плани.

– Мені шкода, що я руйную ваші плани, – повільно заперечила Настя, – але зі мною ви їх не обговорювали.

– А нема чого тут обговорювати, у них діти і робота, вони не можуть, – обурився Гена, – а у тебе, між іншим, якраз відпустка скоро буде.

Настя сумно посміхнулася. Взагалі свою двотижневу відпустку вона планувала провести з сином, бажано за містом.

Женька давно чекав на п’ятиденну поїздку до Карпат, а ще їм хотілося погостювати на дачі у мами Насті.

– Гори, мамина дача, – з легким презирством і деяким розчаруванням у голосі вимовив Геннадій, – тут вирішується питання про життя і здоров’я людини, а ти все про розваги.

Від обурення у Насті перехопило подих. Її дуже образило і розлютило ставлення чоловіка до її бажань, до вільного часу.

Про сестру і брата він дбав, як, власне, і про свою зручність. А ось її вирішив «скинути» в ім’я загального блага.

– Розмовляй сама з Нінкою і Толькою, – махнув рукою Генка і занурився в телефон, даючи зрозуміти, що розмова закінчена.

Ох, як хотілося Насті сказати тверде «ні» і залишити турботу про свекруху її рідним дітям. Але вона так не могла.

Та й до Ольги Тимофіївни була прив’язана. Власне, вона зовсім не заперечувала допомагати, ось тільки…

В одну мить Настя прийняла рішення. Проявивши всю свою делікатність і такт, вона поговорила з кожним членом великої родини свого чоловіка.

Вона з’ясувала графік роботи кожного з них, навіть поцікавилася глобальними планами.

З сумною посмішкою вона дізналася про те, що Ніна планує поїздку на море і зовсім не збирається від неї відмовлятися.

Через годину Настя склала симпатичний графік, ще й розфарбувала кольорами, щоб було позитивніше і зрозуміліше.

А потім роздрукувала його на комп’ютері. Перший примірник вона вручила чоловікові.

– Що це? – нахмурився він.

– Графік догляду за твоєю матір’ю, – відповіла Настя, – ось дивись, враховано все.

І особисті відвідування вранці та ввечері. Окремо відзначені візити з купанням і без.

– Тут і моє ім’я! – обурився чоловік. – І Толіка, і його дружина…

Настя кивнула. Вона сказала, що в першу чергу, про матір повинні піклуватися її діти.

Чому, питається, вона повинна викреслювати чоловіка і його брата.

– А Світлана чому тут? Вона не дочка моєї мами, – з подивом запитав Гена.

Настя подивилася на чоловіка, намагаючись зрозуміти – він і справді нічого не розуміє, чи так уміло прикидається?

Вона дала чоловікові підказку – взагалі-то його дружина теж не дочка Ольги Тимофіївни, а її намагалися навантажити турботою про хвору в повному обсязі.

Нічого не бентежить?

– Нінка цього графіка дотримуватися точно не стане, – заявив Генка, – у неї справи, свої плани, їм їхати на море скоро.

– Я думаю, Ніні доведеться відмовитися від поїздки, – знизала плечима Настя, – це не п’ять-шість днів, коли ми можемо її підстрахувати, а цілий місяць.

Геннадій був у дивному шоці. Він дивився на графік, складений дружиною, а огидний холод розтікався по його тілу.

За таким графіком йому через день доведеться відвідувати матір. У цьому взагалі-то не було нічого страшного. Але ж прикута до ліжка мама не буде пекти його улюблений пиріг і борщик, напевно, не зварить.

І не буде він, Генка, сидіти в старому об’ємному кріслі свого покійного батька, приймаючи від матері любов і турботу.

Хотів він тупнути ногою і обуритися, але не міг. Ох, як не хотілося йому розуміти очевидне – справедливий графік дружина написала, абсолютно справедливий.

І себе без справ не залишила – приготування їжі взяла на себе, періодичні відвідування, щось ще.

Але не подобалося йому це, абсолютно не подобалося.

Залишалася надія на сестру. Ось Нінка точно все владнає, як треба. Не потерпить такого неподобства.

Настя створила загальну групу у Вайбері, до якої включила всіх учасників графіка.

Чудовий, зрозумілий кольоровий графік був сфотографований і відправлений в цю саму групу. Ох, який бедлам почався, як тільки не обурювалися присутні…

«Як в батьківському чаті в Женькиному класі», – подумала Настя і посміхнулася своїм думкам.

Жодній людині цей графік не сподобався. А даремно, адже він був складений з урахуванням зайнятості всіх дітей Ольги Тимофіївни.

– Я не збираюся танцювати під твою дудку! – заявила Ніна. – У мене дитина, робота і свої плани, між іншим. З якого дива ти включила мене в цей список?

– Ти можеш танцювати під свою дудку, – спокійно відповіла Настя, – але цей графік – єдина можливість залучити до догляду за твоєю матір’ю мене.

Не хочете дотримуватися черги? Займайтеся цим самостійно. Рецепт з дієтичними стравами я дам.

Родичі Генки повстали проти його дружини.

Він і сам спробував влаштувати скандал, навіть розлученням пригрозив. Мотивував це тим, що не очікував такої жорстокості від коханої людини.

Ось тільки Настя не стала заперечувати проти розлучення. Зітхнула сумно і сказала, що згодна.

Наступного дня виписали Генину матір, і син зрозумів, що комусь треба варити бульйон для неї. І всі інші важливі справи робити за списком.

Тому й замовк і не став на розлученні наполягати. А попросив вкрадливо поділитися бульйоном, що дружина для домашнього супу зварила.

Родичі забракували графік Насті, обхаяли невістку.

Кожен висловився про «автора» роздрукованого на принтері «документа» з презирством. Нінка сказала, що і розмовляти тепер з Настею не бажає.

Цим діти Ольги Тимофіївни собі тільки гірше зробили. Не захотіли, по справедливості, отримали по заслугах.

А у Насті часом сверблять руки допомогти чоловікові, але вона тримається. Знає, що простягне палець, так Генка і його родичі по лікоть руку відкусять!