– Я не зрозумів, а куди ти відправила п’ять тисяч? – обурено запитав Валера.

Надя відразу почервоніла. Вона так сподівалася, що чоловік не помітить цих грошей.

Але останнім часом він ретельно вивчає всі витрати своєї дружини. І хоч Надя старанно економила, щоб зникнення п’яти тисяч було непомітним, Валеру обдурити не вдалося.

– Мамі відправила. Їй не вистачає на ліки, – тихо промовила вона.

– Мамі?! Я не зрозумів, я що, пашу без відпочинку заради здоров’я твоєї матері?! Вона мені взагалі ніхто! Щоб більше такого не було!

— Валера, ну ти ж знаєш, що у неї зараз складна ситуація, — намагалася напоумити Надя чоловіка, — хто, крім мене, їй допоможе?

— Крім тебе?! — навис він над нею. — А ти ці гроші заробила, щоб розпоряджатися ними на свій розсуд, а?!

— Але ти ж знаєш, що я зараз у декреті… Я поки не можу працювати…

— Так ось, поки працюю тільки я, я буду розпоряджатися грошима! Ще раз таке трапиться, і будеш звітувати мені за кожну копійку!

Валерій вийшов з кімнати, голосно грюкнувши дверима. Надя прислухалася: раптом доньку розбудив?

Але ні, в дитячій стояла тиша. І тоді Надя дозволила собі тихо розплакатися…

… Коли вона тільки познайомилася з Валерієм, він здався їй найкращим з усіх чоловіків, які їй зустрічалися протягом життя.

Веселий, щедрий, розумний. Він підкорив її практично з першого погляду.

Вони зустрічалися близько шести місяців, а потім Надя відчула, що носить малятка під серцем.

Навіть не зрозуміла, як це сталося, адже вона стабільно вживала спеціальні пігулки…

Але, як сказав лікар, “таке іноді трапляється”. Значить, доля.

Валерій дуже зрадів і відразу зробив Наді пропозицію. Він вважав, що дитина повинна з’явитися в шлюбі. І, звичайно, Надія погодилася.

Правда, майже відразу після весілля з’явилися тривожні дзвіночки.

Надя не хотіла звертати на них уваги, вважаючи, що просто чіпляється до свого чоловіка через гормони.

А варто було б звернути.

Наприклад, Валерій став вирішувати все сам. Навіть ім’я майбутньої дочки він вибрав самостійно.

І коли Надя сказала, що воно їй не дуже подобається, Валера вибухнув страшенним гнівом.

— Так звали мою бабусю! І мою дочку будуть звати так само! Я так вирішив!

І Надя пішла на поступки. Тому у них народилася дівчинка з несучасним, як їй здавалося ім’ям, Алевтина.

І з часом Надя навіть звикла до цього імені, і воно стало здаватися їй навіть гарним.

Потім Валерій став контролювати харчування Наді, пояснюючи це тим, що піклується про її здоров’я. Він категорично забороняв вживати велику кількість страв: смажене, копчене, магазинне…

Жінці снилася смажена картопля, яку вона так хотіла, і яку заборонив їй Валера. А ще вона не уявляла свого ранку без шматочка шоколаду, але і це теж стало для неї недоступним.

Лише приїжджаючи до своєї матері, Надя могла поїсти те, що забороняв їй чоловік вдома.

І це було дивно — їсти потайки від нього.

Але вся справжня суть Валерія розкрилася, коли в родині сталося горе… Мама Наді сильно захворіла, коли жінка була на останньому місяці.

Коли Надя народжувала, її мамі робили операцію. Пологи – це і так виснажлива і болісна справа, так ще Надя сильно переживала за свою матір.

На щастя, операція пройшла добре, але мамі було потрібно тривале відновлення.

А ще вона не могла працювати. Довелося вчитися жити на одну пенсію. І мама Наді економила, як могла, але для того, щоб повністю відновитися, потрібні були хороші ліки.

А коштували вони дорого.

Надя сказала про це своєму чоловікові, адже він дуже непогано заробляв. Її декретні були зовсім маленькими, але і те вона хотіла відправляти своїй мамі.

Але Валерій сказав своє тверде «ні»!

Мовляв, декретні Надя повинна витрачати на дитину, а його зарплата – це інші витрати. І всілякі там ліки для тещі в їх число не входять.

І все ж Надя потроху відправляла своїй мамі гроші. Тут 500 гривень, там 1000. Але Валерій щось запідозрив і став контролювати її витрати.

А тут мамі потрібно було йти на обстеження. Звичайно, воно має бути безкоштовним, але щоб пройти все безкоштовно, потрібно витратити близько пів року.

Скрізь черги, і лікарі, не соромлячись, говорили відкрито про те, що більшу частину процедур доведеться проходити в платних клініках. А то можна і не дожити до кінця обстеження.

І тоді Надя на свій страх і ризик відправила мамі 5 000 гривень. Вона сильно заощаджувала на витратах – економила підгузки, ходила пішки до поліклініки, сама практично нічого вдень не їла.

І ці 5 тисяч не мали сильно вплинути на бюджет. Але чоловік вирішив перевірити, і ось, все закінчилося скандалом.

Причому своїм батькам він того місяця купив новий холодильник, тому що старий у них зламався.

І коли Надя заїкнулася, що і її мамі тоді можна підкинути трохи грошей, Валерій розлютився.

Мовляв, “теща мені ніхто, а мама – це мама. Вийдеш на роботу, і підкидай, скільки хочеш”.

Навіть дитину тоді своїм криком розбудив.

Надя сиділа одна в кімнаті, думаючи, як на все це реагувати. Так, вона зараз залежить від чоловіка. Як можна їй вийти на роботу, коли дочці всього чотири місяці?

Але їй було прикро і боляче. Вона б зрозуміла повною мірою його лють, якби мама ці гроші просто прогулювала.

Але вони ж потрібні їй, тому що вона хворіє. І працювати вона через хворобу не може, а не просто не хоче.

Валера давно вже перестав бути для Наді ідеальним чоловіком. Швидше, в її очах він був тираном.

Надя нічого не вирішувала. Навіть в обговоренні їх відпустки не брала участі, Валерій все сам вирішив і поставив перед фактом.

І добре б він був чудовим батьком. Але ні, і тут не зіграла ставка.

До дочки він ночами не вставав, лише бурмотів крізь сон, щоб Надя швидше її заспокоїла, бо він не виспиться.

Коли Валерій повертався додому, він не поспішав взяти доньку на руки. Спокійно вечеряв, дивився якісь відео на телефоні, і лише потім міг потримати її хвилину на руках.

Купати її він теж не допомагав, і жінці доводилося справлятися самій. Та й гуляти у вихідні не ходив, заявляючи, що хоче відпочити.

Надя думала про те, що не таким вона уявляла собі сімейне життя. Вона згадувала свого покійного батька. Той завжди допомагав мамі, вони все вирішували разом, та й з донькою своєю він возився часто.

І найприкріше, що Надю тримає поруч з ним тільки фінансова прив’язаність.

Як їй впоратися? Чекати, поки дитина піде в садок? Мама її може просто не дожити до цього моменту…

Та й сама Надя в кого перетвориться за ці кілька років?

Образа і відчай виявилися сильнішими за страх. І Надя переконала себе, що впорається.

Чоловік уже спав, абсолютно не мучаючись почуттям провини. Вона ще раз поглянула на нього і зрозуміла, що не хоче бути поруч з ним все життя.

І не хоче, щоб її дочка росла в таких умовах, щоб потім знайшла собі такого ж тирана, просто тому що у неї буде неправильна батькова установка.

Наступного дня, коли Валера пішов на роботу, Надя зібрала свої речі і речі доньки, і поїхала до мами.

А коли чоловік повернувся додому і не виявив свою дружину з донькою, він просто закипів від гніву.

Валерій подзвонив Наді і став їй погрожувати, обзивати її. Казав, що якщо вони не повернуться, то він забере дитину силою.

Але Надя не піддалася на погрози, хоч і було трохи страшно. Вона твердо стояла на своєму, кажучи йому, що хоче розлучитися.

З мамою їй було спокійніше. Вперше за довгий час Надя не відчувала тиску. Вони вирішили, що впораються. Гуртом точно впораються.

Суд залишив дочку з мамою, хоч Валера і тиснув, як міг. Йому присудили платити аліменти.

Бабуся ж була найчастіше вдома, і Надя змогла вийти на пів дня на підробіток. Жили вони, звичайно, скромно, але не в недоїданні.

Мама пройшла всі обстеження, і після ще однієї операції остаточно пішла на поправку.

У півтора рочки Надя віддала дитину в приватний дитячий садок, а сама вийшла на роботу.

Мама Наді, як тільки оговталася від хвороби, теж пішла працювати. І стало відразу відчутно простіше.

І хоч їм часом було досить важко фінансово, Надя жодного разу не пошкодувала, що втекла від чоловіка.

Дочка росла в спокійній обстановці, оточена любов’ю і турботою.

А батько, який так хотів встановити над нею опіку, просто зник з усіх радарів. Аліменти, правда, платив, але дочкою абсолютно не цікавився.

Надя знала, що у нього нова жертва – молода і симпатична дівчина, яка миготіла з ним на фото. Надія випадково побачила ці фото, просто вони вискочили в стрічці соцмережі.

І все, що вона відчула, так це жалість. Вона ж знала, як добре Валера вміє прикидатися надійним чоловіком. І знала, який він насправді.

Але це була не її проблема. Все, що її турбувало – донька і здоров’я мами. І, на щастя, у них у всіх все було чудово.