– Ігорю, не плануй нічого не суботу, – сказала чоловікові Лєра, ставлячи перед ним тарілку.

– А що нас чекає у суботу? Очікується тайфун чи торнадо? А може, до нас у гості прийде твоя подруга Люся? – Запитав Ігор, для якого всі перелічені події були рівнозначні.

– Ні. Просто мої батьки запрошують нас на обід, – відповіла дружина.

– А що, ми пропустили якусь подію? У них випадково не срібне весілля? – поцікавився Ігор.

– Просто сімейний обід. Ми давно не збиралися. Адже можна зустрічатися і без приводу.

– І кого, окрім нас, вони запрошують?

– Будуть мама з татом, ми з тобою і Денис із Вікою. Нікого сторонніх, – перерахувала Лєра.

– Ти просто заінтригувала мене, – сказав чоловік, – але май на увазі, грошей я не дам.

– Про які гроші ти говориш? – обурилася Лєра. – Що, мої батьки не можуть просто запросити нас у гості? Чому ти про них такої поганої думки?

– Лєрочко, люба, я дуже поважаю твоїх батьків. Мені приносить величезне задоволення спілкування з твоїм татом. А твою маму я ціную безмірно – саме завдяки їй у мене така прекрасна дружина!

– І якби ми зустрічалися тільки в такому складі, я б з нетерпінням чекав на суботу, щоб ще раз насолодитися кулінарними шедеврами тещі.

– А що тобі не подобається? – Запитала Лєра.

– Мені не подобається, що там буде твій молодший брат. Проти Віки я нічого не маю, але тільки вид Дениса викликає в мене бажання сховати гаманець глибше в кишеню, а кишеню для вірності ще й зашити.

– Не так багато ми й витратили на допомогу Денису, – ображено сказала дружина.

– Зовсім небагато: спочатку хлопчикові треба було допомогти доучитися, потім йому треба було допомогти одружитися. А після, йому та Вікторії знадобилася квартира.

– Так, ти оплатив йому навчання на останньому курсі та весільний бенкет. Але ж на квартиру ти не дав жодної копійки! – нагадала Ігореві дружина.

– Не дав і ніколи не дам! Якщо ти вважаєш себе досить дорослим, щоб одружитися, будь готовий утримувати свою сім’ю! Чи ти вважаєш, що я не маю рації? – Запитав Ігор.

– Ти маєш рацію, я не сперечаюся. Але існують такі ситуації, коли родичі повинні допомагати один одному, – зауважила дружина.

– Згоден. Треба допомагати, якщо виникають серйозні проблеми, наприклад, зі здоров’ям. Але сподіватимемося, що твої батьки здорові.

Лєра очікувала, що мама накриє святковий стіл із кількома видами салатів, м’ясною та рибною нарізкою та іншим.

Але Надія Юріївна приготувала звичайний обід: зробила салат зі свіжих овочів, на перше подала солянку, на друге – печеню з картоплею. До чаю гостям запропонували тістечка.

Коли обід було закінчено, посуд зі столу прибрано, а гості зручно розмістилися в кріслах і на дивані, Надія Юріївна здалеку почала розмову, заради якої вона й зібрала всю родину.

– Як добре, що ми такі дружні. Прямо дивитися приємно. Адже зараз у багатьох сім’ях відбуваються сварки: ділять спадщину, квартири, лаються через те, хто старих доглядатиме.

– Я колись раніше дивилася по телевізору різні шоу, думала, що це спеціально вигадують, а тут, то одна сусідка розповість якусь історію, то інша.

– Я слухаю і думаю, як добре, що у нас все гаразд. Лєра з Ігорем дружно живуть, Даша у них – гарна дівчинка, тішить нас з Іллею Олексійовичем. Ось тільки за Дениса з Вікою я переживаю.

– І квартиру їм винаймати доводиться – ніяк на свою не назбирають, і з роботою у Дениса не все ладнається. Адже їм теж час дітками заводити. Ось я зібрала всіх вас, щоб обговорити, як Денису допомогти.

В цей момент Лєра подивилася на Ігоря, а той посміхнувся їй. Денис це помітив і насупився.

Надія Юріївна звернулася до сина:

– Денисе, ти розкажи, що задумав, може, тобі чимось зможуть допомогти.

– Коротше, я вирішив створити свій бізнес із вантажоперевезень. Ну там меблі від магазину підвезти, речі при переїздах з однієї квартири на іншу.

– Водійське посвідчення категорії С у мене є. Куплю вантажну «Газель», найму вантажника і дам оголошення, що перевожу меблі та інші вантажі. Людям завжди треба щось перевозити.

– І в чому проблема? – Запитав його Ігор.

– Гроші спочатку потрібні: машину купити, вантажнику платити, оголошення давати, – пояснив Денис.

– І скільки? – Запитав Ігор.

– Машину з пробігом можна за мільйон купити, та решту – близько п’ятисот тисяч, – повідомив Денис.

– Ігорю, ми ж можемо всі разом допомогти Денису зібрати таку суму? – Втрутилася в розмову Надія Юріївна.

– І яким чином? – Запитала Лєра.

– У нас із батьком є гараж. Він у старій гаражній зоні, майже в центрі міста, за нього можна непогано вторгувати, якщо продати. А у вас є кімната у комуналці.

– Адже вона вам не потрібна – ви живете в хорошій трикімнатній квартирі. Продайте її, а гроші позичте Денису. Він розкрутиться і потім все вам поверне, – пояснила Надія Юріївна.

– Кімната нам дуже потрібна – ми її здаємо, і ці гроші нам не зайві. У нас у планах друга дитина, то це наша подушка безпеки. І я не розумію, чому ми з Лєрою повинні спускати ці гроші в унітаз, – сказав Ігор.

– Денис знову все профукає, бо не має поняття, як вести свій бізнес. Якби все було так просто, як він собі уявляє, то всі вже давно б на цьому заробляли.

– А що тут складного? – Заперечив Денис. – Розмістив оголошення та чекай клієнта. Теж мені біном Ньютона!

– Ти так само казав, коли збирався у гаражі гриби вирощувати, – нагадала братові Лєра. – Тоді теж купу грошей витратив, а потім все викинув на смітник.

– І коли намагався працювати посередником на будівельному ринку, – додав Ігор. – Ви тоді ще кредит брали у триста тисяч, щоб збитки виплатити фірмі.

– Ігорю, – звернулася до зятя Надія Юріївна, – але ж він у вас хоче взяти ці гроші в борг. Денис й розписку напише.

– Ні, Надіє Юріївно, за всієї поваги я не ризикуватиму добробутом своєї родини заради мрій вашого сина. Але можу дати пораду.

– Якщо Денис має посвідчення потрібної категорії, є сенс влаштуватися у фірму, яка займається такими перевезеннями, і подивитися зсередини, як влаштований бізнес. І лише потім, коли він це зрозуміє, можна буде розпочати свою справу.

Розійшлися мирно, але всі залишилися незадоволеними.

Надія Юріївна та Денис ще довго сиділи на кухні, засуджуючи жадібність Ігоря та Лєри.

– Не знаю, як Лєра з таким чоловіком живе? Вона, мабуть, і копійки витратити без його дозволу не може, – переживала Надія Юріївна.

– Та, якби не Ігор, я б за рік уже в золоті купався! – нарікав Денис.

Лєра з Ігорем говорили про інше:

– Невже мати не розуміє, що Денис просто не хоче працювати? Він постійно намагається знайти якусь «золоту жилу», щоб здобути все й одразу, – сказала вона.

– І найдивовижніше, що життя його нічого не вчить, – додав Ігор.

А через пів року вони дізналися, що батьки Лєри таки продали гараж, вигребли свої накопичення та віддали всі гроші синові.

На свою «Газель» у Дениса не вистачило, він узяв машину в оренду, найняв на роботу вантажника, розмістив оголошення та почав чекати.

В перший місяць він мав одного клієнта, другого – жодного. Вантажник, зрозумівши, що тут роботи не буде, пішов, але зажадав із Дениса повної зарплати за два місяці. Заплативши за оренду машини ще місяць, Денис нічого так і не заробив.

А звинуватили в усьому Ігоря та Лєру:

– От якби вони дали Денису в борг мільйон, він би зараз гроші лопатою загрібав, – ображалася Надія Юріївна.

Як кажуть, – на ображених, воду возять! З такими міркуваннями можна не тільки без гаража залишитися, а й без квартири, – бізнесмени, твою матір…

А ви що скажете з цього приводу? Пишіть свої думки в коментарях. Ставте вподобайки.