Світлана – жебрачка, третя дочка з п’ятьох дітей, медсестра в лікарні, одяг з ганчір’я, і куди вона така вирішила влізти в багату сім’ю? Зрозуміло, що корислива дівка сама хоче розбагатіти за рахунок інших, і свою погану сімейку з ями витягнути!

Вся родина Саші вирішили йому оголосити бойкот перед весіллям – це ж треба бути таким упертим, щоб одружитися зі Свєткою з багатодітної родини!

Із Сашком серйозно розмовляв батько, і плакала мати.

– Сашко, ти розумієш, що вона не за тебе виходить заміж, а за твої гроші? – обурювався батько. – Що вона має? Нічого! На зарплатню медсестри не розживешся, а тут одразу їй хлопчик-мажор! А, між іншим, ми з матір’ю все життя горбатилися, щоб у вас із сестрами було гідне, забезпечене життя!

– Ну просто таки горбатилися! – Заперечував Сашко. – Ти сам одружився з дочкою генерала, який допоміг тобі відкрити фірму, і дах гідний був, щоб бізнес не впав.

Сашко отримав по вухах від батька і на цьому розмову з ним було закінчено. Мати намагалася поговорити з сином, але виходили лише схлипи та голосіння. Молодші сестри-двійнята Аля та Еля теж намагалися вплинути на брата:

– Ось вона залетить і влаштує гучне розлучення з поділом майна! А перше, що зробить – це кине роботу! Навіщо їй напружуватися, якщо в тебе своя квартира, свій бізнес завдяки батькові та твоя добра душа?

Це не подіяло! Тітки, дядьки, двоюрідні брати та сестри теж не авторитет, як би вони не відмовляли Сашка від дурного вчинку.

Нареченого підтримала лише бабуся Ліза – вдова того самого генерала, який допоміг нащадкам стати багатими людьми. Це була мудра сухенька бабуся, яка найбільше любила свого доброго онука – одного його не зіпсували гроші.

– Свєта твоя гарна, я наскрізь бачу людей, – казала вона. – Одружися, синку, поки тебе не зачепила якась гламурна хижачка. Коли твій дід зі мною одружився, він був ще офіцером, але з дуже благородної родини, а ми з мамою жили важко. Дідусь полюбив мене просто за те, що я така, і його сім’я мене прийняла. Час був інший! А зараз все як у казці про Снігову Королеву: кому уламок у вигляді багатства в око потрапив, все у спотворенні бачиться.

Весілля все ж таки відбулося, але без рідні з боку нареченого, прийшла тільки бабуся. На подив Алі та Елі їхня невістка роботу не кинула, а продовжувала ходити до своєї лікарні, щоб ставити уколи людям.

Вона має велике, добре серце, вона всіх шкодувала, тому дуже любила свою роботу.

– Добреньку з себе корчить, – скаржилася свекруха своєму чоловікові та дочкам. – Чи надовго її вистачить, коли вона своє справжнє обличчя покаже? Ось тоді Сашко поплаче!

Найдивніше було те, що Світлана у чоловіка не просила ні золото, ні діаманти та навіть одягалася так само скромно. Еля та Аля іноді заходили до братика в гості й все більше дивувалися його сімейному життю: вдома чисто і смачно навіть без обслуги, коли ж невістка все встигає?

– Світлана, не ганьби нашу родину, одягайся хоча б за модою! – говорили Свєті Сашка сестри.

Сімейні пакетні тури

– Чесно кажучи, я не ганчір’я ношу, а гарні речі, в яких мені зручно, – відповіла їм Світлана. – Я не раба моди, мені зовсім не цікаві брендові речі, вибачте.

– І тут десь є каверза, тільки незрозуміло яка, – обурювалися між собою сестри.

Тяжко захворіла бабуся, коли Світлана вже чекала дитину, потрібен був догляд за лежачою старенькою. Наймати доглядальницю недорого для багатої сім’ї, але де ж взяти справді порядну людину? Знову зголосилася Світлана:

– Я все ж таки медсестра і бабусю мені шкода, давайте я доглядатиму за нею! Тим більше я скоро в декрет вийду, вдома сидітиму, і навіть якщо народжу, то зможу впоратися і з двома.

Ця заява Свєти викликала ще більшу хвилю обговорень:

– Бач, яка прудка! Якщо Світлана доглядатиме бабусю, то підіб’є її до спадщини, щоб на неї все переписати. Ось де каверза!

Але бабуся не погоджувалася на доглядальницю, вона виявила бажання, щоб саме Світлана її доглядала. Коли ж усі родичі прибігли, щоб відговорити її, то бабуся сказала:

– Не судіть про людей по собі, собі дорожче буде! Свєта – найчистіша душа в нашій сім’ї, чистіше нікуди, ви можете бути шоковані, але все, що вона робить, – все безкорисливо, від доброго серця. Ви й нігтя її не варті! Ви думаєте тільки про гроші, а вона про людей! Не хвилюйтеся, я вже давно написала заповіт на всіх онуків порівну, досить трястись за гроші!

Бабуся була дуже погана і пішла з життя за тиждень до появи правнучки. Дівчинку назвали на честь прабабусі.

Коли дитині було три роки, її віддали у звичайнісінький дитячий садок, що знову викликало хвилю обурень у родичів Сашка – як це так, мати зовсім про дитину не думає!

Сашка рідня засмикала настільки, що він сам став сердитися на свою дружину:

– Ось чому ти не хочеш бути на нашому рівні: походила б з моїми сестрами по модних магазинах, але ж ти не хочеш! Я купив би тобі машину, але ж ти на права здавати не збираєшся! І що це за захоплення – бути у вільний час волонтером і доглядати сиріт та убогих? Тобі не шкода свого часу?

– Ну, що стосується машини, я боягуз і боюся водити. Однією білявкою на дорозі за кермом менше – це тільки на краще! А щодо часу, то ти взагалі мене дивуєш: тобто ходити годинами по магазинах з твоїми сестрами-шопоголичками – це розумна трата часу? Якщо ти мене соромишся і вважаєш, що я не гідна твоєї рідні, то наші дороги розходяться.

Подружжя розлучилося. Вся Сашина рідня була в повному шоці, що Світлана не судилася за нерухомість і майно, і ніхто не розумів – у чому тут каверза?

Світлана погодилася з сумою щомісячних виплат за аліментами на Лізу, забрала дочку та поїхала в інше місто. А через півтора року свекруху частково паралізувала, треба було шукати доглядальницю.

Одна змінила іншу, але зжитися свекрусі було з ними складно. Сестри вирішили зателефонувати Світлані:

– Свєта, ти ж добра людина, мама у нас сильно захворіла, потрібна твоя допомога! Платимо будь-які гроші!

– Невже ви так і не зрозуміли, що гроші для мене не мають великого значення? – Запитала Світлана. – Але я не можу приїхати та доглядати вашу маму з іншої причини: я вийшла заміж і вже чекаю дитину, не можу свою сім’ю покинути. Тому прощайте, дівчатка та удачі вам у пошуку хорошої доглядальниці. Але все ж таки – моя вам порада: частіше будьте поруч зі своєю мамою, це дорогого коштує!