– Оленко, я не можу допомогти нічим, вибач. Хоч ми й друзі, але я не схвалюю те, що ти хочеш зробити. Це ж дитина

– Самсонов, мені потрібна твоя допомога. Я чекаю дитину. Залишати звісно, не збираюся. Термін 3 місяці лікарі не беруться вже. Знайди мені того, хто візьметься. Ти такий спритний, може допоможеш мені?

– Ляшенко, як ти могла так вляпатися? Хто батько дитини? Він знає?

– Він з другого курсу, красень і ловелас. Я не встояла, і ось результат. Говорити йому не буду, що це дасть, він мене не кохає все одно.
Грошей у нього теж немає, лікаря навряд чи знайде. І взагалі, він зник, може навіть не пам’ятає про мене, і тут я така, привіт, у нас буде дитина. Пошле мене та й усе!

Навчання кинути не можу. Я так мріяла вивчитися, стати лікарем. Та й батьки не зрозуміють, ще й з дому виженуть, ганьба така, у подолі принесла. Дівчата в гуртожитку здогадуватися починають, то нудило мене, тепер апетит прорізався.

А я навіть не здогадувалася, що чекаю дитину. Думала гормональний збій, пішла до лікаря, він і сказав. Я в шоці, звичайно.

– Оленко, я не можу допомогти нічим, вибач. Хоч ми й друзі, але я не схвалюю те, що ти хочеш зробити. Це ж дитина.

– Ой, я ненавиджу те, що в моєму животі, він мені все життя зіпсує. Рано ще дітей мені, адже я нещодавно тільки вступила.

– Думати головою треба було. Таке трапляється, і часто.

– Та я ж недосвідчена зовсім.. Пару разів зустрілися й ось тепер сюрприз.. Батьки не знаю що мені зроблять, якщо дізнаються.

– Покричать і заспокояться, ну не звірі ж вони. Батько твій хоч і суворий, але нормальний мужик начебто. А з мамою складніше, звісно. Характер залізний в неї. Це я з твоїх оповідань про них зробив висновок.

– Ось – ось, мати церемонитися зі мною не буде. Їй головне, щоб проблем не створювала. Вони мені грошима особливо не допомагають, сама мушу знаходити десь. Добре, що бабуся часто приїжджає, привозить їжу та трохи грошей.

Коротше, влипла я. Самсонов, якщо допомогти не можеш, хоч язиком не тріпай ніде, зрозумів? Спитаю у Свєтки, вона досвідчена, може порадить що.. Гаразд, пішла я, бувай.

Свєтка жила в сусідній кімнаті гуртожитку. Біля неї завжди крутилися різні хлопці, вона мала популярність, і вважалася першою красунею факультету.

– Оленка, серйозно ти чекаєш дитину? Очманіти.. Ніколи б не подумала, ти така тиха і непримітна, повівся ж хтось.. А хто тато, чи не Самсонов? На вигляд ботанік такий, як він міг?

– Це не він. Слухай, мені потрібен хтось, хто допоможе позбавитися цього. Гроші я знайду. У мене є золотий ланцюжок і сережки, продам їх.

– Я спитаю в однієї знайомої, начебто вона робила щось таке. Який термін у тебе?

– 13 тижнів начебто лікар сказав. Вже всі терміни вийшли.

Наступного дня Свєта дала папірець з назвою препарату, який потрібно вколоти, і станеться викидень. Якщо не допоможе, тоді дасть адресу жінки, яка робить вдома, колишній гінеколог.

Олена купила препарат в аптеці, зробила сама собі укол, але нічого не сталося.

– Свєта, мені не допоміг препарат. Давай адресу тієї лікарки. Зараз піду золото здам, сподіваюся, вистачить грошей.

Світлана дала папірець з адресою та телефоном. Олена зателефонувала та домовилася на завтра. Було дуже страшно. Але ще страшніше було залишати все як є.

– Проходьте. Гроші принесли? Скільки там?

– Ось все, що є, візьміть.

Жінка перерахувала гроші та прибрала їх у тумбочку. Головою кивнула, що означало, достатня сума.

Олену трясло від страху. У кімнаті було холодно, на столі стояли інструменти у залізному лотку.

– Термін у вас вже пристойний, можуть бути ускладнення, розумієте? Всю відповідальність ви берете на себе. Я зроблю все, як належить, а там, як Бог дасть. Ви нікому не казали, що пішли до мене?

– Ні, одна знайома тільки знає, яка дала ваш номер. У мене немає вибору, робіть. Я препарат один колола, він мені не допоміг.

Олена сказала назву.

– Я зараз все зроблю, готуйтеся, і не кричіть, якщо боляче буде, у мене стіни тонкі у квартирі.

Раптом пролунав дзвінок у двері. Жінка здивовано глянула на Олену і пішла відчиняти двері. Олена сіла на крісло, їй хотілося плакати.

До кімнати увірвався Самсонов:

– Ляшенко, а ну пішли звідси швидко!

– Гришо, ти що тут робиш? Свєтка адресу дала?

– Так, вона. Я її за зябра взяв, вона і зізналася де ти. Фух, встиг, я сподіваюся? Нічого ще не робили?

– Іди, заради Бога звідси, це тебе не стосується, зрозуміло? Лицар тут знайшовся!

– Оленко, дивися що знайшов у журналі. Ось так зараз виглядає твоя дитина. Дивись, це готова людинка, ручки, ніжки, він ворушиться вже.. Через 6 місяців з’явиться гарний хлопчик чи дівчинка, любитимеш сильно – сильно, ось побачиш. Просто ти налякана зараз, але це минеться.

Материнський інстинкт спрацює і ти будеш гарною мамою, я певен. І якщо дозволиш, я готовий стати для дитинки батьком.

Я одразу в тебе закохався, з першого погляду. Це нічого, що ми молоді, впораємося. Мої батьки допоможуть спочатку, а далі самі.

Я на роботу влаштуюсь.

Олена дивилася на фото дитини в журналі, на Самсонова, на жінку у дверях.

– Ходімо, Самсонов. Я передумала. Поверніть мені гроші, будь ласка.

Жінка знизала плечима і діставши гроші з тумбочки, простягла їх Олені.

– Самсонов, от я дурепа. Знаєш, я так боялася це робити, і наче чекала чогось, щоб зупинити це все. І тут ти вриваєшся. Те, що заміж покликав, дякую, благородно, ціную. Але ти мені, як друг, вибач, заміж не піду. А ось хрещеним потім візьму. Я вирішила, хай буде, як буде. До бабусі переїду, якщо батьки крик піднімуть.

Як не дивно, батьки Олени сприйняли новину спокійніше, ніж вона очікувала.

Мама поголосила спочатку, про поділ сказала, про ганьбу. Але потім зворушилася, і навіть сльозу пустила. Пропонували повідомити батька дитини, але Олена категорично була проти.

Вирішили, що Олена піде з інституту в академічну відпустку, а далі буде видно.

У призначений термін з’явився міцний горластий хлопчик. Назвала Гришком, на честь Самсонова, заслужив. Прізвище дала своє, а по батькові написала Григорович, на вимогу Самсонова. Григорій Григорович вийшов.

Самсонов прийшов на виписку з квітами та всі подумали, що він щасливий батько. А він і не сперечався, діловито взяв згорток і почав агукати.

За кілька місяців вони одружилися. Защемило серце. Олену розчулювало і вражало, як Гришко трепетно ​​ставиться до її дитини та до неї. Він виявився дуже дбайливим, попри молодий вік.

Олена народила ще сина та доньку.

Гриша був на сьомому небі від щастя. І справді, він працював, як кінь, щоб забезпечувати сім’ю. Батьки допомогли купити невеликий будиночок, де Олена, згодом, почала вирощувати овочі в теплиці та заробляти на цьому.

Про історію з абортом вони ніколи не згадували, намагаючись забути як страшний сон. А первістка, сина Грицю, вона любила особливою любов’ю, і дякувала Богові, що він послав Самсонова на її шляху, і не дав зробити помилку.

Ставте вподобайки та залишайте свої думки у коментарях!