Як би нам не було прикро, але з життя інколи зникає те, що ми так цінуємо і що вважаємо непорушним.

Бувають моменти, коли залишаєшся не лише близьких людей, а й після цього залишається гіркий присмак їх вчинків.

Мені прикро зізнаватися в цьому, але саме моє життя виявилося зіпсоване рідною людиною, про що мені дуже шкода.

Найприкріше, що це сталося в нашій родині, яку я вважала просто справжньою святинею для себе.

Усе почалося в той момент, коли я була ще малою. Моя сестра Олена була старшою, вона завжди мала в собі силу, якою дуже часто я сама захоплювалася.

Батьків ми обоє не пам’ятали. Вони пішли від нас, на жаль, коли я була ще зовсім маленькою, і все, що залишилося, це величезна порожнеча і велика любов бабусі Катерини.

Вона була для нас усім: мама, тато, друг і порадник.

Я добре пам’ятаю її турботливі руки, як вона плела нам коси і випікала ті смачні пироги, запах яких ми потім ще довго відчували у повітрі.

Її доброта і турбота стали тим фундаментом, на якому ми з Оленою виросли.

Я, правду кажучи, дуже багато чому сама навчилася у неї: терпінню, спокою, мудрості, хоча й думала, що сама здатна змінити цей світ.

Але час минав дуже швидко, рік за роком збігав, і ми стали дорослими.

Олена була вже на порозі дорослого життя, коли в нашому домі з’явився Дмитро.

Він був старший за Олену на шість років, а його такий сильний і добрий характер, впевненість в собі та в своїх можливостях швидко завоювали нашу увагу.

Я, на той час, спостерігала з боку, як між ними зароджуються стосунки, як все швидко розвивалося і як вони стали парою.

Я, як зараз згадую, була щиро рада за свою сестру. Дмитро здавався ідеальним чоловіком для неї і вона виглядала щасливою.

Але, на жаль, таки не все було так ідеально. Олена часто говорила мені про своє розчарування у стосунках, хоча я не зовсім розуміла її причини.

— Я не можу більше так, Аню. Він зараз хоче стати батьком, у нього це в найближчих планах, хоче дитину, а я ще хочу жити для себе, ми ж ще молоді, я ж ще нічого в цьому світі не бачила. Ти розумієш? Мені не вистачає свободи, я хочу багато чого й сама досягти в житті, а вже потім і діти.

Я тоді не могла зрозуміти свою сестру.

Мені здавалося, що вона має все для щасливого життя: коханого чоловіка, квартиру, стабільність. Як можна бути нещасною в такому житті?

Але все зміниться, коли вона зізналася мені в тому, чого я ніколи не очікувала:

— Аню, зустріла іншого. Я щиро покохала, здається, це саме та людина, яка потрібна мені. У нас багато спільного, у нас однакові плани на майбутнє з ним.

Це було великою несподіванкою для мене. Олена, моя рідна сестра, яку я завжди вважала надійною і розсудливою, ось так просто так недобре вчинила по відношення до Дмитра?

Як так могло статися?

Але сестру не обирають, тому я прийняла її вибір, адже це її життя.

Я все ж намагалася її підтримати, як могла, але це не змінювало того факту, що вона вирішила піти від Дмитра.

І це стало ще більшою несподіванкою, коли я випадково зустріла Дмитра в кафе, зовсім розчарованого та змученого.

Мені було дуже шкода його, щиро кажучи, тут все змінилося для мене.

Я думала, що він був ідеальним чоловіком для Олени, а виявилося, що він просто втратив її, вона пішла до іншого.

Ми поговорили з ним кілька годин, і в той момент я зрозуміла, що цей чоловік не просто щиро кохав свою дружину — він справжній, глибокий і чутливий.

Він був розчарований і здивований її вчинком, але в його словах була така жага до життя, яку я відчула в ньому вперше.

Я не могла не звернути увагу на його почуття і на той невидимий зв’язок, який між нами з’явився.

В той день сталося те, що зовсім змінило моє життя.

Через тиждень я переїхала до нього.

— Аню, ти серйозно? — запитала мене подруга Марічка, коли я розповіла їй про своє рішення. — Це колишній чоловік твоєї сестри! Ти впевнена, що це нормально? А що ж люди скажуть? А рідні твої?

— Я знаю, Марічко, — відповіла я, розуміючи, що це непросте рішення. — Олена сама пішла від нього, знайшла іншого. І тепер я зрозуміла, що ми з Дмитром створені один для одного. У нас все серйозно.

Я думала, що Олена зрозуміє все, бо почуттів до Дмитра вона не мала, адже сама говорила мені це.

Адже вона пішла від нього, знайшла нове кохання, а я лише слідувала своїм почуттям.

Та, на мій великий подив, я таки помилялася.

Коли Олена дізналася про нас, її реакція була для мене дивною і не зрозумілою.

Вона не просто була розлючена — вона вирішила зіпсувати мої стосунки з бабусею.

Вона говорила неправду про мене мене перед нею:

— Бабусю, Аня забрала Дмитра з сім’ї! Вона зустрічалася з ним за моєю спиною!

Я не могла повірити власним вухам, адже все було зовсім не так.

Моя рідна сестра, з якою ми пройшли через стільки всього разом, могла так підло вчинити?

Я, зі своєї сторони, намагалася пояснити нашій бабусі всю правду, адже не могла допустити того, щоб вона й дійсно думала про мене так.

Та сестра видно добре її накрутила, адже серце бабусі вже холодне до мене.

— Як ти могла, Аню? — запитала бабуся якось у мене, її голос був сповнений розчарування. — Я виховувала вас бути порядними та добрими людьми, а ти так вчинила з сестрою?

Бабуся, яка завжди, все моє життя, була моєю опорою, беззаперечно повірила в слова Олени.

Вона навіть переписала свою квартиру на неї, в результаті, адже вважала, що я вчинила підло щодо найріднішої людини, зруйнувала її сім’ю.

— Невже заради спадщини? Невже вона не любила мене? Чому не хоче почути мою розповідь, про цю ситуацію, що склалася? — запитувала я себе, не розуміючи, як бабуся могла так швидко змінити свою думку.

Ця ситуація дуже засмутила мене. Я втратила зв’язок з бабусею, яка була для мене всім: моєю опорою, порадницею, моїм оберегом.

Я не хотіла залишатися в тіні цих звинувачень. Вона була старенькою, а я боялася, що не встигну донести до неї правду.

Я вже й сама заплуталася і не знаю, що робити. Чи вірно вчинила я?

Чи мала я право почати будувати стосунки з Дмитром після того, як Олена пішла від нього?

Що мені зараз зробити, щоб зберегти мир у родині?

Як би ви вчинили на моєму місці?

Чи можна пробачити людину, яка зрадила твої почуття? Але хіба я не маю права бути щасливою з Дмитром, коли вона сама від нього пішла?

Джерело