Мій єдиний син в 28 років вирішив одружитися.

Щиро кажучи, ось раніше я завжди думала, що мій Роман зовсім не знайде собі дружину, що йому суджено бути одному.

Такі думки до мене закрадалися не просто так, на рівному місці, просто він у мене дуже перебірливий в усьому та вимогливий навіть до найдрібніших деталей – такий от характер має складний.

Дивлячись на те, що він постійно шукав собі ідеальну дружину, я і не мріяла навіть, що незабаром він приведе невістку в наш будинок, тому давно змирилася з тим, що й онуків не скоро побачу.

Але я помилилася. По суті, мій син зовсім змінився. Роман якось швидко подорослішав, він ніби геть змінився та став кожен день десь затримуватися.

Перші місяці він тримав у великому секреті те, що у нього є дівчина, що він вже деякий час зустрічається з нею. Але це ще не все.

Роман таки вирішив познайомити мене зі своєю обраницею.

Якось ввечері, зовсім несподівано, Роман запросив мене в кафе та навіть не повідомив причину нашої зустрічі в настільки дивному для мене місці, адже син по кафе і ресторанах мене ніколи не водив.

Він був не один, а з молодою вродливою дівчиною. Можу просто відзначити, що вона була дійсно витончена та інтелігентна, вона відразу сподобалася мені. Звали її Злата.

І ось ця дівчина вже три місяці є дружиною мого сина.

Хотілося б відзначити, що Злата тепер, як не дивно, вважає себе повноцінною господинею в моєму власному домі.

Не усім я можу зазнатися в цьому, але мені не приємно.

Оскільки у неї є певні правила в сім’ї, я повинна її слухати. Ось молодь пішла, зовсім не зрозуміла для мене, ось ми собі такого не могли дозволити у свій час, я б ніколи й подумати не могла колись, що маю командувати батьками свого чоловіка.

Так ось, її, до слова, мої сніданки і вечері зовсім не влаштовують, але готувати вона теж не хоче сама: як не зайнята чимось, то й так відпочити хоче.

Я повинна їм робити вівсянку з бананами, ківі та сухофруктами, бо вона переконує нас всіх, що це дуже корисно та смачно.

Крім того, ще вранці я повинна здійснювати вологе прибирання в квартирі, щоб скрізь було свіже повітря та чисте, заодно зволожити його.

Більше того, що взагалі ні в які рамки не лізе, невістка моя хоче, щоб я була сучасною та слідкувала за тим, що в моді: одяг, зачіски, косметика, вона хоче, щоб я теж гарно виглядала.

Злата впевнена, в чому і мене переконує, що мені потрібно змінити зачіску та поміняти свій гардероб. Невістка говорить, що ті речі, які я ношу, навіть бабусі в селі не одягнули б у наш час.

Як би там не було, але чого я вже точно не бажаю, так це сперечатися зі своєю невісткою і псувати їх сімейні відносини, адже вона дружина мого сина і не хочу псувати їх сімейне життя, щоб і вони сперечалися через мене.

Мені зовсім не потрібно, щоб мій син мав ще якісь проблеми через мене.

Але при цьому, щиро кажучи, мені самій не дуже хочеться, щоб у моєму будинку мною командувала чужа мені людина, видаючи накази зовсім без поваги до мене.

Я звикла, що у нас з Романом завжди були свої правила в сім’ї вже багато років. І мені важко з цим миритися, що невістка зараз просто перевела все на свій лад.

Я розумію у нього тепер дружина, вона його жінка, він має слухати і її, але квартира ж то моя власність, вони живуть у мене якраз.

Не хочу розглядати варіант – жити окремо від сина з Златою. Мені буде сумно одній в квартирі. Та й не зможу я просити їх покинути моє житло та платити багато грошей за дах над головою чужим людям, адже оренду зараз і не потягнуть вони, заробляють не так багато, а ціни зараз високі на все.

Квартира у мене досить таки велика, у них окрема світла і затишна кімната.

Я вже й не знаю, що мені робити, бо далі так не можна вже, але й хочу, щоб з невісткою не посперечатися, а в гарних стосунках щоб залишилися ми.

Можливо, просто варто було мені поговорити зі Златою, сказати їй, що не хочу, щоб мною командували? Якщо їм щось не подобається у мене, то це їх справи, нехай готують собі самі, а те, як я одягаюся чи як я виглядаю, загалом, це моя власна справа та командувати мною зовсім не потрібно.

До речі, у моєї невістки з її матір’ю досить таки чудові стосунки. Та й Романа мого, щиро кажучи, теща любить і добре до нього ставиться.

Нещодавно сваха моя приїжджала до нас в гості. Так Злата, навіть не соромлячись своєї власної матері, в її присутності постійно командувала мною, казала що мені робити, де сидіти, що я повинна приготувати на стіл, яку сорочку прасувати своєму синові – загалом все так, як хоче вона.

Ну, це занадто вже – вважаю я!

А її мама просто так все це слухала, жодного слова не сказала, не дорікнула доньці своїй. У них в сім’ї, напевно, так заведено, зі старшими розмовляти саме в командному тоні.

Моєму Романові, як я сама бачу, теж не дуже подобається така поведінка дружини, але він не хоче з нею сперечатися, хоче, щоб був спокій в сім’ї, і в родині, я розумію його.

Я розумію, що зараз дружина для нього важливіше, ніж я і це нормально, було б недобре, якби було навпаки – я це розумію.

Він щиро кохає, тому не хоче суперечок в сім’ї. А раніше було зовсім все по-іншому в нашій сім’ї, поки невістка не почала влаштовувати свої правила.

Як же бути мені, щоб в першу чергу не образити свого власного сина, адже він моя дитина? Та й з невісткою я хочу жити в мирі. Адже хто ж мене догляне, як не вона?

Джерело