—Ні, з цього рахунку я гроші брати не буду, відсотки пропадуть. Я не розумію, в чому проблема? Ти не можеш свої гроші мені переказати? Ну давай я тобі розписку напишу, що позичаю стільки-то і поверну тоді-то, — вже дуже нервовим тоном говорив Костянтин, — ну раз ти мені не віриш на слово.

— Кость, ти мені гроші ще не переказав?

— Ні. Мариш, я тут подумав… Давай кожен залишатиметься при своїх грошах? Просто будемо обоє купувати продукти і щось там ще додому. Добре? — запропонував у відповідь чоловік, — заробляй на свої бажання сама!

Марина і Костянтин одружилися пів року тому, до цього вони кілька років зустрічалися і рік жили разом.

До весілля в їхній парі виробилася така модель розподілу доходів: жінка всі зароблені нею гроші витрачала на себе, а чоловік заробляв на себе і щомісяця виділяв фіксовану суму на господарство, на побутові потреби.

Designer kitchen knives

Костянтин заробляв набагато більше за Марину і такий стан речей всіх влаштовував.

На весілля молодим подарували солідну суму грошей, і Костянтин вирішив покласти ці гроші на свій банківський рахунок під відсотки, Марина не заперечувала.

Все-таки всі основні фінансові потоки в їхній родині так і так були в руках чоловіка.

— Мариш, що це у нас з кондиціонером? — якось увечері запитав у дружини Костянтин.

Air conditioner

— Не знаю. А що з ним? — підійшла Марина до чоловіка і подивилася на спліт-систему на стіні.

— Та не вмикається. У нас є нові батарейки в запасі? Може, з пультом щось — постукуючи пультом по долоні, поцікавився чоловік.

— Повинні бути. Зараз подивлюся, — відповіла жінка і пішла в іншу кімнату шукати батарейки.

— Ну? — підганяв чоловік дружину.

— Знайшла! — крикнула Марина і поспішила до Кості.

Чоловік замінив у пульті управління батарейки і знову спробував увімкнути кондиціонер. На жаль, техніка зрадницьки мовчала.

— Та що ж все одне до одного! — розлютився Костянтин і кинув пульт на ліжко

— Коханий, щось ще сталося? — запитала Марина, підійшовши до чоловіка ззаду і обійнявши його.

— Сталося! Шефу закортіло провести повний аудит! — відповів чоловік.

— І що? Ти боїшся результатів перевірки? Чи що? — схвильовано продовжила розмову з чоловіком дружина.

— Та причому тут боюся чи не боюся? Я нічого не боюся! Тільки ось через цей аудит всім затримають зарплатню, вже попередили, — пояснив Костянтин.

— Надовго затримають? — уточнила Марина.

— Не знаю, — пробурмотів Костя.

— Коханий, ну не переживай. На їжу то нам моєї зарплати вистачить, з голоду не помремо! — намагалася підбадьорити чоловіка Марина.

— А з кондиціонером, що будемо робити? У таку спеку без нього не заснеш! За прогнозами, це пекло мінімум на найближчі два тижні, — нарікав Костянтин.

Air conditioner

На питання про кондиціонер у Марини відповіді для чоловіка не знайшлося.

У жінки була відкладена невелика сума, але вона її берегла на похід до лікаря.

У Марини загострилися проблеми зі спиною і через два тижні їй обов’язково потрібно було потрапити на прийом до одного фахівця, до якого записувалися з усієї області за місяць і більше. Пропустити візит жінка не могла.

Air conditioner

Костянтин півночі то крутився в ліжку то вставав і йшов на кухню випити води, то нервово знову і знову пробував увімкнути кондиціонер.

Погода дійсно була спекотною, навіть вночі температура повітря не опускалася нижче тридцяти градусів.

Вранці чоловік запропонував:

— Марино, ти казала, що у тебе на похід до лікаря гроші відкладені. Тобі коли на прийом? — поцікавився за сніданком Костянтин.

— 19 числа, — відповіла жінка.

— Це через два тижні? — уточнив чоловік.

— Ага, — пробурмотіла собі під ніс Марина.

— Чудово! До 19-го мені точно зарплату видадуть. Перекинь мені на картку скільки там у тебе відкладено, я майстра викличу, щоб кондиціонер полагодив. Я знайшов кілька контактів з хорошими відгуками, — дав вказівку дружині чоловік.

— Кость, ти ж знаєш, мені обов’язково потрібно до цього лікаря потрапити на прийом. Треба підлатати спину, а то як ми з тобою дітей планувати будемо? — з деякою незручністю в голосі намагалася пояснити чоловікові Марина.

— Діти — це добре. Але з дітьми ми можемо почекати, а з кондиціонером — ні. Я без нього спати, як у сауні, не зможу, — продовжив чоловік, активно щось гортаючи в телефоні, — давай, переказуй мені, скільки у тебе є, тільки на продукти по мінімуму залиш.

— Кость, ну а якщо не дадуть тобі зарплату до 19-го? Може, з рахунку з весільними грошима знімеш на кондиціонер? — запропонувала варіант Марина.

— Ні, з цього рахунку я гроші брати не буду, відсотки пропадуть. Я не розумію, в чому проблема? Ти не можеш свої гроші мені переказати? Ну давай я тобі розписку напишу, що позичаю стільки-то і поверну тоді-то, — вже дуже нервовим тоном говорив Костянтин, — ну раз ти мені не віриш на слово.

— Причому тут не вірю? Я вірю тобі, коханий! Ну просто… — не встигла договорити Марина.

— Просто тобі подобається жити за мій рахунок, а як одного разу у мене грошей не виявилося, так відразу ось як у тебе все складно стало! — розлютився чоловік і вилив каву з чашки в раковину.

— Зараз перекажу, — сказала жінка, опустивши очі в підлогу.

Марина переказала Кості майже всі гроші, що у неї були на той момент. Залишила тільки на їжу і на проїзд.

Уже в цей день до Марини і Костянтина приїхав майстер і полагодив спліт-систему.

— Як і домовлялися, подвійна ціна за терміновість! — оголосив майстер, чекаючи оплати і збираючись йти.

— Так, без проблем. Картка до номера, на який я Вам дзвонив, прив’язана? — запитав Костя.

— Так, номер цей, — підтвердив фахівець.

Майстер пішов, а Марина застигла з німим питанням в очах. Жінка не розуміла, навіщо було витрачати на ремонт кондиціонера суму в два рази більше?

Чому не можна було почекати день-другий, враховуючи їх форс-мажор з фінансами?

Всі ці питання Марина перебирала у своїй голові, але чоловікові їх задати побоялася — ще одного скандалу вона не хотіла.

Позаштатна ситуація на роботі у Костянтина швидко вирішилася і через кілька днів чоловік вже отримав зарплату.

На честь цього після роботи чоловік заскочив у магазин за пляшкою хорошого вина, делікатесами і тістечками.

— Маришка, сьогодні гуляємо! — з порога порадував дружину Костянтин.

— Костюш, з якого приводу у нас банкет? — поцікавилася Марина, заглянувши в пакети, які приніс чоловік.

— Зарплату дали. Знімаємо режим жорсткої економії! — поцілував жінку чоловік.

— Як чудово! Вітаю нас! — відповіла чоловікові Марина.

— Нас? Не нас, а не мене! — поправив дружину Костя.

Святкова вечеря вдалася. Про гроші Марина того вечора не заговорила.

Вона була впевнена, що чоловік і так все пам’ятає: і про гроші на господарство, і про гроші на лікаря.

Вранці жінка приготувала, як завжди, сніданок. Чоловік і дружина поїли і почали збиратися на роботу. Виходячи з дому, Марина нагадала чоловікові про гроші:

— Костю, грошенят скинеш на господарство? Ну і на лікаря.

— Давай все ввечері! — поцілував дружину на прощання Костянтин і пішов до свого автомобіля.

Марина посміхнулася чоловікові, почекала, коли він від’їде від будинку, і пішла в бік метро…

Після роботи жінка зайшла в магазин і ґрунтовно закупилася продуктами, але на це у Марини пішли майже всі гроші, що залишалися на картці.

Вона не переживала з цього приводу: чоловікові видали зарплату, ввечері він повинен був переказати їй гроші на все.

— Я впала нижче прожиткового мінімуму! — пожартувала жінка, миючи посуд після вечері.

Костянтин ніяк не відреагував на слова Марини, і це дещо насторожило.

Трохи пізніше жінка підійшла до чоловіка і вже прямо нагадала про гроші:

— Не буду я тобі нічого переказувати. Я тут подумав і вирішив. Нехай моя зарплата при мені залишиться!

— Добре, — дещо завагалася Марина, — тільки ти тоді гроші, які я тобі на ремонт кондиціонера переказувала, поверни, будь ласка, мені до лікаря скоро йти.

— Ну взагалі-то під кондиціонером ми вдвох спимо! — розлютився Костянтин.

— А мені що зараз робити?

— Ну зарплату отримаєш і сходиш, — незворушно відповів Костя.

— Та я потім ще два місяці нового запису до цього лікаря чекати буду! — розплакалася Марина.

— Не реви! — байдужим голосом вимовив Костянтин, — все, я у ванну пішов.

Марина, залишившись у кімнаті одна, не могла перестати плакати.

Вона не розуміла, як у їхній родині раптом все могло так різко змінитися.

Їй було боляче від того, яким холодним зараз був до неї чоловік, як він проігнорував питання здоров’я дружини.

Вночі Марина майже не спала. Спочатку їй хотілося просто без зупинки ридати в подушку, але потім їй на очі потрапив кондиціонер.

І ось вона лежала і дивилася то на сплячого чоловіка, то на кондиціонер. І бажання плакати поступово змінилося деяким гнівом…

У голові жінки народився план!

Настав новий спекотний день.

Сніданок Марина приготувала тільки для себе, помила посуд після сніданку, одяглася і пішла на роботу.

Увечері вона приготувала собі легку вечерю — благо продуктів вона накупила напередодні!

Повечерявши, Марина сіла на дивані дивитися турецький серіал.

— Вистава триває? — роблячи вигляд, що його це не турбує, запитав Костянтин, — вранці не нагодувала, і зараз не збираєшся?

— Відійди! Ти мені Серкана загороджуєш! — командним голосом відповіла Марина чоловікові.

Кур’єр з піцою затримувався, і поки чоловік нервував і дзвонив на підтримку піцерії, Марина затіяла прання.

Костянтин, підійшовши до ванної кімнати, побачив, що його речі так і залишилися лежати в кошику для білизни.

— Ти мені і сорочку з вечора не погладиш? — пильно подивившись на дружину, запитав Костя.

— Праска на підвіконні у вітальні за шторкою, — продовжувала демонструвати незворушність Марина.

— Взагалі-то сорочка — обличчя дружини! — хотів було присоромити дружину Костянтин.

— Обличчя дружини — це обличчя дружини, — констатувала Марина.

Піцу привезли. Довгоочікувану і, як виявилося, пересушену, з жорстким тістом.

Костя квапливо пішов за своєю вечерею.

— Об цю піцу зуби зламати можна! — голосно скаржився Костянтин.

Марина ж зробила вигляд, що навіть не почула чоловіка, Костя розлютився і тут же викинув їжу разом з коробкою в смітник.

Коли Марина і Костя збиралися лягати спати, жінка взяла в руки пульт від кондиціонера і вимкнула його.

— Електроенергія знову подорожчала, а цей кондиціонер багато електроенергії споживає. Мені це не по кишені в найближчий місяць, — прокоментувала свої дії Марина і лягла в ложко

Костянтин мовчки пішов спати на дивані у вітальні.

Правда, прохолоди його сну це не додало — у вітальні кондиціонера в них ніколи не було.

Вранці чоловік встав з болем у спині і з щирим бажанням вибачитися:

— Мариш, я — дурень! Вибач мене, будь ласка! Я не знаю, що на мене найшло.

Це все Льоха мені лекції якогось психолога чоловічого в соцмережах показував, ось я і наслухався.

А потім дурниця ця із затримкою зарплати. Ось у мене гвинтики в голові і розсипалися! — спробував обійняти дружину і випросити у неї пробачення Костянтин.

— Льоха твій, який нещодавно розлучився? Вдруге? — запитала Марина.

— Втретє, — відповів Костянтин.

— Який шикарний у твого Льохи психолог! — розсміялася жінка.

— Маринко, вибач, — закоханими очима подивився на дружину Костя.

— Я пробачу, бо кохаю тебе, — відповіла жінка, — пробачу, але це не означає, що забуду. Я буду насторожі, принаймні, якийсь час. Довіру близької людини втратити легко, а ось повернути складно. Та й не завжди можливо повернути втрачену довіру, Кость.

Чоловік і дружина обійнялися, а потім поснідали в спокійній обстановці.

— Гроші у тебе на картці, — показав дружині інформацію про здійснений переказ на екрані свого телефону Костянтин.

— А посуд у раковині! — з хитринкою в очах подивилася на чоловіка Марина.

— Зрозумів. Посуд сьогодні за мною! — посміхаючись, відповів чоловік.

Стосунки в родині Костянтина і Марини налагодилися, але не відразу — потрібен був час.

Ситуація стала хорошим уроком і для нього, і для неї.