— Вади-и-им, ти пам’ятаєш, що до нас завтра приїде моя мама?

Іринка поралася на кухні, готуючи щось неймовірно смачне. Апетитний запах лоскотав ніздрі й піднімав настрій.

Загалом, Іра не балувала Вадима кулінарними шедеврами, зазвичай вона готувала на швидку руку щось… з кулінарії. Та й не дивно: вони обоє працюють, а вона ще й заочно навчається.

І, якщо чесно, готувати вона не дуже вміє.

— Слухай, тут така справа, — Вадим вийшов зі спальні ще заспаний. — Катя дзвонила, вона з Борею посварилася, а йти їй зовсім нікуди. Просилася на пару днів до нас, та вона ж тільки переночувати й на роботу.

Вадим запитально дивився на Ірину, а та явно нічого не зрозуміла:

— У сенсі в нас переночувати? А Катя це хто?

— Ну як хто? — Вадим зніяковіло зам’явся. — Ну ти що, Іро, забула, чи що? Пам’ятаєш, я тобі про неї розповідав, коли в нас був вечір одкровень?

— Це що, твоя колишня, чи що? — від обурення Іра аж поперхнулася і закашлялася.

— Ну Іро, все давно в минулому, ми з нею взагалі не підходили одне одному. Помилка це була, ми прийняли дружбу за почуття, добре зрозуміли вчасно. Катя хороша людина, але люблю я тебе, Іринко!

— От саме! Якщо ти любиш мене, то не пропонуй безглузді речі. Завтра приїде мама, а в нас живе твоя колишня, як це виглядатиме? Ти мене дивуєш, не очікувала, — Іра засмутилася.

— Ірочко, ну перестань, Катька нормальна і… вона взагалі буде весь день на роботі. Ну давай що-небудь придумаємо, ну, наприклад, що Катя — твоя подруга, га, Іро?

— Ну не знаю, це дуже дивно від тебе чути. Як взагалі тобі таке в голову прийшло, Вадиме? — продовжувала сердитися Іра.

Але Вадим зрозумів, що її пал обурення знизив градус, і пішов в атаку:

— Ну зрозумій, я ж не повний дурень, щоб у дім запросити дівчину, з якою… ну ти розумієш.

— Ну так, ну так! — пожвавилася Ірина. — От саме, Вадиме, ти непередбачуваний, парадокси — це твоє друге ім’я, і від тебе багато чого можна очікувати!

Хоча, напевно, ти правий, це було б занадто — кликати свою коханку в дім, де живеш з дружиною і чекаєш в гості тещу!

— Ну нарешті до тебе дійшло! — зрадів Вадим. — Хоча трохи прикро було про непередбачуваність, приводу я наче не давав! Але про це потім, а зараз я тобі пару слів про Катрусю розповім. Ну, щоб ти була готова…

— Готова? Цікавий початок, ну давай розповідай! — Ірина усміхнулася.

— Та ми з нею в інституті в баскетбол разом грали. Після тренування в кафе разом ходили, знаєш, як після гри їсти хочеться, аж скавчиш?

Ну всі й вирішили, що в нас роман, а нам і на руку, а то мене маминим синочком дражнили, а Катьку — височезною! Ми з нею взагалі просто тоді зустрічалися, в кіно ходили, гуляли.

Ми навіть не жили разом, ну ти ж зрозуміла, так?

— Слухай, мені зараз ось ці подробиці якось взагалі не хочеться обговорювати! — Ірина вдавано скривилася, але по її очах було видно, що ці подробиці Вадим сказав не дарма!

– Ну гаразд, вважай, ти мене переконав, тільки досить мені впарювати про студентське братство. Насправді, Вадим, я тобі довіряю, ну просто це якось виглядає не дуже — колишня в нас поживе!

— Ну ми ж вирішили, для всіх вона твоя подруга, і все! — зрадів Вадим. — Ну що, я дзвоню Каті, щоб вона до нас їхала? Завтра неділя, а Катя працює, тож теща її взагалі тільки ввечері побачить.

За годину в двері пролунав дзвінок. Вадим рвонув до дверей, потім натрапив на погляд Ірини:

— Іро, ходімо разом, я вас одразу познайомлю!

Він відчинив двері, і увійшла Катя. Іра аж оніміла — Катя явно на пів голови вища за Вадима.

— Привіт, Вадько! Друзі, дякую, я вас не напружуватиму, хоча, звичайно, страшенно незручно! Я тут смаколиків накупила, якщо що…

Катя зустрілася поглядом з Ірою:

— Ага, з тобою все ясно, ти цього маминого синочка до мене ревнуєш, чи що? А ти, Вадим, їй не розповів хіба, що ми просто друзі?

— Ніхто не ревнує, заходь. Я Іра, дуже приємно. Он у тій кімнаті, де диван, можеш розташовуватися. Завтра моя мама приїде, вона буде в маленькій, ми там дитячу плануємо, — суворо сказала Ірина.

Вадим захоплено подивився на дружину, потім на Катю:

— Ось така вона в мене!

— До речі, сніданок холоне, Катю, ти з нами снідатимеш? Тоді мий руки.

Катя кинула сумку в кімнаті, вимила руки й перша з’явилася на кухні:

— Ооо, у тебе пиріг? Вадим, напевно, думає, ти сама спекла, а ти, я дивлюся, коржі купила і джемом їх намазала?

— Можеш не снідати! — усміхнулася Іра.

— А хочеш, навчу, як швидко і смачно готувати? — раптом запропонувала Катя. — Це я якраз найкраще вмію, бабусі дякую, навчила всяких хитрощів. Ближче до обіду щось з тобою приготуємо, Вадим очманіє!

Коли на кухню зайшов Вадим, Катя й Іра захоплено теревенили.

А після сніданку пішли в кімнату, де розташувалася Катя.

— Слухай, я так рада, що у Вадька така класна дружина! — раптом заявила Катя. — Між іншим, я ніяка не колишня, ми просто дружили.

Катя озирнулася на двері, потім до Іри ближче підійшла, на вухо щось прошепотіла:

— Та він мені, та в нас… не було!

І обидві дівчини розсміялися.

— А ти зі своїм чоловіком сильно посварилася? — уже щиріше поцікавилася Іра.

— Уяви, не сильно! — Катя розсміялася. — Та просто він пристав, щоб я з ним на прийоми ходила. У нього бізнес невеликий, у розвитку. Ну й у них бувають такі, якби, міні-прийоми, а я ці церемонії терпіти не можу.

Сама бачиш — мій стиль це джинси і куртка. А всі ці сукні, макіяж, ну не моє!

— Ти що, хочеш, щоб твій Борис туди один ходив? Це ти марно! — знизала плечима Іра.

– А мені здається, імідж зразкового сім’янина для бізнесмена-початківця — великий плюс.

Елегантна й розумна дружина поруч може дуже в цьому допомогти, ти подумай. До речі, Катю, за твої кулінарні хитрощі можу тобі теж дещо запропонувати!

Десь через пів години Вадим хотів зайти до них, але вони хором закричали:

— Не можна, не можна, ми зайняті!

Але коли Катя та Ірина вийшли з кімнати, Вадим просто очманів — ось це показ мод!

— Катюхо, а ти, виявляється, нічого така! — Вадим підняв угору великий палець.

— Ну ти й хам, Вадиме, теж мені друг називається, ти що, мене страшидлом вважав? — жартома образилася Катя, а сама крутилася біля дзеркала.

– Ну треба ж, а я думала, мені так не пасуватиме, а виявилося навіть стильно!

— Шикарно, Катю, збий його з ніг! — Ірина була задоволена виробленим ефектом. Вона собі купила якось в інтернеті класну сукню, а вона велика виявилися. А на Каті — як на неї пошита сидить!

Вирішили, що завтра прямо з роботи Катя переодягнеться й поїде на той прийом без попередження.

Хоче чоловіка шокувати своїм виглядом, треба ж якось з ним миритися.

Зате Ірина вразила свого чоловіка приготованим обідом.

Шлях до його серця був завойований ще раз, але вже через шлунок.

За годину вдалося запекти буженину в мультиварці, начинену часником і морквою. Обмазану аджикою та на цибулевій підкладці. Ще зварили розсипчастий рис і приготували салат з помідорів з песто.

Іра з Вадимом обожнювали гострі страви, й обід пройшов на «ура»!

Але в Іри були й інші, на потім, рецепти від Каті. Перший раз у житті їй так сподобалося готувати, і вона передчувала, як дивуватиме чоловіка.

Рано-вранці в неділю Катя подалася на роботу, була її зміна. Прихопивши наряд, подарований їй Іриною.

І майже одразу пролунав дзвінок у двері — приїхала в гості мама Ірини — Ніна Антонівна.

Ірина здогадувалася, навіщо мама пожалувала. Ніна Антонівна давно натякала, що хоче перевірити, як її донька дає собі раду з господарством.

Вважала її непристосованою ні до чого і боялася, що Іра не впорається з сімейним життям. А адже чоловіка треба годувати, що не кажи. Все ж таки саме жінка погоду в домі робить.

Приготована домашня їжа у доньки на кухні приємно здивувала Ніну Антонівну.

А коли донька з зятем стали її частувати, не стрималася:

— Швидко ви тепер, молоді, сімейну науку опановуєте! І коли ж ти, Іро, так встигла навчитися? А я то думала…

Ввечері затріщав мобільник, Катя дзвонила:

— Іро, я сьогодні вдома ночую, ми з Борькою помирилися! Ти не уявляєш, я як увійшла в кафе, а в них переговори. У Бориса очі округлилися, коли він мене всю таку в сукні та макіяжі побачив.

Але Борис у мене обличчя вміє тримати, він мене представив, мовляв, дружина моя трохи запізнилася, знайомтеся!

І в підсумку Борис підписав дуже вигідний контракт, до речі, було цікаво розмовляти!

Тож я перед тобою в боргу, Іро, за своєю сумкою завтра зайду.

— Катю, це тобі дякую! Моя мама у захваті від моїх кулінарних шедеврів. Сказала, що вона тепер за мою долю спокійна.

— Класно, треба зустрітися, я тобі ще купу секретів від моєї бабусі розповім. І до речі, я собі хочу дещо прикупити, ти можеш мені допомогти, подруго?

Вадим тепер удавано журиться:

— Ну ось, була Катька моя подруга, а тепер ти з нею в кафе і по торгових центрах прогулюєшся.

— Ти сам це влаштував! — парирувала Ірина. — Але, якщо чесно, я рада. Катя й справді класна подруга.

Ми обоє з нею у виграші опинилися. Як то кажуть, скажи мені, хто твій друг, і я скажу, хто ти.

Я в собі стільки нового відкрила, навіть і не думала, що я така. Тож Катя мене кличе з нею піти пограти в баскетбол. Ну а я давно хотіла піти в студію танців. Одній не дуже, а з подругою — саме те!

Ось так, абсолютно несподівано, колишня подруга чоловіка стала найкращою подругою Ірини.

Вона й не думала, що таке можливо!