Від Олени Сергіївни пішов чоловік. Не по-хорошому пішов, тому їй було дуже прикро. Хоча чогось подібного вона вже давно чекала.

Олена вийшла заміж у двадцять один рік і наступні двадцять років була щаслива – люблячий, турботливий чоловік, кохана донька, хороша робота зі стабільною зарплатою, затишна квартира.

Але те, як вони жили останні чотири роки, їй не подобалося.

У стосунках із чоловіком уже не було тієї близькості й теплоти. Вони дедалі рідше проводили разом вечори. Володимир після вечері йшов до себе в кабінет і сидів там увесь вечір, а, бувало, і спав там же, на дивані.

Ще гірше стало після того, як вони видали заміж доньку – це було два роки тому. На весіллі батьки нареченого трималися разом, а її чоловік, здавалося, намагався знайти будь-який привід, щоб не перебувати поруч із дружиною.

Володимир навіть жодного разу за весь вечір не запросив її на танець. Натомість відверто фліртував з іншими жінками, навіть з офіціантками, особливо з однією з них – приємною білявкою на ім’я Карина.

Ось до цієї Карини він і пішов через два роки.

Олені Сергіївні було сорок шість років, але виглядала вона дещо молодшою. На роботі вона постійно перебувала на виду, тому не дозволяла собі розпуститися. Дві зупинки від будинку до офісу Олена Сергіївна воліла проходити пішки, двічі на тиждень плавала в басейні, відвідувала салон краси.

Але, звісно, конкурувати в легкості ходи і гнучкості фігури з дівчиною, яка була молодшою за неї на п’ятнадцять років, вона не могла.

Олена Сергіївна мала й інші переваги, але її суперниця була молода, і навіть наявність у дівчини чотирирічного сина не вплинула на вибір Володимира – він віддав перевагу Карині.

Планував чоловік розлучатися чи просто хотів приємно провести час, вона не знала. Але зате, як з’ясувалося, їхнього розлучення хотіла Карина. І щоб прискорити процес, вона надіслала Олені Сергіївні фотографії.

Ось вона з Володимиром у ресторані, і він обіймає дівчину. Ось вони на відпочинку. А ось ці зовсім не для сторонніх очей. Причому зрозуміло, що Карина знає, що їх знімають – занадто нахабно вона посміхається в камеру.

Після цього, звісно, розлучення було неминучим, домовитися мирно не вдалося, тому розлучалися через суд – ділили майно. Олена Сергіївна запропонувала залишити їй квартиру, а чоловікові віддати дачу і машину – це було б майже чесно, враховуючи моральну компенсацію дружині.

Однак Володимир вимагав продати і квартиру, і дачу і розділити гроші навпіл. Машину свою він дуже любив і хотів залишити її за собою. Тут уже адвокат Олени Сергіївни зажадав поділу всього майна, включно з машиною.

Володимир довго не погоджувався, навіть приходив до Олени Сергіївни додому і влаштовував скандали.

На все це пішло два місяці. Коли майно було продано, Олена Сергіївна купила собі двокімнатну квартиру в цьому ж районі. Щоправда, їй довелося на п’ять років залізти в кредит.

Володимир купив машину і однушку для того, щоб здавати, а жити пішов до Карини в її двокімнатну квартиру.

Минуло два місяці

Сьогодні в Олени Сергіївни був день народження. Звичайно, не так вона планувала його відсвяткувати. Але, з іншого боку, посиденьки в кафе з подругою – це теж приємно.

– Заздрю тобі, Олено. Умієш ти у своєму житті порядок наводити, – говорила Олені Сергіївні її подруга – Ельвіра.

– Із чоловіком жила – все як у людей – квартира, машина, дача, чоловік при грошах, дочка-відмінниця. Розлучилися – а в тебе знову все гаразд – квартира, робота, зарплата пристойна. А твоєму спокійному життю я взагалі заздрю.

З роботи прийшла – і відпочиваєш, а не встаєш до плити на другу зміну. І взагалі, у тебе унікальний талант – хоч би як усе добре було, ти примудряєшся зробити ще краще!

– Знаєш, Елю, кожна медаль має другий бік. Люди бачать тільки надводну частину айсберга. Так, у мене є квартира, і я продовжую вести певний спосіб життя – це бачать усі. А те, що я сплачую іпотеку і змушена економити – це відомо тільки близьким.

Так, я спокійна. Але ти замислювалася коли-небудь, що в моєму житті зараз просто мало що відбувається? І щодо “другої зміни”. Я відпочиваю, але мої вечори самотні.

– Скажи, Олено, а ти б хотіла, щоб Володя повернувся до тебе? – запитала Ельвіра.

– Я б хотіла, щоб повернулося те життя, яким ми жили тоді, років п’ятнадцять тому. А повертати такого чоловіка, яким він був останні чотири роки, я не хочу.

– А ти цій Карині не хочеш помститися? – запитала Еля.

– Навіщо? Адже справа ж не в ній. Якби не вона, то була б інша. І як мститися? У волосся їй вчепитися?

– Навіщо у волосся? – сказала Еля. Я ось читала в інтернеті, як дружина колишньому чоловікові і його коханці мстилася. Вона насипала пшона на його машину, і голуби її споганили.

А ще залила клеєм замок. А його дамі організувала доставку букета нібито від іншого чоловіка із запискою непристойного змісту. Причому букет принесли, коли вони обидва були вдома. Уявляєш, який там був скандал!

– Які дурниці! – обурилася Олена Сергіївна. – Витрачати сили, нерви і гроші на такі дурниці! Я краще в СПА сходжу й отримаю відразу і користь, і задоволення. І взагалі, треба вчитися не зациклюватися на неприємностях, а переступати через них.

З минулого треба зробити висновки і забути про нього, інакше воно заблокує тобі дорогу до майбутнього. Я вважаю, що треба витрачати сили на те, щоб стати щасливою. А дрібна помста, ненависть принижують і руйнують людину.

– А я б обов’язково якусь гидоту зробила! – мрійливо вигукнула Еля.

– І що, тобі від цього б полегшало? – запитала Олена Сергіївна.

– Звичайно! – відповіла Еля.

Минув місяць
– Слухай, Олено, я тобі зараз таке розповім! – з такими словами Еля увірвалася у квартиру Олени Сергіївни.

– І що такого грандіозного сталося у світі? – запитала та.

– Не всесвітня новина, але тобі сподобається! – повідомила подруга. – Уявляєш, Карина скаржилася своїй подрузі на твого Володю! “Раніше, – каже, – ми завжди кудись ходили, і Володя мені подарунки часто дарував. А тепер тільки на день народження подарував простенький годинник. І вечорами, я його кличу прогулятися або в ресторан, а він мені:

“Я втомився, сонечко, давай краще вдома фільм який-небудь подивимося”. А ще вона говорила, що їй часто доводиться просити свою матір посидіти з хлопчиком. Він дуже рухлива дитина, а Володю це дратує.

– Не знаю, коли Соня була маленька, він весь час із нею займався. Її так і звали – “татова донька”. Може, все-таки вік. Нічого, скоро Карина зрозуміє і все буде нормально. Притруться, – сказала Олена Сергіївна.

– А якщо не притруться? – запитала Еля. – І твій чоловік захоче повернутися до тебе? Пустиш?

– Ну, по-перше, він уже не мій чоловік. По-друге, у нього є, куди йти. А по-третє, він не повернеться – занадто некрасиво він пішов, – відповіла Олена Сергіївна. – Послухай краще мої новини: мені донька дзвонила – я скоро буду бабусею!

– Ось це так! Вітаю! І як ти почуваєшся в новій ролі?

– Поки що ніяк, але сподіваюся, що це буде чудово! – сказала Олена Сергіївна.

Правильно кажуть: “Поводься так, ніби ти вже щасливий, і ти дійсно станеш щасливішим”