– Я впевнена, що він так зробив спеціально, бо інакше як це зрозуміти. Скільки місця усюди, а він вирішив будуватися саме в нашому селі, щоб мені перед очима постійно бути, – голосила Галина.

– Чого ти завелася? Так він має право, і ти тут ні до чого, – заспокоює її сусідка, яка знає цю ситуацію зсередини.

Галина розлучилася з чоловіком ще 15 років тому. Після розлучення вона поїхала на заробітки в Італію, а він в Німеччину.

Обох не було в селі багато років, а потім, майже в один час, вони повернулися додому, і незалежно один від одного стали будувати собі будинок.

Коли Галина почула, що її сусідом буде її колишній чоловік, вона неабияк розізлилася, бо подумала, що він спеціально це зробив.

А Петро, з свого боку, подумав, що його колишня дружина вирішила йому зіпсувати настрій, збудувавши свій будинок поряд.

Галина з Петром були дуже гарною парою. Закохалися одне в одного ще в школі, потім разом в університет поїхали вчитися.

Петро не уявляв собі життя без коханої, тому зробив їй пропозицію. Вони були щасливі, але не витримали перших сімейних випробувань.

У молодої родини не було власного житла. Спочатку молодята жили у батьків Галини, але Петро не зміг ужитися з тещею в одному домі, бо вважав, що вона має надто великий вплив на доньку і втручається не в свої справи, тому через кілька місяців він переконав дружину переїхати до його батьків.

Та в домі свекрухи вже Галині не було комфортно. Мама Петра незлюбила невістку, постійно вказувала їй на те, що та не вміє нічого робити.

Тепер уже Галина не витримала і сказала чоловікові, що вона або повертається до своїх батьків, або нехай він щось думає, бо далі так тривати не може.

Та грошей для оренди житла у Петра не було, тому він порадив дружині трохи потерпіти. Проте ситуація лише загострювалася, і одного разу Галина не витримавши чергових картань свекрухи зібрала свої речі і повернулася до батьків.

Петро образився на дружину через те, що та не проявила витримки, адже вони далеко не перша сім’я, яка на початку живе з батьками. Треба було лише трохи почекати і потерпіти, та Галина не захотіла цього робити.

– Не любить вона тебе, синку, – стала підговорювати мама Петра. – Розлучайся з нею поки не пізно.

На емоціях, послухавши свою маму, Петро подав на розлучення, і відразу після цього поїхав за кордон на заробітки. Дуже вже хотів собі на житло заробити, щоб наступну дружину мати куди привести, бо бачив як важко, коли молода сімʼя не має свого кутка.

З розпачу подалася за кордон і Галина. Їй сусідка порадила за кордон їхати, сказала, що вона сама собі зможе за кілька років квартиру купити чи дім збудувати.

Так житлове питання і розлучило молоду закохану пару. Петро зупинився в Німеччині, а Галина – в Італії. 15 років кожен жив своїм життям, не підозрюючи, як живе друга половинка.

Ні Галина, ні Петро не сподівалися знову зустрітися в селі, тим більше, стати сусідами. Таке близьке сусідство настільки засмутило жінку, що вона спочатку навіть думала будинок продавати.

Але сусідка її вчасно відговорила від цього кроку.

– Галино, ти стільки років гарувала в Італії, щоб тепер знову без житла залишитися? – каже. – Якщо вже так сталося, то прийми все як є. Цілком можливо, що у долі є свій план. Я у випадковості не вірю.

В той вечір Галина довго не могла заснути. Раптом в її двері хтось постукав. Коли вона відчинила, то очам не повірила – на її порозі стояв Петро.

– Чого прийшов? – суворо запитала.

– Та хотів познайомитися з новою сусідкою, і цукру позичити, – посміхнувся чоловік.

– А може солі? В класичному варіанті сусід до сусідки за сіллю ходив, – неочікувано для себе підтримала грайливу розмову Галина.

– Та ні, Галинко, за цукром. Солі нам вже достатньо, тепер можна і підсолодити життя, – сказав Петро.

Через кілька місяців Галина з Петром одружилися ще раз. Тепер у них інша проблема – в чиєму будинку жити?

Отакі викрутаси іноді влаштовує доля, головне, довіритися їй і вірити, що все, що не робиться, все на краще.

Джерело