– Але ж ти вибачила! – У голосі Дениса звучали обурення, розпач та ображена довіра, – сама казала! – Так я й не брехала. Вибачила. Але підстрахувалася! Небезпечно, чи знаєш, жити зі зрадником

– Тетяно, невже ти вибачила Денису? Після такої зради?!

– Запитала здивовано Ірина, зустрівши подругу на ринку.

– З чого ти взяла? – Здивувалася Тетяна, – таке не прощають.

– Так я щойно бачила вас разом! Під ручку! До речі, куди він подівся?

– Пакети поніс у машину.

– І? Не тягни!

– Ну що “і”?

– Усміхнулася Таня, – так, ми живемо разом. А чому ні? Ти ж знаєш: у мене велика хата, ділянка, доходів ніяких, крім допомоги з догляду за дитиною. А чоловік у господарстві – річ незамінна.

– Річ?

– Ну так. Де було кохання – залишилося згарище і тверезий розрахунок.

– Ясно. А він? Невже не розумієш, що ти його використовуєш?

– Звичайно, розуміє, та тільки подітися йому нема куди.

– У сенсі?

– У прямому. Або з нами, або – на волю з голою п’ятою точкою.

– Не розумію…

– Зайдімо в кафе, розповім, як я це зробила…

…Тетяна та Денис одружилися, маючи за спиною досвід перших шлюбів. Причому, дуже схожий досвід. Напевно, тому і прикипіли один до одного.

Тетяна розлучилася з першим чоловіком на ґрунті зради. Звичайної, нецікавої, традиційної. Все, як по шаблону.

Після розлучення вона залишилася з дочкою та твердим переконанням, що ніколи більше не вляпається у щось подібне.

У Дениса історія була веселіше. Він відпустив дружину на курорт із подругою, оскільки дуже багато працював на роботі. Дівчатка загуляли.

Дружина зняла відео їх дуже пікантних пригод і відправила ролик іншій своїй подружці. Щоправда, ненароком натиснула не на ту кнопку і відео прилетіло до Дениса.

Після розлучення Денис залишився один і з твердим переконанням, що жінкам вірити не можна і зв’язуватися з ними – собі дорожче. А тому – ні-ні!

Був у шлюбі Тетяни та Дениса ще один нюанс – різниця у віці. Денис був на чотири років молодший.

Перші кілька років вони жили душа в душу.

Купили квартиру, машину, дачу: заробляли добре, могли собі багато чого дозволити. Плюс – у кожного були деякі накопичення, оскільки друга сім’я в обох з’явилася через п’ять років після розлучень.

До того ж Тетяні дуже допомагали батьки: батько був відомим у місті бізнесменом.

Він же й запропонував доньці із зятем побудувати власний будинок. Навіть ділянку придивився.

Вони подумали, подумали – та й погодилися.

І помчало!

Будинок будували весело, із задоволенням!

Якоїсь миті зрозуміли, що на все, що задумали, грошей не вистачає. Продали квартиру, тимчасово переїхавши до батьків.

Погостювали вони у них близько року і, нарешті, в’їхали у власний будинок.

Омріяний… Величезний…

– Будинок мрії.

Щасливі були – не розказати! Почали облаштовувати своє гніздечко. За кілька місяців з’ясувалося, що Тетяна при надії.

Стільки років не виходило – і ось!

– Це справжнісіньке благословення!

– Вигукнула на радостях мати Тетяни, – і вашої родини, і вашого будинку.

Але, поспішила мама…

Все стало розвиватися зовсім за іншим сценарієм.

У Тетяни з’явилася дівчинка раніше за термін. Вона довго перебувала з нею у лікарні. Що там було і як – вона не розповідала.

Денис весь цей час був один: старшу дочку Тетяни забрали її батьки, щоб не обтяжувати зятя.

Денис дзвонив дружині щодня, розповідав, як кохає, як сумує, як переживає, як чекає – не дочекається.

Вона повернулася додому за два місяці. Після виписки її привіз додому батько.

Денис про повернення дружини не знав, бо Таня хотіла зробити йому сюрприз. Він прийшов додому, міцно під мухою, і в компанії з дівчиною.

Змучена хвилюваннями останніх місяців Таня, ясна річ, влаштувала скандал. Дівчина вилетіла з дому кулею, а Денис мовив традиційне:

– Ти не так все зрозуміла!

Таня пішла до дитячої, бо від крику прокинулася дочка, а коли повернулася, Денис уже спав. Втомився, бідолаха…

Вона взяла його телефон. Навіщо? Швидше, машинально, бо раніше Таня ніколи цього не робила.

Прочитавши листування чоловіка, вона зрозуміла: поки вона приводила на світ, та виходжувала їхню дочку – чоловік розважався. Причому, не з однією жінкою.

Тетяна відчула дежавю. До ранку вона не заплющила очей. Ні, не плакала – думала. Відкинула емоції та просто розглядала ситуацію…

Рано-вранці, поки Денис ще спав, вона тихенько зібралася, забрала дитину і поїхала до батьків. Все їм розповіла, та попросила батька знайти тямущого адвоката.

Мати залишилася з дітьми, а батько повіз Тетяну до свого друга. Адвокат Тетяну вислухав, попросив час подумати.

У результаті він склав шлюбний договір, за яким, у разі розлучення все майно залишиться Тетяні. Причому, незалежно від того, хто в нього вкладався і які зміни будуть зроблені надалі.

Простягнувши документ Тетяні, адвокат із посмішкою сказав:

– Поки що це просто папірець. Потрібно, щоб Денис його підписав. Я, щиро кажучи, в це мало вірю. Жодна нормальна людина такого не підпише.

– Якщо тобі все-таки це вдасться, одразу приїдь до мене. Закінчимо оформлення. Одразу! Зрозуміла?

– Підпише, – впевнено сказала Таня і посміхнулася, – чекайте на мене через пару годин.

І вона поїхала додому. До чоловіка.

Побачивши Тетяну, Денис зрадів. Він уже думав, що дружина його покинула. Назавжди. Був упевнений, що вона його не вибачить.

Що розлучення неминуче. Лаяв себе на чому світ стоїть: треба ж так безглуздо зруйнувати своє життя! А тут вона…

Чоловік схопився, почав мимрити якісь виправдання, просити вибачення, говорити, що кохає і не мислить свого життя без неї та дочки. Що біс поплутав…

Таня слухала мовчки. Коли у словесних виливах Дениса виникла пауза, спокійно запитала:

– Значить, кохаєш?

– Таня! Не сумнівайся! Я просто схибив! Вибач! – від емоційної напруги Денис мало не плакав.

– Пробачу, якщо підпишеш ось це, – Тетяна простягла йому папір із якимось текстом.

Він миттю глянув, прочитав: «Шлюбний контракт» і з усмішкою подумав: «Нісенітниця якась. Знайшла чим лякати».

– Що це? Навіщо? – проте, спитав він.

– Яка різниця, якщо ти справді нас любиш? Вважай, що це перевірка твоїх слів, – Таня говорила спокійно, без емоцій.

– Перевірка? – Денис, не читаючи й не сумніваючись жодної секунди, підписав папір, – тримай! Тепер вибачиш?

– Вже вибачила, – усміхнулася Тетяна і попрямувала до виходу.

– Ти куди? – розгубився Денис. Він подумав, що Таня пожартувала.

– Як куди? За дітьми, – відповіла Таня без тіні образи, – готуй вечерю.

Вона вийшла з дому і попрямувала до адвоката.

Життя пішло своєю чергою. Начебто…

Таня не нагадувала про те, що сталося, Денис усіляко намагався загладити провину. Вона займалася дітьми, він працював, закінчував оздоблення будинку.

Якось йому знадобився якийсь акт, він поліз у документи. І одразу натрапив на шлюбний контракт.

Спершу не зрозумів: звідки? Потім згадав, та уважно прочитав.

Перечитав ще раз. І зрозумів, що його “обібрали”, позбавили всього. І хто? Рідна дружина!

– Як ти могла? – кинувся він до Тетяни.

– Що? – не одразу зрозуміла та.

– Ось це! – Денис розмахував контрактом у дружини перед носом, – довго думала?

– Думала. Але недовго.

– Але ж це підло!

– Невже? – усміхнулася Тетяна, – хто б казав.

– Але ж ти вибачила! – у голосі Дениса звучали обурення, розпач та ображена довіра, – сама казала!

– Так я й не брехала. Вибачила. Але підстрахувалася. Небезпечно, чи знаєш, жити зі зрадником.

– То не живи! Я не примушую! Я можу піти хоч зараз! – у запалі вигукнув Денис.

– Іди, – усміхнулася дружина, – ніхто тебе не тримає. Речі допомогти зібрати?

І тут Денис остаточно зрозумів, що справді піде звідси з однією сумкою…

– Тепер розумієш?

– Запитала Тетяна у подруги, закінчивши розповідь.

– Розумію. Тільки одне незрозуміло: навіщо тобі це? Знайшла б нормального чоловіка, жила б у коханні. Була б щасливою.

– Так я й щаслива, Іро! У мене є все, що потрібно: здорові діти, чудовий дім, люблячі батьки!

– І чоловік у господарстві є… Який, до речі, все вміє робити, добре заробляє. І для здоров’я – саме те.

– І що чудово: його все влаштовує!

– А я більше, ніж впевнена, що він уже сто разів подумає, перш ніж пуститися в усі тяжкі. Бо знає, що це може дуже погано для нього скінчитися…

А ви як вважаєте, Тетяна має рацію? Ви б змогли пробачити зраду? Пишіть свої думки в коментарях. Ставте вподобайки.

КІНЕЦЬ.