– Уявляєш, Рито, вранці мені нічого не сказала, а сама стала мити вікна, – скаржиться на невістку Марія Петрівна своїй подрузі на роботі.

– І що тут поганого? Ти б раділа – тобі не доведеться це робити, не те, що мені, – каже Рита. – У мене в будинку 12 вікон, я не знаю як їх всіх помити.

– Та розумієш, вона ж тюль і штори зняла, в пралку закинула! Я як це побачила, то за серце вхопилася, їх же руками прати треба, там така делікатна тканина, – розповідає і ледь не плаче Марія Петрівна.

Кілька місяців тому її єдиний син одружився. Квартира у них велика, чотирикімнатна, тому син привів свою наречену до них, бо власним житлом ще не обзавівся.

Свого єдиного сина Марія Петрівна ростила з великою любовʼю, багато сил вклала в його виховання та розвиток, тому і вважала, що син має привести собі рівну – щоб була з вищою освітою, з багатої родини.

Юрій довго не міг визначитися, ні з ким у нього не складалося, бо він на роботу, і з роботи додому. А вдома повечеряє, і знову за роботу за ноутбук.

Свою долю він знайшов в перукарні, пішов стригтися і закохався в дівчину, яка його стригла. Юля відразу йому дуже сподобалася і як майстер, і як дівчина, тому відтоді він ходив стригтися лише до неї.

Потім стали зустрічатися, Юрій зрозумів, що з цією дівчиною він хоче провести решту життя, тому зробив пропозицію.

Його не лякало ні те, що Юля не закінчувала університету, а вивчилась в училищі на перукаря і відразу пішла працювати. Ні те, що вона сама родом з села, і тут в місті знімає житло.

А от Марія Петрівна як почула, що майбутня невістка з села, без квартири і без освіти, то стала просити сина, щоб він добре подумав.

Та Юрій був впевнений у своєму виборі, він дивився на ці речі по-іншому, ніж мама. Був впевнений, що вони з Юлею разом досягнуть багато.

Мама не заспокоїлася навіть після весілля, постійно вишукувала в невістці недоліки, щоб зробити їй зауваження, а потім ще й скаржилася на неї подругам на роботі.

Невістка все чемно терпіла, чоловікові зайвий раз не скаржилася, сподівалася, що так вона швидше з свекрухою знайде спільну мову.

Наближалися свята, і Юля вирішила допомогти свекрусі, встала дуже рано, зняла з вікон тюль і штори, закинула в пралку, а сама взялася мити вікна.

Коли Марія Петрівна прокинулася і пішла на кухню робити собі каву, вона побачила, що тюль крутиться в барабані і за серце схопилася. Замість того, щоб похвалити невістку, вона стала її картати, що вона їй тюль зіпсувала.

На роботу прийшла вже накручена, спочатку колегам виговорилася про те, яка у неї погана невістка, а потім і сина набрала.

– Юро, якщо тюль і штори будуть зіпсовані, ти все мені відкупиш. І май на увазі, в мене занавіски були дуже дорогі, – попередила Марія Петрівна.

Син вислухав її, і вперше в житті посмів огризнутися.

– Мамо, Юля допомогти хоче. Повір, вона знає, що робить, бо перед тим як знайшла роботу в перукарні, вона працювала в магазині тюлі-штори, і часто їздила до клієнтів додому, щоб на дому випрати занавіски, попрасувати і назад завісити, – видав мамі важливу інформацію Юрій.

Додому Марія Петрівна поверталася з неабиким інтересом, вона була впевнена, що її занавіски зіпсовані, а невістка біля них плаче.

І яким же було її здивування, коли вона повернулася додому, а все на своїх місцях – чистеньке, випрасоване, красиве наче щойно з магазину.

Та це ще були не всі сюрпризи – невістка прибрала великодній кошик, та так красиво, що в Марії Петрівни дух перехопило. Там і зайчики, і великодні яйця, і все це обвите зеленою стрічкою – такого гарного кошика жінка ще не мала, під церквою у інших бачила, але розуміла, що такий декор коштує чимало, тому просто накривала все серветкою, і на тому все.

А тут невістка так постаралася. Вперше Марії Петрівні вистачило совісті не картати невістку, а похвалити. Сіли вони пити чай, а Юля каже, що вміє паски пекти, її бабуся навчила, тому якщо Марія Петрівна не проти, то вона в четвер все зробить за бабусиним рецептом.

Свекруха посміхнулася – виявляється, мати невістку вдома не так вже й погано. Особливо, якщо вона все вміє робити.

Джерело