Весілля. Молодий наречений не зводив закоханих очей із прекрасної обраниці: ясний погляд, щаслива посмішка, ніжний рум’янець – ніхто не міг зрівнятися з нею в красі та юності.

Гості кричали «гірко!», вигукували побажання, а ось і подарунки почали дарувати. Багато гостей – багато подарунків. Все не згадати. Але один із них ніколи не забути…

– Любий, га любий, — якась стара смикала нареченого за білу сорочку своєю майже чорною рукою. Він, побачивши бабусю, навіть злякався від несподіванки, відсахнувся.

– Ви хто, бабусю?

– Майже вгадав, — засміялася стара баба, — Я прапрабабуся твоя. Мене до тебе з подарунком моя пра-пра-пра-прабабуся надіслала. Вийдемо в парк, подарую.

Наречений полегшено зітхнув – звичайно, це черговий весільний сюрприз-розіграш. І артистку в театрі найняли якусь гарну – від справжньої баби тристарічної не відрізнити.

— Ходімо, бабусю, даруйте, прапрабабуся, я весь у вашому розпорядженні.

Коли в обличчя повіяло свіжістю зеленого літнього вечора, стара махнула у бік ресторану: «Тихо ти!» і музика помчала кудись у далечінь. Голоси стихли.

— Ну ось,— задоволено потерла гостя руки,— тепер нам ніхто не завадить.

Вона запустила руку в глибину якоїсь курної торбинки та витягла пожовклу фотографію.

– Ось тобі перша частина подарунка!

Наречений глянув на фотографію. Вісім молодих чоловіків стояли пліч-о-пліч від краю до краю фотографії. Перед ними на стільці сиділа жінка – втомлена, виснажена, але вона посміхалася. Мабуть, це була їхня матінка.

— І до чого тут я? – наречений повернув знімок бабці.

— Ти ні до чого, ти на ньому. На цьому знімку! Невже не помітив?

– Де?

— Ось у центрі стоїш. Старший. А поряд – твої сім синів. Попереду твоя наречена сьогоднішня стоїть. Її через двадцять років за твою маму прийматимуть. Тож її життя потріпає.

— Але ж у нас не буде сімох хлопців. У нас будуть хлопчик та дівчинка. Ми так вирішили, не говоріть дурниці, бабуся!

— Дурниці ти говориш. Краще помовч та послухай.

Ось, поряд з тобою ваш первісток. Сіра, до речі, особистість. Ні талантів особливих за ним, ні великої краси. Але завдяки тому, що він матиме шість молодших братів, виросте він надійною, відповідальною, працьовитою людиною.

Кар’єри великої не зробить, але шанувати та цінувати його на виробництві дуже будуть. Та й сім’ю він створить усім на заздрість.

А якщо молодших братів у нього не буде, він виросте лінивим, непоказним, нікчемним чоловічком і просто зіп’ється, сидячи на вашій шиї все ваше життя.

А ось цей – з хитрим прищуром – це улюбленець дружини твоєї. Вона його і розпестить. Ох, і дістанеться вам з ним горя, поки виростете. Він і панком буде, і готом, і з дому тікатиме. На збори батьківські до його класу як на тортури будете ходити.

Якось втече він із дому остаточно, поїде бозна-куди. Мати всі очі виплаче, а він приб’ється до художників, портрети перехожих малюватиме, щоб на хліб заробити. Його один майстер помітить і навчати почне. Чи довго, чи коротко, але його картини дуже дорого потім продаватимуться – такий талант йому Бог дасть.

А потім він повернеться додому і храм святителя повністю розпише. Пишатися ним будете, коли він стане дорослим. А його гонорари братам на ноги піднятись допоможуть.

А ось цей – лисий – також не подарунок. З дитинства зв’яжеться з поганою компанією, почне чинити злочини. Підросте і почнеться: сів, вийшов, сів, вийшов…
А ось четвертий та п’ятий – близнюки. Не розлий вода будуть.

З ними зітхнете трохи. Вчитися будуть добре, спортом займатимуться. Обидва з дитинства мріятимуть у поліції служити. Та тільки на роботу їх туди не візьмуть, бо брат старший судимість має. Тому вони вступлять обоє до архітектурного, там одружаться, додому повернуться – посади добрі обіймуть.

Такі два котеджі-близнюки збудують, що люди приходитимуть милуватися. А поряд і вам будиночок збудують. А якщо вони не народяться, ви з дружиною доживатимете старість із карним злочинцем. Довгою ж вам старість здасться!

А якщо кримінальний ваш не народиться, то близнюки поліціянтами стануть. Зроблять хорошу кар’єру, потім один із них скоїть посадовий злочин, другий постарається його «виручити» і обидва під слідство потраплять.

Не витримають ганьби та застреляться. Не переживе твоя дружина такого лиха – збожеволіє.

Шоста дитина ваша – ось вона на фото худенька сама – його брати під руки тримають, щоб здавалося, що він сам стоїть. Він інвалідом народиться.

Церебральний параліч у нього буде. Ох, і тяжке в нього життя! Стільки мук, стільки болю зазнає, що й не описати! Але, живучи між життям і смертю, він навчиться молитися. І за себе, і за рідних, і за весь світ.

Вимолить і тебе, і брата-кримінальника, і мене, і пра-пра… Усіх, коротше кажучи. Не народите його, не бачити вам Царства Небесного як своїх вух.

Сьомого – ось цього, світлоокого – вам лікарі заборонять народжувати. Скажуть, що після тридцяти у вас суцільні патології: двійнята, паралітик… УЗД зроблять і синдром Дауна виявлять. Якщо вистачить у вас мужності, то народите найпрекраснішу дитину на планеті. Здорового і тілом, і душею.

Грати він буде тільки з паралізованим братиком. Близнюки один з одним спілкуються, старші брати з малюком тільки нудьгують, от і буде він вашого недосконалого більше за всіх на світі любити.

А коли побачить, як боляче йому іноді доводиться, дасть собі слово:

«Виросту, стану лікарем і вилікую брата!»

Брата він не вилікує. Помре брат раніше, ніж молодший ваш інститут закінчить. Але лікарем буде, та яким! Його чудотворцем називатимуть!

Новонародженим і навіть не народженим дітям найскладніші операції робитиме! Тисячі життів урятує. А не народиться – то і їм не жити.

А ось тобі, любий, друга частина подарунка – маркер планування сім’ї. Викресли того, хто зайвий у твоїй родині.

— Ти що, бабуся, нікого я викреслювати не стану!

— Тоді піди, покажи картку своїй молодій гарній нареченій. Можливо і весілля закінчиться! – зареготала стара і розсипалася сірим попелом.

Весілля було у розпалі. Молодий наречений не зводив закоханих очей із прекрасної своєї обраниці: ясний погляд, щаслива посмішка, ніжний рум’янець – ніхто не міг зрівнятися з нею в красі та молодості.

Він милувався мовчки, а сам безперервно думав:

«Дівчинко моя, я ніколи, ніколи в житті тебе не скривджу! Я завжди тобі допомагатиму. Ти тільки будь зі мною, нехай народяться всі наші діти. Я все зроблю, щоби тобі було добре зі мною.

Навіть якщо щастя тяжке буде. Ти для мене завжди наймолодша і найкрасивіша будеш. У нас та наших дітей чудова доля. Головне – не зламати її, все витримати. Я все життя оберігатиму тебе, адже я люблю тебе! Вибач мені, але я не покажу тобі цей знімок. Принаймні зараз».

Гості кричали «гірко!», вигукували побажання, дарували подарунки. Багато гостей – багато подарунків. Все не згадати. Але один із них ніколи не забути…

Ставте вподобайки та пишіть коментарі, що думаєте з цього приводу?

КІНЕЦЬ.