У чоловіка, як то кажуть, на шиї сиділо кілька людей. Дружина, яка не працювала, її мама та тато. Батьки пенсії отримували невеликі, але щороку їм потрібно підтримувати “дорогоцінне” здоров’я у дорогих санаторіях.

Дуже потрібно!

Потім у дочки слабке здоров’я. Вона закінчила університет на татові гроші. Але слабке здоров’я працювати не дозволяє. Їй треба не напружуватись, добре їсти й довго спати.

І син теж на шиї. У нього складна ситуація: ніяк не може визначити життєвий шлях. Ця школа винна, бо профорієнтацією вчителі не займалися.

А поки що він із друзями спілкується. Вони разом шукають життєвий шлях.

Дружина дуже стурбована, що роки йдуть. Вона про це говорить із трагічними інтонаціями, і очі закочує. І пальчики стискає.

Їй треба щодня бувати у салонах краси. І ще фітнес із персональним тренером. Бо вона жінка. А справжня жінка має стежити за собою.

Гроші заробляв чоловік. Він на початку нового століття відкрив якийсь цех. Щось робив – для дому та для дачі. З товаришами. Їх троє.

Організували роботу та підшукали збут. Гроші з’явилися. Грошей ставало більше. Але й працювати також потрібно більше.

Куди подітися? Адже на шиї стільки людей! І вони мають усі “складні проблеми”.

У дружини інтелігентні знайомі. Але проблема: додому запросити не можна. Тому що чоловік проста людина. Його не можна друзям “показувати”.

Це непристойно такого чоловіка показувати.

І дочка має друзів. Сучасні молоді люди. І вона теж свого тата соромиться. Він незграбний, погано одягається, як сільський мужик.

Мама та тато дружини із зятем воліють не спілкуватися. Їхня донька мистецтво вивчала. Вона красуня і молодо виглядає.

А чоловік у неї необтесаний. Він щоп’ятниці з друзями випиває. Вона з ним через ці п’ятниці страждає. Дуже переживає.

А син на батька не звертає уваги. Може, й зовсім про нього забув. Батько весь час на роботі. У п’ятницю вип’є, але у суботу все одно на роботу.

А в хлопця свої проблеми. Дуже важкі: він шукає життєвий шлях.

І взагалі життя річ складна. Сім’я інтелігентна, вона в курсі сучасних течій, а батько та чоловік – простий та неосвічений. З ним поговорити нема про що.

А потім раптом настав жахливий час. Чи то бізнес хтось підставив, чи він “задихнувся” сам по собі. Коротше, щось трапилося. Довелося його прикрити.

Чоловік з інсультом – до лікарні. Він, звісно, ​​ходити міг. Але працювати, особливо боротися за свій бізнес – ні.

Маленька пенсія – і все. Велику квартиру та будинок за містом родина продала. Бо гроші потрібні.

Щоб раніше не постаріти, дружина пішла до іншого чоловіка, який добре в мистецтві розуміється. Вона взяла гроші за квартиру та пішла.

Дочка вийшла заміж. Вони з братом гроші за будинок поділили. І вона одразу заміж вийшла. І брат кудись примостився. Йому вдалося. Гроші треба якось добувати.

Старі мама і тато – відразу опинилися в будинку для літніх людей. Бо донька із новим чоловіком мистецтво обговорюють.

А літньому чоловікові купили крихітну кімнатку на самому краю міста. Вони ж люди гуманні. Пошкодували, на вулицю не вигнали, хоча він на це заслуговує: розуму не вистачило бізнес зберегти. Звісна річ – простий мужик.

І ось він почав жити на краю міста. Далі – ліс. І до зупинок транспорту далеко. А йому й не треба нікуди їздити.

Тому що здоров’я замало. Іноді приїжджають “хлопці”, з якими він працював. Але рідко.

Тихо стало у його житті. Суєта пішла, ніби не було. Він виходить вранці на лавці посидіти. Коли тепло.

Якось до нього підійшов облізлий бродячий кіт. Примружив іронічно одне око і ніби запитав:

“Що, нікому не потрібне? Пнули тебе, так”?

А чоловік теж на нього подивився, а очі його сказали:

“Якщо ти підійшов, то я тобі потрібен. Підеш до мене”?

І зашкутильгав у кімнату. Кіт піднявся ліниво, немов у нього щодня купа таких пропозицій, пішов за ним.

У чоловіка курячий супчик. Вилив коту м’яско. І вони разом зажили. У сусідній кімнаті старенька. Теж одна.

А ще в одній кімнаті хлопчина. Він тихий. Не шумить. Додому тільки ночувати приходить.

А кіт добрим виявився. У нього за місяць шерсть блищати почала. Іронія пішла з очей, і вони стали добрими. Живуть людина і кіт поряд.

І їм добре. Тому що вони “прості”. І в них доля була важка. Ось вони і цінують один одного…

Ставте вподобайки та пишіть коментарі, що думаєте з цього приводу?

КІНЕЦЬ.