– Ольго, підтримай колектив хоч сьогодні. Марта Ярославівна нас усіх запрошує до себе. Ну чого ти? – стали наполягати на Ольгу її співробітниці.

– Не можу я, дівчата. Давайте так, я гроші здам, щоб не підводити колектив, але не піду, – запропонувала Ольга.

– Ми тебе відпустимо, якщо ти і справді назвеш поважну причину, чому ти не можеш піти з нами, – настирлива Ілона дала зрозуміти, що цього разу Ольга від колективу просто так не відсахнеться, а то її ніколи на жодній вечірці, святкуванні чи корпоративі нема.

– Дівчата, ви ж знаєте мого чоловіка? Андрій любить приходити додому, і щоб я його вже з вечерею чекала, – спробувала пояснити Ольга, сподіваючись на те, що інші жінки її зрозуміють, але натомість усі відверто почали сміятися.

– То ти через якусь там вечерю проігноруєш таку важливу подію? – перепитала Ілона.

Враз усі замовкли, бо в кімнату зайшов сам директор їхнього відділу. Він зупинився, зачекав повної тиші, а потім і каже:

– Дівчата, як ви уже знаєте, Марта Ярославівна йде на підвищення і переїжджає в інше місто. Тому є потреба вибрати серед вас нового керівника відділу.

В кімнаті наступила повна тиша, бо шеф і справді заінтригував. Але Данило Олександрович відразу і дав зрозуміти, кого він хоче бачити на місці Марти Ярославівни.

– Ольго, зайдіть до мене на хвилину, розмова є, – сказав і пильно подивився на Олю.

Через 5 хвилин Ольга вже була в кабінеті генерального директора.

– Ольго, ви у нас працюєте не один рік, і я вже встиг оцінити ваш професіоналізм, тому це по праву ваше місце. Вітаю!

– Даниле Олександровичу, я вам дякую, але змушена відмовити. Мій чоловік завжди був проти того, щоб я працювала. Якщо я погоджуся, то мені доведеться більше часу проводити на роботі, а Андрій з цим не змириться, він постійно каже, що йому дружина вдома потрібна. Розумієте? – стала виправдовуватися Ольга.

– Якщо чесно, то ні, не розумію. Ви професіонал своєї справи, і вам треба розвиватися. Одним словом, відмови я поки-що не приймаю, даю вам час щоб подумати.

І до речі, чекаю вас сьогодні на вечірці в ресторані. Ви ж прийдете? Ми усім колективом хочемо подякувати Марті Ярославівні за те, що була з нами і стільки всього зробила для нас.

Ольга вийшла з кабінету директора в повному сум’ятті, вона аж ніяк не сподівалася на таку щедру пропозицію, адже на фірмі є багато достойних кандидатур, але шеф чомусь вибрав саме її.

В глибині душі Ольга дуже хотіла зайняти цю посаду, але розуміла, що чоловік ніколи не погодиться на те, щоб вона затримувалася на роботі, адже вона йому вдома потрібна.

– Ну все, Ольго, після такої новини ти просто не можеш з нами не піти, – відразу накинулася на неї Ілона. – Як кажуть, Марта Ярославівна тобі передасть булаву.

– Зачекай, я ще не погодилася.

В голові у Ольги гуло, серце стукало сильніше ніж зазвичай. Раптом на телефон Ольги прийшло повідомлення. Чоловік написав, що сьогодні затримається на роботі і буде пізно.

Жінка вирішила, що це знак, і таки погодилася після роботи посидіти з колективом в ресторані на прощальній вечірці. Відразу після роботи всі разом туди і поїхали.

Прибувши на місце, Ольга з подивом для себе відзначила, що цей ресторан знаходиться недалеко від будинку її свекрухи. Вона б навіть до неї в гості забігла б, але свекруха на два тижні поїхала в санаторій.

Поки ще всі виходили з буса, Ольга раптом помітила, що машина її чоловіка під’їхала під під’їзд свекрухи.

“Напевно, чоловік приїхав вазони полити. Це навіть краще, я зараз йому скажу, що я тут, то може через годинку додому разом поїдемо”, – подумала Ольга.

Жінка почала швидко наближатися до машини, але раптом зупинилася, бо побачила, що Андрій з машини вийшов не один, а в супроводі молодої білявки.

Вони зайшли в під’їзд, а Ольга ледь стримувалася, щоб не розридатися. В ресторані вона побула не більше пів години, а потім сказала, що її болить голова і що їй вже треба йти.

Андрій повернувся додому пізно, Ольга вдала, що спить. А на наступний ранок вона першою почала незручну для них обох розмову.

– Я вас бачила. Вчора. У мами біля будинку, – тихо сказала.

– Ти все неправильно зрозуміла. Вона для мене ніхто. Як ти взагалі могла таке про мене подумати? – Андрій, здається, настільки не очікував такого повороту, що просто говорив перше, що спаде на думку.

– Андрію, не треба. Я з тобою розлучаюся, – заявила Ольга.

Від почутого Андрій тут же зібрався і мобілізував усі свої сили, зрозумівши, що кращий захист – то напад.

– А ти сама що там робила? Напевно з своїм коханцем начальником в ресторан їздила? Хочеш розлучення – будь ласка, але ти ще сама до мене приповзеш, і на колінах благатимеш, щоб я тебе прийняв назад. Ти без мене пропадеш!

На наступний день Ольга пішла до Данила Олександровича і повідомила, що вона погоджується на його пропозицію. З чоловіком вона розлучилася, квартира була його, тому Ольга пішла на знімання, вона достатньо заробляла і могла собі це дозволити.

З Андрієм Ольга випадково зустрілася аж через 10 років. Вона виходила із свого дорогого авто, а поряд був її чоловік, Данило. Вони разом йшли в магазин вибирати меблі для свого нового будинку, який збудували разом.

Андрій навіть не підійшов до колишньої дружини, йому було соромно, бо на її фоні він і справді виглядав жалюгідно.

Ну що ж, кожному своє, хто як заслужив. Ну хіба ж не так?

Джерело