Леся ніколи забуде про той день, коли батьки роз’їхалися.

Це був день Великодня, вона сиділа, а сльо зи її обличчя стікали прямо на паску.

Мама на фоні кричала на батька та збирала речі: -Ось ти кабель звичайно!

Не чекала від тебе такого!

Збирай свої речі та провалюй.

Андрій стояв і мовчав.

Він зрозумів, що дружина не налаштована слухати і навіть не намагався порозумітися.

Але він не міг повірити, що Галя так просто ви жене його з дому, який він своїми руками збудував.

Але Галя виставила його з дому з однією валізою, навіть не спробувала розібратися в ситуації.

А все через те, що бухгалтерка Валентина розпустила чутки, що Андрій ходить до неї.

Вона просто заздрила їхньому сімейному щастю і зі шкільних років по ньому сохла.

Галю все це дуже зачепило.

Вона зрозуміла потім, що погарячкувала, але гордість не дозволила просити його повернутися.

Бухгалтерка сама зізналася, що збрехала.

У неї виявили страաний діаrноз, і вона вирішила, що це божа кара, тож поспішила зізнатися.

Андрій жив у батьківській хаті, до нього прибилася приїжджа вдова з дитиною.

Їм не було куди піти, і чоловік покликав жити до себе.

Однак у них не було жодних стосунків, тільки вигідний симбіоз, чоловік виконував чоловічі зобов’язання, а жінка – жіночі.

Так і мешкали. Леся зв’язок із батьком не втрачала.

Вдова Олена Михайлівна до неї дуже лояльно ставилася.

Вона завжди була бажаним гостем у їхньому домі. Батьки помирилися лише після весілля дівчини.

Вони зрозуміли, що не хочуть доживати старість один без одного. Пристрасті на той час вже вщухли.

КІНЕЦЬ.