Син мій за кордоном важко працює. А невістка тільки й ходить по ресторанам з онуком. Вони тільки там і харчуються. Сніданок собі готовий купують, розігрівають, обідають в ресторані, вечеряють також. І одяг тільки дорогучий. А дитина там моя без вихідних працює. Я вже й не знаю, як мені на цю невістку вплинути. Сама працює собі в задоволення в туристичному агентстві, якісь там копійки заробляє. Спостерігаю за всім і сил в мене вже немає, хочеться сказати сину: у неї є інший

Син мій за кордоном важко працює. А невістка тільки й ходить по ресторанам з онуком. Вони тільки там і харчуються. Сніданок собі готовий купують, розігрівають, обідають в ресторані, вечеряють також. І одяг тільки дорогучий.

А дитина там моя без вихідних працює. Я вже й не знаю, як мені на цю невістку вплинути. Сама працює собі в задоволення в туристичному агентстві, якісь там копійки заробляє.

Спостерігаю за всім і сил в мене вже немає, хочеться сказати сину: у неї є інший.

Але як скажеш таке? Як доказати? Син її любить, а я тільки за голову хапаюся.

— Мамо, ти знову свої вигадки? — каже він, коли я заводжу мову по відео зв’язку.

— Вона ж працює, дитину доглядає.

— Та яке працює, синку? Де ти бачив, щоб за такі гроші сім’ю годували? То ж копійки! А ти пахаєш без вихідних!

А Юрась тільки відмахується. Не хоче слухати.

А я ж бачу, відчуваю. Вона вже не та, що була. Постійно зайнята, весь час в телефоні. Вихідні? Не з вдома, а з «подружками». Якісь вони всі однакові: однакові фото в інстаграмі, однакові тарілки з їжею, однакові підписи.

Я намагаюся не лізти, але душа не на місці. І от недавно подзвонила мені одна знайома. Каже:

— Ти знаєш, я бачила твою невістку з якимсь чоловіком. Вечеряли разом. Ліля така весела була, гарно вдягнена, а він їй квіти дарував.

У мене така радість всередині!

— Точно вона? — питаю.

— Ну точно! Не переплутаєш!

Я не знала, що робити. Синові сказати? Але якщо я помиляюся? Він же відразу їй повірить, не мені.

Почала сама стежити. Так, знаю, що це негарно, але як інакше?

Одного дня вона сказала, що йде на манікюр. А я випадково опинилася в тому районі.

Дивлюся: виходить з якогось кафе, а поруч — чоловік. Гарний, дорогий костюм, рука на її спині. Вони сіли в машину й поїхали.

Отут мені аж в очах потемніло.

Ввечері зателефонувала їй.

— Як манікюр?

— Ой, чудово! Така майстриня хороша!

— Ага, а що в кафе робила?

— Яке кафе? — голос її ніби змінився.

— Я все бачила, не прикидайся.

Тиша.

— Не вигадуйте, — сухо сказала вона.

— Це був клієнт.

— А квіти?

— Вдячність за консультацію.

Я кинула слухавку.

Тепер думаю, що робити. Синові сказати? А якщо він не повірить? А якщо зіпсую їхню сім’ю? Але ж вона точно щось крутить за спиною Юрчика!

Як бути? Не уявляєте, як буду вдячна за поради і підтримку.

Джерело