– Чого твоя матінка ломиться до нас, Петю??? Вона ще досить при силі, жвава жінка, а хоче, щоб я її тут обслуговувала! Не потрібна мені тут твоя мати! У неї своя квартира, що ще треба?

Моїм батькам і на думку таке не спадає, сидять собі тихенько в своєму селі на Прикарпатті, ще й нам продуктами допомагають!

А от моїй дорогенькій свекрусі всього 70 років, здоров’я ще дозволяє жити самій, але вона наполягає на переїзді до нас. Я проти, чоловік обурюється, каже, що не покине матір.

А я не розумію, що не так із його матір’ю? Живе у своїй квартирі, п’ять років тому ми їй зробили ремонт, не слабка, ще бадьора бабуся. Я говорю Петру, що такі жінки ще заміж виходять, а її вже доглядати треба.

Мабуть правду люди кажуть, що за жінкою, яка народила сина, повинна доглядати чиясь донька, тобто невістка. І нікого не цікавить, що у невістки свої батьки є, яких у майбутньому, можливо, доведеться доглядати.

Це виходить, що невістка має і батьків чоловіка додивлятися і своїх батьків доглядати. Круто! Це просто геніальний план!

І не треба говорити, що мати житиме у сина. Я у цю квартиру теж вклала половину її вартості. А ще мені доведеться готувати обід, прибирати, прати не син її буде, а також я. І прибирати за всіма.

От і сказала чоловікові, якщо він забере матір до нас, я перевезу і своїх батьків  а прибиратимемо і готуватимемо по черзі. Адже я теж, як і він працюю!

Петро ходить дметься, а свекруха обриває мені телефон, пише, що вона заповіт на нашу дочку, тобто свою онуку зробить. Але це все примарні перспективи, та і дочка не збирається поки що в Україну повертатися.

А ось бути у матусі чоловіка на побігеньках я аж ніяк не прагну. Що думаєте з цього приводу?

Джерело