– Де ти була? – з докором глянула на мене донька, коли я повернулася додому.

Ірина глянула на сумки і скривилася:

– Мамо, ти що, знову на ринок ходила? – питає мене.

– Так, я прокинулася раніше, вас будити не хотіла. Пішла на базар і купила собі тапочки, а то мені в ноги холодно, – стала наче школярка виправдовуватися я перед донькою.

– Які ще тапочки, мамо? Ти не могла щось старіше у мене в тумбочці знайти, навіщо було витрачати гроші? – Ірина стала в коридорі, і всім своїм виглядом показувала, що їй моя затія не сподобалася.

– Донечко, вони не дорогі, всього якихось 500 гривень коштують, – намагалася я хоч якось виправити ситуацію і пояснити дочці, що ми не збанкрутіємо від того, що я дозволила собі купити тапочки.

Але Ірина не відступалась від свого, вона знайшла таки в прихожій свої старі тапочки, а мені наказала ті, що я купила, повернути назад.

Скажу чесно, так прикро мені ще ніколи не було. Я живу у дочки недовго, всього два місяці, відколи з Греції приїхала. Поселилася я у Ірини тому, що на даний час іншого виходу у мене не було.

Коли 8 років тому я їхала в Грецію на заробітки, то мені довелося продати нашу невелику двокімнатну квартиру. На той час і син, і донька вже були одружені, і жили окремо – син з невісткою знімали квартиру, а дочка пішла в невістки.

Моя квартира була стара, невелика і без ремонту. Я її продала, оскільки не збиралася по поверненні в ній жити. Частину грошей я витратила на поїздку за кордон і на те, щоб протриматися там, поки я роботу не знайду, а решту грошей я поділила між дітьми.

Син мене просив нікуди не їхати, та я його не слухала, мала на нього образу в серці, адже він одружився без мого благословення – узяв собі дружину, яка зовсім йому не підходить.

Яна уже розлучена, щоправда дітей не мала, але старша за мого сина на 2 роки. Тому я і не хотіла такої невістки. Але син не питав моєї думки, а просто поставив мене перед фактом, що вони розписалися.

Розписалися, і нехай живуть. Я до них не втручалася, навіть спілкувалася з сином не часто.

Дочка ж моя дуже зраділа моєму рішенню їхати за кордон. Вона хотіла, щоб я купила їй квартиру, адже жити з свекрухою Ірина не мала бажання.

Я поїхала в Грецію і вже через 5 років придбала двокімнатну квартиру в новобудові, яку відразу записала на дочку.

Всі гроші, які я заробляла, я висилала доньці, ми домовилися, що вона буде їх для мене складати, адже мені теж треба буде десь жити як я повернуся.

Дочці своїй я вірила як собі, тому аж ніяк не сподівалася на такий поворот. У Греції я захворіла і приїхала додому, поселилася тимчасово у дочки, думала, що ненадовго. Але лікування затягнулося, і я вже два місяці вдома.

Коли я захотіла взяти гроші із сховку, щоб оплатити лікування, моя дочка розвела руками і сказала, що грошей немає. Ірина стала пояснювати мені, що життя дороге і їй треба було за щось жити, тому вона витрачала ті гроші, які я їй висилала.

Мало того, що вона витратила всі мої гроші, так вона ще й злилася, що я витрачаю ті євро, що зараз привезла з собою.

Я розвернулася і пішла назад з тими тапочками, повернулася на ринок, підійшла до тієї продавчині в якої я їх брала, сказала, що вдома я їх добре приміряла і вони мені не підійшли.

Жінка здивувалася, але повернула мені гроші. І на цей момент надходить мій син з невісткою, який теж прийшов на ринок, щоб купити продукти.

– Мамо, оце так несподіванка! – обійняв мене Олексій. – Якщо у тебе тут більше немає справ, то сідай в машину і поїдемо до нас в гості, – каже.

Я не стала відмовлятися, у сина я давно не була, а вони з невісткою переїхали у свій заміський будинок і давно кликали мене до себе, щоб я на все поглянула.

Олексій у мене молодець. Вони з Яною відкрили свій невеликий бізнес, з якого отримують стабільні прибутки. Дитину ростять, внуку моєму уже 7 років.

Приїхала я до сина, а там така краса, що словами не передати. Невістка стіл накрила швиденько, ми гарно посиділи.

Син почав мене розпитувати як у мене справи, а я згадала ті тапочки і розплакалася. Але на Ірину я нічого поганого не говорила, не хотіла, щоб у сина про сестру склалося неприємне враження.

Та Олексій, здається, і сам все зрозумів, тому що запропоновував мені залишитися у них.

– Мамо, в Ірини в квартирі тісно, а у нас будинок великий, тому тобі буде у нас комфортніше. А заодно і за внуком приглянеш, – каже Олексій.

Я погодилася, залишилася у сина. Мені виділили окрему світлу кімнату. Невістка принесла новий халат і нові тапочки, сказала, що для себе купила, але ще не користувалася, тому віддає їх мені.

Ірина подзвонила мені аж ввечері, запитала де я. А коли я відповіла, що у Олексія, вона з полегшенням видихнула зі словами – “так навіть краще”.

В ту ніч я не могла заснути. Думала, чому так – я дочці віддала все, що мала, а вона мені 500 гривень на тапочки пожаліла, а син від мене не отримав ніякої допомоги, але з радістю приймає мене у себе.

Джерело