– Що?

– Я вухам своїм не повірила, коли почула, як невістка звернулася до молодшого синочка.

У них народилася друга дитина півроку тому. Я працюю і живу в Греції, а це приїхала додому.

Старшого мого внука звуть Ярославчик. Дуже хороша дитина. І другий у них також народився хлопчик. Я його побачила вперше. Милий малюк.

Але коли невістка звернулася до другого синочка по імені, у мене очі полізли на лоба, волосся стало дибки. І здалося, що мене обманюють власні вуха.

Увечері я запитала у сина.

— Дмитре, як це ви також меншого сина назвали Ярославом?

Син трохи знітився, ніби й сам чекав цього питання, але відповів спокійно:

— Ну ось так. Старший — Ярик, молодший — Ярчик.

— Але ж це обидва Ярослави! — я аж руками розвела.

— Мамо, ну то й що? — він подивився на мене так, ніби я щойно запитала якусь нісенітницю. — Це ж зручно. Гарне ім’я. Ярослав — це сила, це слава! Нам воно подобається.

Я мовчала. Мені здавалося, що з мене насміхаються, що це якийсь жарт. Але ні — син був абсолютно серйозний.

— Дмитре, та хто так робить?! Як же ви їх у майбутньому розрізняти будете?

— А що тут розрізняти? Ярик і Ярчик.

— А в документах?

— Ну, один буде просто Ярослав Дмитрович, а другого запишемо з двома іменами, щоб якось відрізнялося.

Я не знала, що сказати.

На наступний день я вирішила поговорити з невісткою.

— Оксано, скажи мені чесно, це твоя ідея, чи Дмитрова?

Вона якраз вкладала меншого спати, подивилася на мене трохи здивовано:

— В сенсі?

— Ну, що обидва хлопці Ярослави.

— Ми разом вирішили, — невістка всміхнулася. — Нам так сподобалось. Ярик звик, що він Ярик. А коли з’явився менший, він сам почав казати, що це теж Ярослав, бо він його братик. Ми подумали — а чому б і ні?

Я просто не могла цього збагнути.

— Ви розумієте, що це дивно?

— Для кого як, — невістка знизала плечима.

Я зітхнула. Увечері знову зачепила цю тему з сином, але він стояв на своєму. Мовляв, це їхня сім’я, їхня справа.

Я мовчки вийшла на вулицю, сіла в найближчій кавʼярні і задумалась. У мене в голові не вкладалося, як можна дати двом дітям однакові імена.

Як вони будуть жити з цим? В школі? В документах? У житті?

І от скажіть мені, чи я справді перебільшую? Чи це нормально, що в одній родині два рідні брати з однаковими іменами?

Як їм далі буде? Як це сприйматимуть оточуючі? Бо мені здається, що це якесь божевілля.

Джерело