— Навіть чоловік мій із ним спілкуватися не може, а сама Оля терпить. Про свекруху годі й казати: там усе про «що скажуть люди» і про те, що жити треба заради дітей, – розповідає Карина.

— А що, він її ображає? Руку піднімає чи гуляє відчайдушно? – цікавиться подруга молодої жінки.

— Не ображає, руки не розпускає, наскільки я знаю. І за походами наліво його ніхто не ловив. У принципі, він із роботи додому завжди, тож навряд чи там є зради. Але тиран він той ще.

Я б із таким жити не змогла. Тисне і тисне, морально. Ніколи не розквітає, як він посміхається, я так і не бачила за 7 років свого шлюбу, – відповідає Карина. – Але ж неможливо так жити весь час! Обзивання там є, причому і при людях може сказати щось або дурепою назвати. І вже точно Оля не заслуговує на це.

Жінки обговорюють сімейну ситуацію Ольги – сестри чоловіка Карини.

Старша сестра чоловіка заміжня 11 років, у сім’ї двоє дітей, 9 років і 8. Хлопчики погодки, так вийшло. Самій Ользі зараз 36 років, це миловидна струнка доглянута жінка, привітна, яку цінують на роботі, до якої завжди приємно прийти в гості. Щоправда, коли чоловіка її вдома немає.

Єгор, чоловік, усе ускладнює. З його важким поглядом і вічними претензіями до дружини перебувати поруч неприємно і некомфортно. Навіть свекруха намагається або скоротити час візиту, або забігти до дочки, коли зятя вдома немає.

Починалося все, зрозуміло, чудово. Ґрунтовний і хазяйновитий Єгор сподобався майбутній тещі, підкупила і його турбота про Ольгу, і те, що в домі мами дружини мужик усе полагодив і поправив. Чоловікові Карини тоді було всього 19 років і він служив.

У Єгора було своє житло, двокімнатна квартира. Ольга пішла жити до чоловіка, який обіцяв, що квартирне питання дружини вони вирішать: іпотеку візьмуть, а коли у них зʼявиться первісток – Оля вийде з декретної відпустки.

Але за першим сином відразу пішов другий, а вже після тривалого декрету Єгор і не згадував про те, що колись обіцяв. Ольга якось раз заїкнулася про іпотеку, але почула:

— Я чотирьох годую, мені ще іпотеки не вистачало. Тобі чимось погано? Ти і в цих двох кімнатах порядок не можеш нормальний навести. Дружина, теж мені. Вічно спотикаюся об дитячі іграшки.

— А що, Ольга нечепура? – цікавиться приятелька в Карини.

— Яке там, – махає та рукою. – Оля – чудова господиня. Мені ще повчитися в неї. Чистота в неї вдома, затишок. Завжди все блищить: і кахель, і сантехніка, жодної пилинки на меблях. А іграшки? Коли молодшому 2 роки, а старшому 3, як не бути іграшкам, якщо діти не сплять? Оля і так, мені здається, перші роки чотири, як діти в неї пішли, не розгинала спини. За дітьми ходила, щось підбирала і підтирала.

Карина щиро захоплюється сестрою чоловіка, яка і на роботу вийшла, а побут не постраждав. У холодильнику завжди є приготована їжа, причому на вибір. І салат, і друге, і перше, і заготовки на кілька днів лежать у морозильній камері. Двокімнатна квартира виблискує, речі в шафах лежать по лінійці можна виміряти. Сестра в курсі уроків синів, чоловіка й батька не навантажує побутовими справами.

— Та його й не навантажиш, – вважає Карина. – Як скинув усе на дружину ще в першому декреті, так тільки й поганяє тепер. Але що реально найбільше бісить, так це його вічне невдоволення дружиною.

— Ти дурепа чи що таке питати, – приходить чоловік із роботи і починає серію претензій. – Яке перше ввечері? Давай уже друге, борщ свій сама жери тричі на день. О, як мене курка задовбала, а пельменів ніколи було наліпити? Баба в домі, а порядку немає. Безрука.

Виправдання Карини, що пельмені ліпити після робочого дня було зовсім ніколи – струс повітря. Єгору просто потрібно причепитися і відірватися на дружині. Наприклад, в інший вечір він може обуритися абсолютно протилежною ситуацією.

— Оль, ти реально ненормальна? Я весь день на сухомятці, а ти мені плов сунеш! Для шлунка корисно їсти перше, де перше? Закінчилося? Варити тільки поставила? Ну знав, що ти дурна, але не думав, що до такої міри.

— Я б не потерпіла. Одягла б йому казан із пловом на голову, – каже Карина. – Ми якось раз були в них у гостях із чоловіком. Ну і Єгор почав свою пластинку: «Що ти на стіл поставила, чому так, а не так. Дурна, баба». Чоловік мій встав, мене за руку взяв і до дверей потягнув.

Сказав, що бійок влаштовувати не хоче, а терпіти це в нього сил немає. Ой, це ще не все, Єгорушка ж спочатку і мого чоловіка намагався виховувати, все розповідав, як із бабою бути, щоб слухалася і не сідала на голову.

— А чому Оля терпить таке ставлення? Йти нікуди? Мати є, одна живе, невже в допомозі відмовить?

— Сестра – людина м’яка, добра, – розводить руками Карина. – І знаєш, мати є, але свекруха теж буде дочку рідну гризти за те, що та сім’ю зруйнувала.

— Не п’є, не б’є, заробляє, – повторює свекруха доньці, коли в Олі здають нерви і вона приходить до матері поплакатися на життя. – Думаєш, з іншим буде простіше й легше? Та ще й про дітей подумай, як їм без батька буде? У тебе двоє хлопців ростуть. Ну що ж, просто Єгор чоловік серйозний. Він же пальцем тебе не чіпає. А обзивається… Буває, це ж не боляче. Намагайся шукати до нього підхід. Невже за стільки років ти не дізналася, на що твій чоловік так зреагує?

— Ідіотизм, – вважає подруга Карини.

— Згодна. Суцільні стереотипи. Сім’ю треба зберігати через дітей, до чоловіка шукати похід, а образи – це не боляче. А жити в такій обстановці як? А хлопчаки засвоять таке ставлення до жінки і піде по накатаній? Вони теж тиранами виростуть?

— Послухай, а в Єгора є родичі? Вони як на все це дивляться?

— Є мати, яка сином не нахвалиться. Ні, правда, вона й Олю хвалить, але син у неї – найкращій. Стандартний набір: не п’є, заробляє, міцний господар. Характер важкий? У її чоловіка покійного такий самий був. Але ж він Оленьку пальцем не чіпає, а образи і потерпіти можна, мужик із роботи, він так пар випускає, – усміхається Карина.

— Ага, на колег і начальника, на політичну обстановку, на магнітні бурі – все на дружину. Правда, жах. А мати Олі не боїться, що дочка собі якусь хронічну болячку наживе? Психосоматика річ дуже серйозна. І де тоді будуть стереотипи, і з ким тоді зростатимуть діти? – обурена подруга.

На це запитання в Карини немає відповіді.

А ви що скажете? Доводилося вам бачити ситуації, коли жінка живе і терпить: поганий настрій чоловіка, причіпки, в’їдливість і образи? І вважає, що ж не б’є, а в них же діти, треба жити заради них?

КІНЕЦЬ.