У мого сина Андрія до 25 років жодного разу не було серйозних стосунків. Саме «серйозних», це важливо. Інтрижки на вечір-другий для нього явище буденне. Зі мною, як із батьком, він ділиться своїми пригодами легко і з гумором. Не сказати, що я в захваті, але куди діватися? Онуків хочеться!

І ось сталося… Андрій зізнався, що зустрів кохання всього життя, здається, Катю, якщо нічого не плутаю.

Адже я навіть не бачив жодного разу дівчину, а стосунки їхні зруйнувалися дуже швидко, в один момент. І, що найприкріше, з вини матері, тобто, моєї дружини Валентини.

Того дня Андрюха сказав, що не прийде додому ночувати. Уперше в житті. До цього всі свої любовні справи обстряпував винятково у світлий час доби і приходив до рідних пенатів уже о 22:00. А тут раптом зробив «виняток», і цілком обґрунтовано.

– Мам, тату, я, напевно, скоро одружуся. Така дівчина попалася, просто диво. Катею звати. Обов’язково вас із нею познайомлю!

– Ой, давно пора, – Валя урочисто посміхнулася і подивилася на мене задоволеним поглядом. – А що за дівчинка? Де вчиться? Чи працює вже?

– Так вона мені ровесниця. Звісно, працює давно, ми ж не діти.

– Годі тобі… – я не зрозумів, що Валя хотіла цим сказати, але відразу здогадався – на нас чекають пригоди.

– Так, і я сьогодні додому не прийду. У Катьки залишуся, повечеряємо разом, обговорити нам дещо потрібно, – обличчя сина не виражало взагалі нічого, для нього все, що відбувається, було нормою.
А ось любляча маманя, якою, загалом-то, має бути Валя, відреагувала дещо дивно. Неадекватно.

Спочатку вона мовчала з хвилину, усвідомлюючи почуте, після чого видала приблизно таке: «Малуватий ти ще, щоб удома не ночувати».

Нормально, так? Людині третій десяток, вона успішно працює, отримуючи більше, ніж ми обоє разом узяті… Має вищу освіту, знову ж таки. А вона заявляє, що «замалий».

Та в цьому віці люди вже своїх дітей няньчать і явно не питають дозволу у матусь на те, щоб переночувати з якою-небудь фря. Інші й зовсім нікого ні про що не ставлять до відома!

Але Андрій розсудливо промовчав. Пожував губами, ніби збираючись із думками, але потім просто підкотив очі й поїхав у невідомому напрямку. Точніше, він сказав, де саме живе його Катя. Це я вже так, для красного слівця.  Здавалося б, нічого страшного не сталося. Але ні, нічка мала бути та ще.

Перший раз Валя зателефонувала синові приблизно за годину. Запитала, чи дістався він, чи все гаразд, чи не голодний, чи не замерз… Ну і багато чого ще – з десяток «чи». Той і сваритися не став – докладно розписав свої пригоди, заспокоїв матір і, мабуть, зібрався віддатися єднанню із зазнобою.

Але Валентина не вгамувалася. Вона почала довбати мізки мені!

– А якщо вони там нажеруться як свині? – голосила дружина, намагаючись знайти в мені підтримку. – Або ще чогось гіршого.

– Він хоч раз так робив? Ні, ніколи в житті. Навіть у безглуздому підлітковому віці. То чому зараз має нажратися? Ще й із дівкою… Теж думай, чого мелеш.

– Так він раніше вдома завжди ночував. А тут повністю сам собі наданий.

І так далі по колу протягом двох годин. Але це не кінець, аж ніяк – Валя з істеричними стогонами знову почала надзвонювати Андрію.

Як вона мотала йому нерви! Казала, що дуже переживає, що йому не варто було нікуди їхати, що ночувати треба вдома, а не казна-де.

У підсумку син психанув. Сказав, що зараз повернеться, якщо їй так хочеться, і сяде біля маминої спідниці. Що характерно, слова свого дотримав. Я втручатися не став – сенсу не побачив.
З дівчиною стосунки в Андрюшки після того разу засмутилися. Вона назвала його маминим синочком і кинула. Знаєте, я її розумію, хоч і не схвалюю такої реакції.

Валентина ж повністю задоволена – вона домоглася свого і прив’язала до себе сина. Здається, онуків поки що не побачу. Ну а звідки їм узятися? Будь-яка жінка від такої свекрухи втече!

КІНЕЦЬ.