— Зінаїда знову для доньки гроші по рідні збирає, – повідомила мені телефоном мама, – Валька ж ось-ось восьму дитину на світ приведе, Господи, куди їм стільки! Клич двоюрідної маминої сестри Зінаїди по рідні з проханням дати грошей лунає ось уже 10 років із регулярністю видачі заробітної плати. Бо розуму немає ні в Зінаїди, ні в доньки її. А ось родичі є, небагато, щоправда. Тому і щомісячні збори на користь голодуючих давно і міцно всім набридли і лягають тяжким тягарем на наші сімейні бюджети

— Зінаїда знову для доньки гроші по рідні збирає, – повідомила мені телефоном мама, – Валька ж ось-ось восьму дитину на світ приведе, Господи, куди їм стільки!
Клич двоюрідної маминої сестри Зінаїди по рідні з проханням дати грошей лунає ось уже 10 років із регулярністю видачі заробітної плати. Бо розуму немає ні в Зінаїди, ні в доньки її. А ось родичі є, небагато, щоправда. Тому і щомісячні збори на користь голодуючих давно і міцно всім набридли і лягають тяжким тягарем на наші сімейні бюджети.
Ну немає в нас у рідні ні мільйонерів, ні успішних бізнесменів. Здебільшого жінки з дітьми, у парочки є законні чоловіки, які не хапають зірок з неба.
Більшість же, як і я, перебувають у розлучено-дітячому стані, з усіма наслідками, що з цього випливають. Ми обговорювали й засуджували, навіть намагалися колективно впливати на Вальку та її матір.
— Скільки діток Господь дасть, стільки й буде, – вперто і смиренно твердила Валька, додаючи вже, – та йдіть ви всі, вчителі! Що я можу зробити, якщо вони щороку у мене зʼявляються!
Ага, нічого. Ні на вузол зав’язати причинне місце таткові, ні про контрацепцію подумати.
А її мати незмінно додавала:
— Які б не були, а вони мої онуки. Вони моя опора і підтримка в старості.
Ах опора, це оці чи що?!
Але тепер про все по-порядку.
Валька вискочила заміж 17 років від роду, як це в такому віці буває, за довідкою з жіночої консультації про те, що наречена перебуває на 6-му місяці.
Зінаїда для порядку доньку за коси злегка потягала, зятю кілька ляпасів вліпила і заспокоїлася. Через три місяці на світ з’явилася перша Вальчина дочка.
— Ой, допоможіть, дитятко хворе уродилося, – голосила Зінаїда в телефонну слухавку, потім задумувалася і перепитувала, – а я тобі, що, вже дзвонила? Ой, ну тоді відбій, буду Марійці дзвонити.
Дівчинка Валі до 9 місяців не тримала голівки, лікарі поставили діагноз: органічне ураження мозку, або щось на зразок цього. Можу наплутати, не фахівець. Валька і не робила секрету з факту, що в момент зачаття дитини її Юрко був дуже напідпитку.
— У Валюшки хлопчисько зʼявився! Гарненький такий! – приголомшила новиною нас Зінаїда через рік після першої доньки.
А через 3 місяці знову зателефонувала: хворий хлопчик, щось у нього з нервовою системою не те.
Через півтора року з’явився ще один син, потім ще донька, і ще…
Валька наводила дітей майже щороку: за 10 років – 8 дітей. Усі вони, без винятку, були глибокими інвалідами. Лікарі попередили її про можливу генетичну проблему вже після 3-го поспіль хворого малюка, але на вузол же не зав’яжеш… Скільки Господь дасть.
У будинку у Вальки страшний бруд і злидні. Діти, глибокі олігофрени, одягнені в справжнє лахміття. 8-річний Вадимка не ходить, а тільки повзає, 9-річна Надійка не говорить і навряд чи розуміє мову.
У кутку лежить 3-х річний Сергійко, лежить і посміхається. Бо нічого, крім цього робити не вміє. 7-річний Вова зараз в інтернаті для дітей з особливостями розвитку, кажуть, що він звідти не вийде.
6-річна Соня сидить біля стіни і мірно розгойдується під власне виття. 4-х річна Світланка стоїть на безсилих ніжках, тримаючись за спинку ліжечка, в якому лежить півторарічний Михайлик, пускаючи слину.
А Валька гордо плаває по дому, носячи перед собою живіт.
— Що ви мене вичитуєте, – огризається вона, – вас би на моє місце! Мені не вистачає грошей на новий одяг, і часу теж немає, з такою юрбою!
— Валя, ну так не треба більше заводити дітей! – кажу їй зі стогоном, – Досить же! Діти всі з проблемами, куди ти нових робиш?
— Переривання чи що робити, – волає Валька.
— Та не зачати ж просто, є способи!
— Таблетки жерти? Себе калічити?
Так, себе шкода, а дітей ні. Не шкода випускати в життя таких ось безпомічних, які, якби щось трапилося з матір’ю, розійдуться по інтернатах без надії на усиновлення та опіку.
— Краще дай тисяч 10, – просить Валька, – а то Юрко знову запив і не працює.
Мовчки даю гроші і їжу.
Валька зупинилася в процесі розмноження. Ні, за розум не взялася. Просто появою на світ восьмої дитини щось пішло не так. Змучений організм не виніс. Жіночій орган довелося видалити. На тому й закінчився період ударної плодючості.
Думаєте нам легше стало? Ні. Грошей у нас вимагали так само – щомісяця.
А потім Саша, кума моя в гості прийшла. Вона Вальці не родич, моя подруга просто. Її візит збігся з черговим дзвінком Зінаїди. А Саша й каже:
— Де живе? Скільки дітей? Ага. І всі з інвалідністю? Зараз. Я ж у пенсійному працюю, а раніше в соцзахисті працювала.
Саша порахувала в калькуляторі телефону й озвучила мені таку суму, що я прийшла в цілковитий ступор!
А ми ще й скидаємося всією ріднею, від своїх рідних дітей відриваємо. Та й її діти в брудному зотлілому ганчір’ї! Та мої власні син і дочка таких грошей ніколи не отримували. Навіть виходячи з розрахунку на душу.
Своїми новими знаннями я поділилася з мамою. Вона була обурена. Наступного місяця, я вирішила Зінаїді грошей не посилати. Усе одно вони йдуть у нікуди. Юрик п’є, діти в мотлоху.
І знаєте, мене засудила вся рідня:
—Не допомогла бідним і знедоленим дітям!
Навіть мама засудила, хоча й знає, з якими труднощами я на зарплату і копійчані офіційні аліменти піднімаю своїх двох дітей.
А я сиджу і думаю: я краще повідомлю про ситуацію в сім’ї, куди слід, може опіка краще розбереться, куди йдуть кошти на дітей? І чималі кошти. І чому Валя утримує своїх «Богом даних» дітей у такому бруді й злиднях, отримуючи цілком достатньо.
Хоча, звісно, буду засуджувана всією ріднею за те що винесла на людський розсуд. Ну і нехай. Дітей мені дуже шкода.
КІНЕЦЬ.