Світлана гірко ридала в подушку, не в змозі повірити у те, що сталося.

Її наречений Віктор напередодні запланованого візиту до її батьків подзвонив і заявив, що розриває заручини. Він зізнався, що любить іншу жінку, яка чекає від нього дитину. “Як тепер пояснити це батькам?

Що подумають люди в селі?” – зі сльозами на очах запитувала вона сама себе. Її подруга й сусідка Люда намагалася підбадьорити дівчину:

– Не можна, щоб на весіллі ти була з червоними від сліз очима!

– Яке весілля, Людо? Віктор мене покинув! – відповіла Світлана крізь сльози.

Але Люда так просто здаватися не збиралася. Вона вирушила до Віталія, місцевого хлопця, якого Світлана ніколи серйозно не помічала, але Люда давно бачила в ньому потенційного чоловіка для своєї подруги. Стоячи на порозі його будинку, Люда без зайвих вагань спитала:

– Ти будеш її нареченим?

Здивований таким запитанням, Віталій спочатку вирішив, що це якийсь жарт. Але, побачивши рішучість Люди й заінтригований ситуацією, він несподівано погодився.

До того ж, Віталій покликав свого друга Івана бути свідком, і вони разом почали термінову підготовку до весілля.

Наступного ранку, одягнуті в святковий одяг, Віталій та Іван прийшли до будинку Світлани. Побачивши їх, вона розгубилася.

– Знайомся, це твій майбутній чоловік Віталій і його свідок Іван, – урочисто оголосила Люда.

Світлана, ще не отямившись від шоку, врешті погодилася на весілля, яке виявилося одночасно несподіваним і святковим.

Незважаючи на те, що Віталій був для неї майже незнайомцем, вона стала його дружиною, щоб уникнути ганьби.

Після церемонії Віталій зізнався Світлані, що давно до неї небайдужий.
– Давай дамо нашим стосункам місяць, – запропонував він, бажаючи спробувати збудувати справжню сім’ю.

Минуло тридцять років. Світлана та Віталій залишилися щасливими у шлюбі, виховали чотирьох дітей і стали доказом того, що навіть спонтанні союзи можуть перерости в справжнє кохання.

А Люда, яка свого часу зважилася на цей сміливий план, стала хрещеною матір’ю їхньої старшої доньки та частим гостем у їхній великій і дружній родині.

КІНЕЦЬ.