– Тарасе, всі наші гроші – у твоєї мами! Ну скільки можна? Вона ще і гривні не віддала, хоча м їй позичили на нові вікна та балкон, потім на вхідні двері, потім на зуби, потім на відпочинок в Карпатах, потім на матрас і це безкінечно! Хочу описати вам нашу ситуацію, щоб ви зрозуміли моє обурення і, можливо, підказали, як знайти вихід з ситуації і змучити маму чоловіка повернути нам гроші

– Тарасе, всі наші гроші – у твоєї мами! Ну скільки можна? Вона ще і гривні не віддала, хоча м їй позичили на нові вікна та балкон, потім на вхідні двері, потім на зуби, потім на відпочинок в Карпатах, потім на матрас і це безкінечно!

Хочу описати вам нашу ситуацію, щоб ви зрозуміли моє обурення і, можливо, підказали, як знайти вихід з ситуації і змучити маму чоловіка повернути нам гроші.

Ми з Тарасом живемо на орендованій квартирі, відкладаємо гроші на свою. Житло плануємо брати в іпотеку, тому економимо на всьому, благо дітей поки немає.

Недавно підвернувся слушний варіант, і можна було вже оформляти угоду. Але виникла несподівана проблема – досить велику суму ми дали в борг свекрусі, а Ольга Василівна не поспішає повертати.

Почалося це приблизно рік тому. Спочатку вона зайняла гроші на нові вікна та балкон, потім на вхідні двері, потім на зуби, потім на відпочинок в Карпатах. Мовляв, все одно вони поки що лежать без діла.

Приймав рішення чоловік, хоча я сумнівалася, чи зможе його мати повернути борг. І я виявилася права. Свекруха тягне з поверненням грошей, вигадує всілякі відмовки, але гроші, як я розумію, віддавати не збирається.

Живе Ольга Василівна на пенсію, підробляє репетиторством, тож не останній шматок хліба доїдає. Але нам завжди плачеться, що грошей не вистачає. Викликати жалість – це її природний талант, і свекруха їм вміло користується.

Але мене сильно цим не проймеш, а от Тарас ведеться. Найгірше, що він уже веде розмови, щоб пробачити мамі борг. Каже, вона мене виростила, у всьому собі відмовляла, а мені тепер для неї грошей шкода.

А те, що я три роки не можу собі дозволити ні нового одягу, ні відпочинку нормального, навіть людської їжі – це нормально?

Навіщо тоді було створювати сім’ю? Жив би зі своєю матір’ю. А я дитину хочу, а для цього потрібна своя квартира, а не орендована, з якої тебе будь-якої миті можуть виселити на вулицю.

Я розгублена і не знаю, що робити. Самій вимагати гроші у свекрухи навряд чи вийде, чоловік точно не ображатиме матір і стосунки між нами остаточно зіпсуються.

Може піти, доки не пізно? Як правильно вчинити?

Джерело