– Що він тут робить, мамо? Ми ж домовлялися, що посидимо в родинному колі, – моя дочка була настільки схвильована, що я її заспокоїти не могла.

– Оленко, хіба ще один гість нам завадить? Дивись, скільки усього на столі, іди до гостей, потім поговоримо.

Дочка мене послухала, пішла у велику кімнату до гостей, а я залишилася на кухні, і просто не знала, що мені далі робити. План, який я придумала, не спрацював, а іншого виходу я поки-що не бачила.

Нещодавно я повернулася з Греції, де була 17 років. Заробітки забрали у мене багато сил, я їхала молодою 40-ка річною жінкою, а повернулася додому – і мені вже 60.

Зате я заробила чимало грошей, що дозволило нам збудувати великий будинок. Будували ми довго, більше ніж 10 років. Бо спочатку я доньці квартиру купила, вона хотіла жити в місті. І лише після цього я взялася за будинок.

Допомагати з будівництвом дочка мені не поспішала, вони з зятем постійно мені наголошували, що вони занадто зайняті, тому мені і довелося мати справу з чужими людьми.

Практично це виглядало так: я шукала бригаду майстрів, і вела справи з їхнім головним майстром, я йому гроші давала, а він робив письмові звіти для мене – що, куди і скільки він витратив.

Так я познайомилася з Михайлом, який керував моєю будовою. Він мені відразу видався дуже порядною людиною, тож у мене навіть не було страху вести з ним фінансові справи, і як ви уявляєте, йшлося про тисячі євро, адже будинок у мене величезний, на два поверхи і навіть з двома входами.

Ідея зробити другий вхід прийшла не відразу, а в процесі будівництва. Справа в тому, що за багато років, поки ми спілкувалися з Михайлом, ми з ним дуже зблизилися.

Він давно розлучений, має дорослу доньку, яка живе в іншій області. В молодості він їздив за кордон на будови, там всього навчився, а коли повернувся додому, то сформував свою бригаду майстрів, і вони стали таким заробітчанкам як я будувати доми.

Зблизилися ми з Михайлом останніх два роки. Він давно мене просив, щоб я додому поверталася, але я хотіла не лише збудувати будинок, але і гарно в ньому все обставити.

Тепер, коли все вже готово, я повернулася додому і більше їхати в Грецію я не буду, у мене є все для щастя. До того ж, Михайло зробив мені пропозицію, але про це ще поки ніхто не знає.

Дочка моя, яка не переставала повторювати, що село вона не любить і не хоче в ньому жити, тепер змінила раптово свою думку. Коли вона подивилася, як все до ладу вийшло, то сказала, що переїжджає в будинок, а свою квартиру буде здавати квартирантам.

Не можу сказати, що мене здивувало її рішення, я навіть відчувала, що саме так воно і буде, тому і зробила два входи, бо вже тоді знала, що ми з Михайлом зійдемося.

Проте, я ніяк не наважувалася про це доньці розповісти, я знаю який у неї важкий характер, вона завжди все сприймає не так, але я себе заспокоювала, що два різні входи, дві окремі кухні вирішать це питання, і все буде добре.

Вирішили ми робити входини в наш новий дім. Михайла я теж запросила. Зробила я це з кількох причин. По-перше, я розуміла, що ми житимемо разом в цьому домі, а по-друге, я хотіла представити його, як свого майбутнього чоловіка, родичам

Ми зібралися у вузькому сімейному колі: донька з зятем і дітьми, свати, і моя рідна сестра чоловіком. Все було добре, поки не приїхав Михайло. Дочка його як побачила, то відразу покликала мене на кухню, і стала вичитувати, мовляв, що він тут робить.

Оленка настільки завелася, що я побоялася сказати їй правду. Вечір був зіпсований, дочка надулася, нічого не їла і сиділа мовчки за столом.

Михайло поїхав додому ні з чим. А на наступний ранок я таки набралася хоробрості і все дочці розповіла. Що тут почалося! Олена заявила, що вона категорично проти, щоб я виходила заміж і щоб Михайло жив з нами.

– Вибирай, мамо, або я, або він! – сказала вона.

Я дуже засмутилася, бо не хочу вибирати. Дочку свою я люблю, багато для неї зробила, але розумію, що у неї є власна родина – це її чоловік і їхні діти.

А у мене своє життя. Якщо так розібратися, то я ніколи ж і не почувала себе щасливою жінкою. І коли, нарешті, мені випала така нагода, дочка виявилася категорично проти. А я не знаю, що мені робити.

А яка ваша думка щодо цієї ситуації?

Джерело