Віта – молода мама, доньці молодої жінки лише півроку. Нещодавно Віта домовилася з двоюрідною сестрою про те, що та приходитиме на півдня тричі на тиждень.

І не просто приходитиме, а займатиметься дівчинкою, благо, грудьми Віта годувати дитину нещодавно закінчила – молока не стало. Кузина, яку звуть Оленою, студентка, навчається на 4-му курсі інституту, вона відповідальна і допомагала мамі виховувати двох молодших братів –  двійнят.

Зайвих грошей у сім’ї Віти з чоловіком немає. Працювати віддалено жінка не може, але платитиме родичці, нехай і жити їм із чоловіком матеріально стане важче. Час, який Віта хоче мати за допомогою няні, потрібен їй для себе. Вона дуже втомилася.

— Вийшла заміж 2 роки тому, – розповідає Віта. – Працювала, на дитину зважилися усвідомлено, тим паче і свекруха все твердила, щоб не чекали, що вже дуже їй хочеться онука чи онучку поняньчити. Онуки в неї є, але дві доньки живуть далеко, там інші бабусі няньчать. І про квартиру нашу мама чоловіка завжди казала, що вона – синова, не оформлена, але заповіт на нього справді є. Сестра чоловіка не заперечує, вони живуть непогано матеріально.

У визначений термін зʼявилася в молодій сім’ї донька. Всі девʼять місяців пройшли ідеально, але з появою на свій малюка були ускладнення, тому довелося вдатися до екстреної операційної допомоги. Свекруха приходила допомагати молодій мамі тільки в перші кілька днів, коли вдома був і чоловік, який взяв відпустку, а потім у буквальному сенсі схопилася за голову і «злилася».

— Не можу я так, вона кричить увесь час, ніяких нервів у мене не вистачає з нею! Я вже, напевно, за віком не виводжу це все.

Так Віта залишилася з обов’язками матері одна. Мама далеко, з рідні – тільки кузина, яка навчається і живе в студентському гуртожитку, чоловік на роботі весь день, а донька в них дуже проблемна.

— Спить не довше 15 хвилин і то на руках. То газики, то зубки, то на погоду реагує, – каже Віта. – Коли свекруха вмила руки, це було пекло. У мене шов болить і мокне, груди кам’яні, а донька кричить. Я буквально хиталася від втоми, боялася стояти з донькою на руках, норовила сісти, щоб не впасти ненароком.

Потім теж легше не ставало. Доньку обстежили і не виявили патологій: «ну ось така вам, матусю, дитина дісталася. Терпіть, усі діти плачуть, виросте – все мине». Але час минав, навпаки, з донькою стало навіть важче, тепер вона починає повзати, намагається до всього дотягнутися, а спить ще менше за часом, ніж раніше.

У вихідні вони з чоловіком хоча б удвох. А будні Віта вже ненавидить. Чоловік повертається ввечері, ще й час на дорогу йде в нього, свекруха забігає на 15 хвилин у вихідний раз на кілька тижнів, винятково, коли вдома син.

— Я нічого не встигаю зробити по дому. Поїсти готую з донькою на руках, прибрати – це тільки у вихідний. Душ прийняти – коли чоловік удома. Який час для себе? Інший раз не встигаю причесатися за весь день. Причому ще й слухаю від свекрухи, що вона трьох виростила і все встигала, а я, в набагато кращих умовах, не можу впоратися з однією дитиною, – злиться Віта.

— Треба якось пристосовуватися, вибудовувати режим. Кричить? Ну й нехай кричить, залишаєш її в манежі та йдеш робити справи, – повчально каже мама чоловіка.

– Як же ми все встигали? І без памперсів, і без бабусь, і без пральних машин, і без мультиварок і роботів, які самі пилососять? У мене було один одного менше, а я квартиру утримувала в зразковій чистоті, чоловіка зустрічала і борщами, і вечерею, і пироги примудрялася пекти?

Машинка була пральна, так. Активаторного типу, над нею стояти треба було і білизну віджимати руками, і воду міняти. І нічого, встигала і на долю свою не скаржилася.

Віта не знає, як свекруха все встигала, можливо, чоловік і його сестри були зовсім іншими немовлятами, спокійними, які давали без проблем усе зробити. А ось вона не встигає і що? Набридли лекції свекрухи до жаху.

— А вже коли я з кузиною домовилася, то взагалі в нас таке почалося! Як так, я, ледарка, сиджу вдома, а збираюся няні платити? Та чим я взагалі буду займатися півдня, зрозуміло було б, якби працювала, а так… Чим буду займатися? Лежати буду спокійно і в стелю дивитися або спати буду в сусідній кімнаті, – каже Віта.

– Але тут уже в нас до абсурду доходити почало.

— Ти сестру свою наймаєш для того, щоб просто «легально» їй грошима допомагати, вважаєш, що мій син багато заробляє чи що? Ну як це так, ти в декреті, а з дитиною буде сидіти ще хтось?

Яка няня? У жебраків слуг немає. Ах, ви не жебраки? Тоді, вибачте, чому ви живете в моїй квартирі, а не у своїй? Ти по подружках бігати зібралася, серіалів надивилася про багатих?

— Які серіали, на себе в дзеркало глянути ніколи, – говорить Віта. – І потім, не такі вже й великі гроші я кузині буду віддавати. Але мені час для себе потрібен як повітря, щоб не збожеволіти.

Чоловік не заперечує, але йому перед мамою теж незручно, все ж реально, живемо в її квартирі, а синові свекруха мозок виносить ще інтенсивніше.

Віті не хочеться грубити мамі чоловіка, але… як же вона її дістала своїми розповідями про те, як чудово вона сама все встигала з трьома дітьми, а невістка просто ледарка неймовірна, мовляв, час для себе – це взагалі про що? Який час для себе, якщо в тебе дитина маленька?

А ви що думаєте? Віта перебільшує, права свекруха, вона просто ледача? Або як? Діліться, як росли ваші діти? Усе встигали?

КІНЕЦЬ.