–  Оленко, ну ти сама подумай! – кричала мені в телефон старша сестра Олександра.

– Ви б могли б замість няні платити гроші мамі, а так годуєте чужу людину!

– А скільки ти особисто платила мамі за те, що вона сиділа з твоїми дітьми? Запевняю тебе сестричко: щойно ти виплатиш мамі всю суму, то і я розгляну питання про найм мами.

Така неприємна розмова сталася між мною і старшою сестрою. А з мамою я взагалі майже не спілкуюся вже кілька місяців, вона ж просто ігнорує мою донечку.

А тепер мама в мою оселю жити проситься! Та єдине, що я збираюся зробити – це зачинити двері перед її носом. Я поясню, чому, і ви мене зрозумієте.

Ніколи не думала, що колись буду нарікати на маму. Проблема, на мій погляд, просто мильна бульбашка, але мама увімкнула режим «як я сказала, чи ніяк» і ось уже півроку не спілкується з онукою.

Розповім трохи про все спочатку. У сім’ї я молодша дитина, у мене є старша сестра Леся, вона заміжня і у них з чоловіком двоє діток-погодок. Я також маю родину, є донечка, яка ось уже півроку ходить в дитячий садочок.

Діти старшої сестри, звичайно, старші за мою Вероніку і те, як їх няньчила моя мама, я встигла побачити у всій красі: вона і голос на дітей підвищувала постійно, в куток ставила, вони у неї були принеси-подай, коли вона дивиться серіали чи просто теревенить по телефону.

Крім того, мама постійно ігнорувала прохання сестри не годувати дітей тією чи іншою їжею, не давати їм солодкого. Рідко ходила з ними на прогулянки тощо.

Між сестрою і мамою через це постійно виникали конфлікти. Ми з чоловіком так не хотіли, тому навіть не розглядали маму як варіант допомоги з дитиною, тим більше що вік у неї вже поважний — три чверті століття вже прожиті.

Тому коли в садочку Веронічка часто почала хворіти, ми вирішили цю проблему за допомогою няні. Жінку ми цю знали, вона наглядала за нашою хрещеницею, тож її компетентність та модель виховання нам була знайома і цілком влаштовувала.

Ціна послуг також була адекватною.

Проблема прийшла, звідки не чекали. Мама, коли дізналася, що з дитиною займається няня, відразу влаштувала сцену на тему «чужа тітка її частиночку образити може». Не діяли на неї ні запевнення, що ми знаємо дану людину, ні те, що нас все влаштовує.

Та все виявилася набагато простіше: того ж дня мені зателефонувала сестра і почала вичитувати і повчати, що ми могли б замість няні платити гроші мамі, а так годуємо чужу людину.

Я взагалі погано переношу, коли люди лізуть не у свою справу, тому досить жорстко поцікавилася, скільки вона особисто платила мамі за те, що та сиділа з її дітьми.

І запевнила Лесю, що як тільки вона виплатити всю суму, то і я розгляну питання про найм мами. Сестра, звичайно, образилася, але втручатися в моє життя я не дозволяю нікому.

Тоді ж мама почала демонстративно ігнорувати мою дитину. На новий рік подарунки були лише дітям сестри, хоч святкували разом. Але не в подарунку справа, вона навіть не розмовляє з Веронічкою, вдає, що її просто не існує.

У січні у дочки був день народження, мама внучку навіть не привітала. На моє запитання, як довго це триватиме, мама зробила очі, що нічого не розуміє, і відповіла, що у неї всього два онуки.

Сказати, що я образилася – це чемно промовчати. Не хоче вона знати мою дитину, що ж, примусово милий не будеш. Перестали ми спілкуватися.

Але ось у чому проблема – мамі дуже сильно знадобилися переїхати. Сестра її брати до себе відмовилася, її чоловік категоричний, аж до розлучення.

Тоді мама прийшла проситися до мене. Ну мама є мама, треба допомогти — допоможу, тим більше, будинок у нас великий.

Але є одне але: на моє запитання, як вона бачить своє спілкування з онукою, мама відповіла, що як тільки я народжу, то вона мені всім допомагатиме, а поки у нас із чоловіком дітей немає, то вона планує відпочити від турбот про онуків.

Чоловік далі слухати не став, і виставив її за поріг, сказавши, що як тільки у його дружини з’явиться мати, то він буде готовий до діалогу, а поки дружина у нього сирота.

Сестра з родичами мені вже телефон обірвали, із претензіями про мою нечуйність. А я просто вже трубку не беру. Під час останньої розмови я просто сказала Олександрі, що якщо їй так хочеться допомогти мамі, то нехай розлучається та допомагає.

А моя сім’я – це насамперед моя дитина та чоловік. Чи це я не права і дійсно не справедлива у своєму ставленні до мами?

Джерело