— Я цю Наталю відразу терпіти не могла. Висла вона на нашому синові, проходу йому не давала, – каже Ірина Едуардівна. – І взяла-таки змором – сповістила, що чекає дитину.

— Іро, я все розумію, твій син, жвава дівчина, – каже жінці подруга. – Але як можна це зробити без його участі? Головою йому треба було думати, що того разу, що цього.

— Ой, а ти ніби не знаєш, що якщо жінка захоче дитину, то в неї буде дитина, – відповідає оповідачка. – Можна і гумові вироби проткнути, і набрехати. А Наталі дуже заміж хотілося. І її в чомусь можу зрозуміти: не пощастило з батьківською родиною, втекти з дому хочеться.

Ну так і збігай! У самостійне життя, воруши лапками, працюй, наживай, пробивайся в житті. Ні, вона з розряду тих дівчат, які воліють жити за чийсь рахунок. І можеш скільки завгодно говорити, що Данило сам винен, але я прекрасно знаю, що невістка мого сина просто охмурила. А що? Хлопець із порядної сім’ї і сам порядний, нерозпещений, треба брати.

Данилові, синові Ірини Едуардівни, зараз лише 25 років. Під вінець молодий чоловік пішов 4 роки тому, в дуже юному віці. Наталії тоді теж було не багато років, усього лише 18, але як вважає свекруха, вона в житті бачила більше, ніж зразковий хлопчик із хорошої сім’ї.

— А як не бачити? Мати чоловіків міняла як рукавички, що не рік, то новий вітчим. Дітей наробила трьох від різних, обидва – молодші за Наталку. Я в них була один раз і жахнулася просто: невже люди зараз можуть так жити? Шпалери обірвані, обмальовані, скрізь бруд і пилюка. Усе розумію: можна жити бідно, але дві дорослі жінки у двокімнатній квартирі не можуть порядок навести? Це як узагалі?

Данило у Ірини Едуардівни з чоловіком ріс завжди хлопчиком тихим, у дитинстві довго страждав на заїкання, перемогти недугу вдалося тільки до 15-ти років. Дівчат у молодого чоловіка довго не було, всі сили він віддавав навчанню. І ось, закохався в сусідку по будинку, доньку неблагополучної матусі, яка ледь закінчила 9 класів.

Від батьків Данило стосунки з Наталею спочатку приховував. Він і сам розумів, що для мами з батьком цей зв’язок буде шоком: він навчається в престижному виші, закінчив художню школу, музичну, а в Наталії 9 класів, один курс коледжу і робота продавчині в якомусь привокзальному кіоску.

Тепер Ірина Едуардівна вважає навіть, що і Данило не розглядав стосунків із дівчиною як серйозних: дівчина багато йому дозволяє сама, чому б не скористатися, тим паче, що досвіду у нього і не було зовсім.

Як підсумок – через півроку дівчина виявилася в положенні, влаштувала молодику концерт зі сльозами і словами, що мати її вижене з дому, а вітчим взагалі приб’є. Що було робити, якщо переривання Наталя робити відмовилася? Данило за ручку привів її до батьків, він же порядний.

— Ну це просто жах, – згадує знайомство з невісткою Ірина . – Стоїть така вся вульгарна, дивиться спідлоба, а в очах радість – це ж її квиток у нове життя. А нам як воно? Не підтримаєш єдину дитину, вона, може, нещаслива буде все життя?

Батьки Данила підтримали. Віддали для проживання другу квартиру, двокімнатну, між іншим. Відсвяткували скромну урочистість. Щоправда, сидіти з родичами невістки за одним столом Ірина Едуардівна відмовилася, відзначали без них.

— А потім її одягали-взували, ремонт робили у двокімнатній квартирі, придане для онука купували, годували й напували, син же навчався ще на денному, а невістку з кіоску одразу ж виперли, коли побачили живіт. А життя все одно не складалося, – вважає Ірина Едуардівна.

Свекруха з незадоволенням спостерігала, що невістка не вміє і не прагне вміти доглядати за житлом, розумно витрачати невеликі гроші. Онук зʼявився, але Наталка тільки й чекала моменту, щоб «скинути» його на когось. То подружку попросить посидіти, а сама одяг ходить вибирати, то свекрусі набреше з три короби, що в лікарню треба.

— А мені потім приятелька розповідала, що бачила мою невістку в піцерії з подружками. І немає в мене впевненості в тому, що в Данила роги не росли. Ну та добре. А головне – скільки не допомагай, у відповідь хамство і грубість. Порад не потребує, думку нашу не визнає. Я ще довго терпіла, синові не хотіла життя псувати, але він до трьох років онука, здається, він “наївся” вдосталь сімейного життя.

Місяць тому Данило, який уже давно закінчив навчання і влаштувався працювати, прийшов до батьків із сумкою речей, пояснивши, що він вирішив із Наталею розлучатися. Мовляв, дав їй час, щоб вирішити питання з тим, куди виїжджати з речами і дитиною.

Невістка перший час дошкуляла чоловікові та його батькам дзвінками та істериками, що їй нікуди йти, нема на що жити, що в неї на руках їхній син та онук. Зрештою Ірина Едуардівна заявила, що онука вони з чоловіком залюбки поселять у себе, хлопчик уже в садочок ходить.

А два тижні тому Наталя надіслала чоловікові результати УЗД, медичні документи про те, що її другий цікавий стан становить 5 тижнів, що вона має намір залишити дитину і крапка.

— На листочку УЗД і ім’я, і прізвище її стоять, і термін, – зітхає Ірина Едуардівна. – Так, син згоден із тим, що треба буде після появи малюка робити тест на батьківство. Але в будь-якому разі, розлучитися він зараз не може. І довго ще не зможе.

— Ну так, поки новій дитині не виповниться рік, начебто, на розлучення він не подасть, – киває подруга. – А Наталя не подасть тим більше. Для неї ще один шанс прожити по-людськи якийсь час. Вона ж не працює?

— Не працює, – підтверджує Ірина. – А син тепер каже, що розлучитися не зможе до трьох років другого малюка. Мовляв, а як Наталя одна з маленькими дітьми буде? І він один із двома дітьми не впорається, та й принципово йому невістка їх не залишить, як же їй жити без аліментів, на що? Загалом, кабала. Ну от скажи мені, чому хороші, порядні хлопці так влипають? Що ж так не щастить їм?

А ви що думаєте? Данило в цій ситуації – жертва продуманої Наталії? Чи як? Розумнішим треба було бути?І як захистити свого сина від таких спритних дівчат? І чи треба?

КІНЕЦЬ.