– Вітааааааю доню, вітаю Тетянко. Як здоров’я? Сім’я, робота, справи?

– Де твій? На роботі? Об 11 годині ночі? І як цю роботу звуть? Віра, як минулого разу, чи інакше? Дурепа, не плач. Може він як у тому анекдоті в морзі лежить, а ти думаєш про погане. Ага, отже дзвонить?! Скажи йому, що мати приїхала. Запитує коли я назад? Впізнаю зятя…

– Скажи, коли нову машину придбає тоді й мама додому поїде. Минулого разу я з його Запорожця ледве вилізла. Сісти-то я сіла, хоч і з великими труднощами. Поїхали на вокзал.

По дорозі я всього пару пиріжків з’їла. Приїхали, поїзд вже підходить, а я не можу із Запорожця вилізти. Одну руку й одну ногу висунула, а решту ніяк! Зять довкола бігає, кричить:

“Затримайте поїзд, я по допомогу збігаю!”

Потяг все одно поїхав, а я ще два тижні погостювала.

– Тетянко, а де мій онучок Михайло, Мишко, де Міша? Де цей дурень ночами вештається? На дискотеці чи що? І як цю дискотеку звати? Навіть я знаю, що у понеділок дискотек не буває. Дивись, а то він з цією дискотекою одружиться по зальоту. Або ще хвороби різні бувають. Гаразд, мовчу, мовчу…

– Подивимося, що в тебе в каструлях. Триденний супчик – якщо розігріти, тобто можна їсти, але собакам. І цим ти годуєш чоловіка? Тож не дивно, що він на роботі затримується.

– Ти ще його як у тому анекдоті, бува, не годуєш? Дружина йде на роботу і наказує дітям: “Що кішка не доїсть – не викидайте, татові вечеря буде!” Таня, Таня, скільки разів я тобі казала — як довів професор Павлов, різниці між чоловіком та собакою немає. Основні інстинкти, і перший пожерти! …

– Ти не смійся, ти слухай маму Таня! Ось він бігає цілий день, зголоднів і тут згадує де його миска з їжею чекає, туди й біжить! А ти з такою їжею його сама до роботи, на ім’я Віра підштовхуєш. Давай картоплю, капусту, зараз борщу наваримо. Нехай, коли він сьогодні до миски прибіжить, у нього свято буде. Кажеш, не їсть борщ? А ти його готуєш? Мамин борщ їдять усі, Мама за цим стежить!

– То тепер займемося тобою. Що це за вигляд? Майка – розтягнута, дивитись гидко! А штани? Що це за такі штани? Лосини? Та це секонд хенд, он і дірка ззаду! Ой вона втомилася на роботі за компутером! Ой, вдома вона хоче розслабитись відпочити та не думати про зовнішній вигляд!

До нас на ферму приїжджай там і відпочинеш, і розслабишся, і курям свої лосини продемонструєш. А вдома розпускати себе не можна, слухай Маму!

– Таня, а що з твоєю зачіскою? Вороняче гніздо називається? У тебе там ніхто ще не завівся? Жарко їй, вона волосся підібрала і ходить як опудало! Професор Павлов каже, що другий інстинкт після миски – розмноження. А з тобою в такому вигляді розмножуватись хіба що не зрячий захоче.

Так і не розмножишся, дочко, хіба що хтось тебе візьме з жалю. А чоловіка твого я розумію — приходить додому бідненький, а вдома швабра в майці з гніздом на голові, тут хто хоче назад на роботу одразу втече!

Ану швидко йди у ванну і приведи себе до ладу, дзвонять у двері, зять повернувся!

– Ні, це сусідка. Здрастуйте. Так, приїхала погостювати. А вам швидку викликати? Ні? Не спиться, якісь хулігани під вікном на гітарі грають і ви думаєте, що там наш Мишко? Даремно думаєте, Мишко наш спить. Давно.

Уроки вчив, вчив та заснув. Росте хлопчик, до університету готується, через вісім років вже вступатиме. Пригощайтеся чаєм. Вася де? Кому Вася, а мені — шановний зять Василь Петрович.

Працює, на нову машину заробляє. Чому це на Деу? На іномарку. Сім’ю забезпечує, дружину-красуню, дочку мою, балувати любить…

– Ну, а як ви поживаєте? Як ваш синок? Все також по в’язницях? Ай, чаєм похлинулися? Додому час? На добраніч, не забувайте нас, заглядайте!..

– Заповзла, анаконда. Ну постривай, наведу я в під’їзді порядок!

– Дзвонять, Таня, дзвонять… Вітаю, зятю мій коханий, змучився на роботі? Зараз Таня борщиком нагодує, приголубить, масаж зробить! Ви поворкуйте, а я спати пішла, втомилася з дороги.

Все, нема мами, мама спить, до завтрашнього дня готується — дочці мізки вправити, онука виховати, сусідів на місце поставити. Ох, щоб ви без мене робили!

КІНЕЦЬ.