Я усвідомлював, що не подобаюсь батькам Маші, коли перебував у них.

Вони задавали питання про роботу, житло, батьків, на які я відповідав, що живу з батьками у своїй кіямнаті, вони інженери, і що я шукаю роботу.

Насправді ми жили в маленькій квартирі разом з бабусею та дідусем, мої батьки були техніками, а роботу я ще не знайшов.

Я навіть почув, як батько Маші назвав мене “голодранцем”.

Марія кохала мене, незважаючи на думку батьків, і запропонувала почати жити самостійно, але я попросив почекати.

Ми зустрічалися в неї, коли її батьки були відсутні.

На її двадцятиліття, яке відзначали у ресторані, батьки погодилися, що я буду поряд із нею, де були й відомі люди.

Батько Маші в тості натякнув, що я просто її добрий друг.

Наступного дня батько Маші запропонував мені зустрітися у його офісі.

Там він запропонував мені вибір між грошима та Машею, і я вибрав гроші.

Він вважав це за діловий підхід, але сказав, що я втратив більше, вибравши не Машу.

З отриманих грошей я допоміг сім’ї та вклав гроші в іпотеку, був прийнятий на роботу завдяки знайомому.

Але забути Машу мені було тяжко.

Хоч хтось і може назвати мене зрадником, я сподіваюся почати все спочатку у пошуках справжнього кохання.

КІНЕЦЬ.