– Це мій день народження, та моя квартира! І я сама вирішу, куди мені сісти! А ви, вимітайтеся звідси, щоб я вас більше не бачила! Свято закінчено

Не думала Тетяна, що її день народження так розпочнеться. У суботу, з самого ранку пішло все не за планом.

– Тетяно Сергіївно, шеф вас терміново викликає на роботу! Там щось в офісі сталося, тож вам потрібно поїхати, й в усьому розібратися!

– Загалом, у відчинене вікно залетіли птахи, та влаштували там вечірку, – затараторила секретарка Ольга. – Ой, перепрошую, і з днем ​​народження вас!

Таня постояла з телефоном у руках і вирішила, що зараз вона швидко поїде на роботу, а до приходу гостей обов’язково повернеться.

Тим більше, що гості мали прийти о чотирнадцятій годині дня. Так що до їх приходу в іменинниці була сила-силенна часу. Та й салати із закусками були приготовані з вечора, залишалося лише закинути запікатися курку в духовку.

“Але з цією не хитрою справою впорається й Славко”, – подумала Тетяна, одягаючи на ходу вітрівку.

В офісі творився справжній хаос. Вікно було навстіж відчинене. Усі папери, які акуратним стосом лежали у співробітників на столах, тепер валялися переплутані на підлозі.

Торт, який Тетяна приносила, щоб пригостити колег, стояв недоїдений на столі, і явно був подзьобаний пташками.

“Ну невже не можна було поставити його в холодильник? -Здивувалася безладності колег Тетяна. Ніби всі дорослі жінки, а елементарного не могли зробити, а мені тепер віддуватися – роздратовано думала вона, закриваючи вікно”.

Тетяна не довго думаючи, викликала клінінг, щоб вони прибрали всі наслідки “пташиної вечірки”.

Дівчатка зі служби приїхали напрочуд швидко, і так само швидко впоралися із прибиранням офісу. Тепер Тетяна була спокійна, і вже збиралася їхати додому, як їй зателефонував чоловік Славко.

– Тетянко, ти де? Ми тут тебе вже зачекалися! Сергій із Катюхою вже годину тому прийшли. Давай швидше приїжджай, чекаємо на тебе!

У Тані виникло неприємне відчуття. Брат Слави із дружиною, як завжди, у своєму репертуарі. Вони чомусь люблять приходити раніше за призначену годину.

А Катя, дружина брата, завжди “вмикає” господиню у квартирі Тетяни. Може залізти у холодильник без проса, щоб нагодувати своїх малолітніх дітей.

– У сенсі, вже прийшли? Тільки одинадцята година! Мої та твої батьки підійдуть о чотирнадцятій.

– Ну я ж не вижену їх. Сама розумієш, брат все-таки!

– Добре, я вже виїжджаю, – відповіла Тетяна чоловікові, і почала викликати таксі.

Зайшовши в під’їзд, Таня почула гучну музику. Оскільки вони з чоловіком жили на першому поверсі, то не почути вона її не могла.

Відчинивши ключем двері, вона обережно увійшла в коридор. У вітальні “кричала” музика, чувся сміх і дитячі голоси. А з кухні йшов запах смаженої курки.

З вереском зі спальні вибігли, наздоганяючи один одного, діти брата, і забігли у вітальню.

Перед Тетяною постала така картина:

У вітальні сиділи Славік, його брат Серьога та його дружина Катя. На столику стояли салати, закуски, біленька, запечена курка, і торт, який Таня замовила в кондитерській за нечувані гроші. І цей торт, діти брата сиділи, та їли ложками – прямо з самого торта!

Загалом, на стіл було виставлено все, що призначалося для святкування дня народження Тетяни.

Славко винувато заморгав очима, і швидко заговорив:

– Тетяно, ми вирішили без тебе розпочати. Годиною раніше, годиною пізніше – яка різниця. Ти ж не проти?

– Проти!

– Несподівано для всіх сказала Таня.

– А ти думав, я зрадію, що мій день народження без мене святкують?

– А ви?

-Звернулася вона до брата та його дружини.

– Ви чого так рано приперлися? Чого вам удома не сидиться? Тільки о чотирнадцятій годині прийдуть батьки, а ви вже все під’їли!

Тетяну перервав Сергій, брат Славка:

– Тетяно, чого ти розходилася? Ну прийшли раніше, щоб привітати тебе. А ти на роботу поїхала. І діти зголодніли, не відмовляти ж їм, – незворушно сказав брат, зачерпуючи виделкою салат прямо з вази. – Ти сідай краще до нас, зараз я тост скажу.

І тут Тетяну “прорвало”.

– Це мій день народження, та моя квартира! І я сама вирішу, куди мені сісти! А ви, вимітайтеся звідси, щоб я вас більше не бачила! Свято закінчено!

– Таню, ну навіщо ти так, – спробував зупинити дружину Слава.

– Ти хочеш приєднатися до свого брата? -Запитала Тетяна у чоловіка.

Той мовчки опустив голову, розуміючи, що вчинив не правильно, не спитавши, й тим більше не зачекавши іменинниці.

Сергій з Катериною, назвали Тетяну жадібною, негостинною та злою жінкою, з якою Славі не пощастило. Вони пішли, але насамкінець сказали, що більше ніколи до них у гості не прийдуть.

Образилися бідненькі на іменинницю міцно! А Тетяна ледве стримала себе, щоб силу не застосувати, бо так хотілося пару випустити! Це ж треба бути такими нахабними, та недолугими?

Знали ж, що прийшли не вчасно, що будуть ще й інші гості, а повелися, як свині! Добре, що залишилося трохи часу, щоб спробувати врятувати залишки салатів, та приготувати деякі закуски.

А чоловіку ще довго доведеться вимолювати прощення за свій необачний вчинок, щоб запам’ятав, що так не поводяться в родині.

А “родичі” і справді більше не приходять, і її в гості не звуть. А їй і байдуже, не велика втрата!

КІНЕЦЬ.