Я приїхала на весілля до дочки і біля свого чоловіка, за круглим столом, посадила Родріґо, свого нового італійського коханого. Рідний батько стільки в мою дочку не вклав, скільки він, тому Діана повинна була знати, кому завдячує таку розкіш. Нарешті таємниця відкрилася, і я видихнула.

Я працювала в Італії довгі роки, але зараз вже давно не працюю. Я живу з Родріґо, і це життя наповнене любов’ю та гармонією. Моя родина не знала правди, тому цей момент став для них справжнім потрясінням. Особливо здивованими були мій чоловік і його мати. Їхні погляди, повні нерозуміння, майже пронизували мене.

Після тостів чоловік підійшов до мене, і його голос тремтів:

– Це правда? Ти жила з цим… цим чоловіком?

Я відчула хвилю емоцій, але спокійно відповіла:

– Так, Петре. Родріґо підтримував мене, коли я була самотня. Він турбувався про мене і нашу доньку. Чому я повинна це приховувати? Ти ж цього не робив. про все завжди дбала я. Я змучилась бути сильною!

Його мати різко втрутилась:

– Як ти могла так зрадити нашу сім’ю? Ми тебе завжди підтримували!

Я глибоко вдихнула:

– Ви підтримували мене? Де ж була ця підтримка, коли я працювала за кордоном, коли відчувала себе покинутою? В той час ваш син лежав на дивані пузом догори. А ви ж в той час казали: не змушуй його йти мішки носити. Він на таку роботу не заслуговує!

Саме Родріґо став моєю опорою і справжнім плечем, на яке я обперлася. Я так довго цього чекала. Діти вже дорослі, в них своє життя, а в мене своє.

Я щаслива, що більше не потрібно ховатися або виправдовуватися. Я щаслива з Родріґо, і це єдине, що справді важливо для мене. Моя дочка знає, що таке справжня підтримка, і я сподіваюся, що вона зрозуміє мене. У житті буває багато несподіванок, але головне – не зрадити себе і свої почуття.

Хіба ні? Невже я не заслуговую в тому житті на щастя?

Джерело