З дитинства ми з сестрою звикли до того, що у батьків невеликі зарплати, і мені часто доводилося носити старий одяг сестри. Це становище збереглося й надалі.

З дитинства ми з сестрою звикли до того, що у батьків невеликі зарплати, і мені часто доводилося носити старий одяг сестри.

Освіту ми теж здобули не вищу: Дар’я закінчила коледж, а я одразу пішла працювати, мріючи в майбутньому вчитися заочно.

Дар’я вийшла заміж за успішного бізнесмена і навіть жила за кордоном, звідки допомагала нашій родині матеріально.

Після повернення вона продовжила допомагати мені, хоча я вже жила з хлопцем і ми добре заробляли.

Коли сестра приїхала до нас з подарунками, я відчула змішані почуття – радість від зустрічі та незручність від її щедрості.

Я спробувала відмовитись від її допомоги, пояснивши, що ми можемо забезпечувати себе самі і що вона має думати про свою сім’ю.

Але Дар’я наполягла, стверджуючи, що хоче компенсувати мені дитячі поневіряння.

Коли я повідомила про свої весільні плани, сестра запропонувала нам весільний подарунок – спільний відпочинок за кордоном.

Я намагалася відмовитися, але батьки та мій майбутній чоловік підтримали її пропозицію.

Я залишилася неприємно здивована тим, що мій майбутній чоловік теж розраховує на допомогу моєї сестри замість того, щоб самому забезпечувати нашу сім’ю.

Наші думки розійшлися, і я так і не змогла погодитись прийняти такий дорогий подарунок.

КІНЕЦЬ.