Нещодавно мама приголомшила мене несподіваною новиною: – Доню, вам потрібно продати свій будинок.

– Що? З якого дива?

– Як це? А де житиме Світлана? Світлана – моя молодша сестра, яка на 10 років молодша за мене. Вона мешкає з мамою у двокімнатній квартирі на околиці міста.

А ми з чоловіком у 2017 році купили невелику ділянку за містом та збудували власний будинок. Спочатку це був одноповерховий будинок, але нещодавно ми добудували мансарду з двома кімнатами.

Батьки, звісно, нам допомогли. Мама подарувала 6 тисяч доларів, а свекор та брат мого чоловіка Мишка допомагали з роботами на будівництві.

Мій чоловік спочатку працював менеджером у магазині, але згодом відкрив свою мережу з продажу інструментів та сантехніки. Ми завжди обіцяли мамі повернути ці гроші, але вона сміялася.

– Та хіба я у своїх дітей гроші брати буду? Це ж подарунок, не кажи нісенітниці! Ми часто запрошували батьків у гості, влаштовували шашлики. Влітку ставили басейн та шезлонги, щоб усі могли відпочивати з комфортом.

Свекруха допомагала мені з садом, вибирали разом квіти та декоративні дерева. Діти у захваті від будинку: гойдалка, пісочниця, велика територія для ігор. Все було чудово донедавна.

Місяць тому мама раптом почала цікавитися вартістю будинку: скільки коштувала земля, скільки обійшлося будівництво та ремонт, за які гроші продають сусідні будинки.

Я подумала, що мати хоче переїхати ближче до нас. Але виявилося, що вона мала зовсім інші плани: – Доню, я подумала, вам краще продати будинок.

– Чому?

– Краще зараз продати та поділити гроші. Ви можете купити собі окрему квартиру.

– А решту суми куди витратити?

– Як куди? Світлані я куплю квартиру.

У вас велика ділянка, ви легко її продасте за хороші гроші. Я мало не розсміялася в слухавку: – Мамо, ти розумієш, що кажеш?

– Світлана вже доросла, їй потрібне окреме житло. І не забувай, що я вам дала гроші на будинок.

– Але ми пропонували повернути борг, а ти відмовилася.

– А зараз краще продати! Там моя частка! Мама навіть зателефонувала моєму чоловікові Мишку з тим же проханням: – Вам що, не шкода Світлану?

– Ні, мамо, не шкода. Але хіба вона не має заробити сама?

Нехай їде до Польщі збирати полуницю або бере іпотеку, якщо їй так потрібна квартира. – Ось хитрі ви! Старшій купила будинок, а молодшій що?

Нуль? Звісно, мама допомогла, але це було лише 6 тисяч доларів. Ми з чоловіком вклали у десятки разів більше. Порівняно з нашими витратами, її допомога — крапля у морі.

Скандал, який вона влаштувала, просто нестерпний. Я вже боюся брати слухавку, щоб не псувати нерви. Але як домовитись з мамою?

КІНЕЦЬ.