– Галя, дача має дістатись мені! – сперечався Анатолій із сестрою, – У мене, загалом, п’ятеро дітей! Троє рідних і двоє прийомних!
Ось нехай дача мені й дістанеться! Тобі навіщо вона? А я, може, назавжди тоді переїду, господарством займуся, городом.

Три роки Галина не спілкувалася зі своїм старшим братом Анатолієм. Все почалося з неприємної новини – він якось приїхав до молодшої сестри та оголосив:
– Розводжуся, досить!

– А що таке, Анатолію? – захвилювалась Галина.
– Та розумієш… Ми з Оленою уже півроку сваримося, живемо, я навіть не знаю, як хто. І сусідами не назвати, вона спокійно жити не дає!

– Чому?.. Яка кішка пробігла між вами?

– Не хотів я тобі, Галю, говорити… Загалом, трапилася в мене інтрижка на роботі, і про це Олена дізналася. Ні, я їй одразу пояснив, що між мною та Кариною нічого серйозного не було і бути не може, просто… Ну отак вийшло! Олена лежала в лікарні з молодшим сином, я довго, майже місяць, жив один, та й біс поплутав!

Галя остовпіла:
– Ти що, зовсім знахабнів? Тобто ти від Олени збігав ліворуч, зробив так, щоб вона про це дізналася, то ще зараз і дружину свою винною у розлученні виставити намагаєшся? Чи що?

– Галю, всі так живуть,– відповів молодшій сестрі Анатолій, – Я ось думаю, що твій Сергій теж він має від тебе якісь таємниці!

– А чому? Тому що ми – чоловіки, у нас цей… Забув слово.

– Полігамність, – підказала Галя, – Безсовісний ти таки! Я, Анатолію, від тебе такого не чекала. У тебе – троє дітей, дружина. Ви в шлюбі майже 15 років, і ти ще зрадив їй?

– Краще б ти не приїжджав, весь настрій мені зіпсував. Не дай Боже, мама про це дізнається. Я навіть не уявляю, що з нею буде. А розлучення в жодному разі приховати не вийде – мама з Оленою чудова спілкується!

***

Анатолій після розірвання шлюбу з головою поринув у нові стосунки. Галя кілька разів бачила цю Карину, і нова обраниця брата про себе залишила винятково негативні враження.

Груба жінка поводилася, як королева, хоча абсолютно не мала ні приємної зовнішньості, ні манер. Галина гадала, що Толя взагалі в ній знайшов.

Неприємним для Галини усвідомленням стало те, що Толя, одружившись з Кариною, кардинально змінився. Галя підозрювала, що друга дружина просто не дає йому спілкуватися з родичами.

У брата з сестрою за довгі роки виробилася традиція – двічі-тричі на тиждень увечері вони телефонували одне одному, розмовляли по телефону, ділилися новинами, обговорювали проблеми, будували якісь спільні плани.

А тепер Галя, коли б вона не подзвонила братові, постійно наривалася на байдужість та роздратування:
– Мені ніколи зараз по телефону базікати, – холодно казав сестрі Анатолій, – Іншим разом якось зателефонуємо. Буде час, я тебе сам наберу.

Ще однією новиною, яка стала для Галини та її матері абсолютною несподіванкою, поділилася Олена – Колишня невістка якось зателефонувала і попросила:

– Галю, ви начебто з Анатолієм спілкуєтеся? Ти, будь ласка, поговори з ним – 3 місяці минуло з нашого розлучення, а він жодного разу дітям грошей не надіслав. Хоча по суду йому було призначено аліменти на всіх трьох.

– Як це не прислав?
– Ось так. Якби він зарплату отримував офіційно на картку, то списувала б бухгалтерія чи як там, а працює він у приватній фірмі, тож отримує гроші у конверті.

– Мені важко зараз, я сама не впораюся. Не хотілося б це визнавати, але його допомоги я потребую.

Галя подзвонила тут же братові, але телефон взяла його нова дружина:
– Що хотіла? – забувши привітатись, спитала Карина.

– Від тебе абсолютно нічого. Мені Анатолій потрібен, поклич його до телефону.
– Спить він, не може зараз підійти. То що сталося?

– Хочеться тобі так відповісти, – розлютилася Галя, – Він чомусь аліменти не платить?

Олена дзвонила і каже, що за 3 місяці дітям він жодної копійки не перевів! Твоїх рук справа?
– Ні, – спокійно відповіла Карина, – не моїх. Він своєю зарплатою сам розпоряджається. Я тільки даю йому докладний список наших витрат на місяць, і насамперед він закриває ці потреби. А гроші, що залишилися, куди в нього йдуть, я не знаю. Я не питаю.

– Совість май, Карино! Чому він повинен твоїх дітей забезпечувати, утискаючи при цьому своїх? Не лізь взагалі в це питання, воно тебе не стосується.

– А я своїх дітей забезпечуватиму і не прошу! Я сама працюю, і сама їх годую. І не чіпай їх взагалі, якщо проблем собі не хочеш! Я не подивлюся, що ти сестра Толіка – навалюю так, що мало не здасться!

Галя зрозуміла, що з новою дружиною брата діалогу у них не вийде. До Толіка вона додзвонилася пізніше, і задала йому все те саме питання. Брат почав мямлити щось незрозуміле:

– Галю, не вийшло в мене. Розумієш, син Карини старший захворів, ми лікарнями стільки моталися. У поліклініці безкоштовної проблеми не вирішили, довелося звертатися до приватної. Та й подорожчало так, ти ж сама бачиш.

– Та ти що, зовсім чи що? — обурилася Карина, – насамперед, ти маєш думати про своїх дітей! Невже тебе взагалі не турбує, як вони? Що їдять? Як почуваються? Ти як з цією зійшовся, навіть дзвонити перестав їм. Толю, я тебе не впізнаю!

– Галю, гаразд, давай не будемо сваритися. Ось наступного місяця я Олені гроші обов’язково відправлю, обіцяю! Щось придумаю, можливо, підробіток візьму.

– У тебе вже борг за 3 місяці! Він постійно зростатиме, сума збільшуватиметься. А зараз, Толю, злісних неплатників ой як суворо карають, аж до реального позбавлення волі! Тож виконуй те, що зобов’язаний.

Анатолій свого слова не дотримав – він за четвертий, і за п’ятий місяць дружині не надіслав жодної копійки. Натомість, як виявилося, зі своєю новою сім’єю він з’їздив у відпустку – Карина на своїй особистій сторінці у соціальній мережі щодня викладала фотографії з кави та нічних клубів.

Мати Галини, відчуваючи гостре почуття сорому за сина, зі своєї без того невеликої пенсії допомагала онукам. Галя теж про племінників не забувала, возила Олені продукти, купувала дітям одяг та іграшки. Анатолія чекала після повернення серйозна розмова, Галя накинулася на старшого брата:

– Слухай, у тебе взагалі є совість? Ти, злісний неплатник, виявляється, можеш собі дозволити якийсь відпочинок? А я спитаю соромлюся, а за чий рахунок була ця подорож?

– Галю, що ти починаєш… – намагався виправдатися Анатолій, – Та в нас всього було 30 тисяч. З’їздили ми просто до моря на 5 днів, трохи розслабилися, змінили обстановку. – Та ці 30 тисяч ти краще дітям віддав би і частину боргу перекрив! Ти хіба не розумієш, що твоя Карина тобі зайвих проблем створює!

– Ти потім сядеш, а вона хвостом вільне і нового бовдура собі знайде! Йому на шию сяде, а ти залишишся з боргами та без дітей! Невже ти вважаєш, що вони тебе за це все пробачать? Діти в тебе вже дорослі, розуміють!

Анатолій знову обіцяв виправитися, присягався, що почне виплачувати дітям аліменти, але ситуація не змінювалася. Остаточно Галина зі старшим братом перервала стосунки після смерті мами.

Пішла Катерина Сергіївна несподівано, уві сні. Пенсіонерка нічим не хворіла, просто заснула та не прокинулася. За вказівкою своєї дружини Анатолій фінансово в похорон не вкладався, відбрихався перед сестрою, що грошей немає, зате, як тільки настав час ділити спадщину, одразу розпушив пір’я.

Катерина Сергіївна, чудово розуміючи, що собою представляє її друга невістка, незадовго до своєї смерті оформила дарчу – свою однокімнатну квартиру вона подарувала Олені, першій дружині Анатолія.

Галя проти цього не протестувала – вони з чоловіком власним житлом були забезпечені. Анатолій, коли про це дізнався, закотив сестрі просто грандіозний скандал.

– А за що це, я не зрозумів, квартира дісталася Олені? За які заслуги? Я – мамин син, а не вона! Вона їй навіть не родичка, вона просто невістка, чужа тітка!

– Мама квартиру залишила онукам, твоїм, між іншим, дітям. Коли настане час, Олена її продасть і грошима розпорядиться правильно. У цьому я певна.

– Я навіть рада, що так сталося. Карина твоя ні крихти з цієї квартири не отримає. А так хотілося, правда?

У Катерини Сергіївни була і дача. Щоб хоч щось мати з матері, Анатолій у Галі зажадав її в одноосібне користування. На розмову він приїхав не один – як група підтримки взяв із собою і дружину:

– Галю, хай дача відійде мені! Перепиши свою частку мені. Мені здається, що так буде чесно. Я зараз борги по аліментах закрию, з дітьми знову спілкуватися почну, щоліта буду на дачу їх возити, щоб на відпочинок не витрачатися. У мене п’ятеро дітей загалом! Галю, це ж розоритися можна, якщо кожного до літнього табору відправляти. Та й взагалі, на дачі стільки дозволити собі можна! Ми, наприклад, городину хочемо виростити, овочі свої. Я поставлю тепличку.

– Ще чого, – посміхнулася Галина, – Не дочекаєшся. Анатолій, як тільки я підпишу документи, ти наступного дня цю дачу продаси!
Ти на ній щось вирощуватимеш? Та я ніколи в житті не повірю.

– Ні, володіємо літнім будиночком обидва! Хочеш відпочивати – будь ласка, приїжджай. Треба тобі щось посадити? Будь ласка, знову ж таки, я не проти. Але на те, що я на тебе частку перепишу, не сподівайся. Цього не буде!

– Ти, Галю, нечесно чиниш, – влізла в розмову Карина, – І так квартира повз носа нашого спливла. Оленка хитра і самий ласий шматок собі відгризла. Віддай хоч би дачу! Нам про дітей думати треба, у нас їх двоє.

– Мені, Карино, на твоїх дітей начхати. Я сказала – ні! Можете сюди більше не приїжджати, від своєї частки на користь Анатолія я не збираюся відмовлятися.

– Ви хоч один віночок мамі купили? Ви хоч гривню на її поховання дали? Як вистачає совісті приїжджати сюди та щось вимагати? Ану, швидко, пішли геть звідси!

Анатолій на сестру образився. Карина, яка мала на чоловіка вплив, зробила все, щоб про рідних дітей чоловік забув. Борг збільшується, Олена збирає документи на позбавлення батьківських прав.

Вона не хоче, щоб батько, коли діти досягнуть повноліття, зажадав грошей на утримання. А Галя прийняла бік невістки. Вона вважає, що старший брат поводиться огидно!

КІНЕЦЬ.