Ми з чоловіком давно товаришуємо з однією парою ще зі студентських років.

Я вже давно помітила, що Антон і Ліда намагаються заощаджувати на всьому, але останнє свято Ліди залишило незабутнє враження — і на мене, і на мій шлунок.

Ліда святкувала ювілей і заздалегідь запросила мене:

— Обов’язково приходь із чоловіком! Святкуватимемо у вузькому колі, але буде весело!

Свято було призначене на п’ятницю ввечері, одразу після роботи. Я, хоч і дуже втомилася, знайшла сили зайти в магазини та вибрати Ліді пристойний подарунок на солідну суму.

У домовлений час ми вже стояли біля їхніх дверей.

Гостей було небагато, але перше, що мене вразило, — це абсолютно порожній стіл. Я прийшла після роботи, дуже голодна, і навіть не очікувала такого. Ми просиділи півгодини в розмовах, а потім Ліда нарешті згадала про частування.

— У мене є гаряча страва! — сказала вона.

Я зраділа, сподіваючись побачити на столі щось на кшталт запеченої курки чи інших святкових страв. Але Ліда винесла на маленькому підносі запечену картоплю.

З напоїв запропонувала компот.

Ми з чоловіком ввічливо посиділи ще годину, після чого поспішили додому. Я не могла повірити, що святковий стіл коштував у кілька разів менше, ніж наш подарунок.

Після цього випадку ми вирішили більше не підтримувати з ними спілкування.

КІНЕЦЬ.