Квартиру здали, і мати залишилася жити сама. Вона, звісно, була категорично проти такого рішення, всіляко опиралася.

Переконувала здати в оренду іпотечну квартиру, щоб швидше закрити кредит.

Навіть прикидалася хворою. Дарма старалася. Діти все одно переїхали, а маму залишили одну. Самотність стала її постійною супутницею. Онук більше не бігав квартирою, як справжній гоночний болід. Не було на кого нарікати чи читати лекції.

– Все! Досить! – вирішила мати. – Житиму з ними, а свою квартиру здам, і почну збирати гроші!

У п’ятницю ввечері вона раптово завітала до дітей.

– Дорогі мої! Мені важко самій, я вирішила переїхати до вас, – заявила вона синові та невістці.

– Переїхати до нас? Ура-ура! – радісно вигукнула невістка Алла. Син і свекруха лише здивовано переглянулися, не вірячи своїм вухам.

– Ти справді рада? – нерішуче перепитала свекруха.

– Звісно, мама! Це ж чудово! Суцільні переваги! По-перше, ми здамо вашу квартиру, а отримані гроші підуть на оплату іпотеки. По-друге, ви допомагатимете з онуком! Адже у вас тепер буде море вільного часу!

– Вільного часу? У мене? – розгублено перепитала свекруха.

– Авжеж! У нашій квартирі господиня я, тож вам не доведеться ні готувати, ні прибирати. Усе це на мені! А вам і Антошці потрібно більше часу на свіжому повітрі. Тому кожного дня, незалежно від погоди, ви будете гуляти з онуком мінімум півтори години до обіду та денного сну.

– А мої серіали? – злякано спитала свекруха.

– У нас немає і не буде телевізора! – “порадувала” Галину Борисівну Алла. – І, до речі, ви самі казали, що вам не дуже добре останнім часом. Я спеціально для вас готуватиму окремо. Жодного жирного, солоного чи гострого. Лише каші на воді та овочі!

Галина Борисівна ніяково попрощалася, швидко зібралася й вийшла, забувши про свій план переїзду. Йдучи додому, вона повторювала:

– Діти повинні жити окремо від батьків!

Син, зачинивши двері, розсміявся від душі:

– Ну ти й актриса! Довго репетирувала?

КІНЕЦЬ.