– От безсоромна! Приїхала в село з італійцем, який їй у сини годиться! –цікаві жіночки обмивали кісточки своїй односельчанці Марії, яка приїхала у відпустку не одна, а з доволі молодим італійцем.

Вона не перша в селі, хто привіз італійця додому, але то були здебільшого дідусі, які років на 20 були старшими за наших заробітчанок.

А ту ситуація кардинально протилежна – Марія приїхала з молодим.

А що вона могла вдіяти, якщо він сам напросився?

– Ти ще хочеш, Маріє, у відпустку їхати, чи вже на Різдво перенесеш поїздку додому? – питає мене Патриціо, внук синьйори, яку я доглядаю в Італії.

Він наче мій роботодавець, бо зарплату платить мені саме онук бабусі, а не її син. Не знаю, що там у них за родинні стосунки, але я про все з Патриціо домовляюся завжди.

А останнім часом він все частіше почав мене питати, чи не збираюся я їхати додому. Я вже грішним ділом собі подумала, що він іншу бадантку знайшов, і якщо я поїду, то вже не буду мати куди повернутися, і на певний час я втрачу роботу.

– То що, Маріє? Кажи, їдеш чи ні? – якось з самого ранку став мене допитувати молодий італієць.

– А що, ти вже маєш когось на моє місце? – не витримала і прямо запитала я.

Патриціо розсміявся, коли побачив, якою я серйозною стала.

– Ти ж знаєш, Маріє, що кращої нам за тебе не знайти. Моя бабуся тебе любить дуже, і не захоче ні на кого міняти. Але якщо поїдеш, то на час твоєї відпустки таки доведеться взяти заміну, – каже.

– Тоді я таки не розумію, до чого ця розмова?

– Ну добре, скажу. Я хочу з тобою в Україну поїхати, сам подивитися на все своїми очима. Візьмеш? – запитав Патриціо.

Від такої несподіваної пропозиції Марія не змогла відмовитися, і каже: “Добре, поїдемо як тільки знайдемо заміну мені”.

Про свої наміри Патриціо нічого не говорив, а лише сказав, що хоче Україну побачити.

Марія не знала, як вона людям в селі в очі дивитися буде, адже це нікому не доведеш, що між ними нічого немає, люди собі такого понавигадують, що потім не відмиєшся.

В Патриціо і справді був свій особливий інтерес, але він нічого не розповідав, поки не приїхав.

– Мамо, ти не казала, що будеш не одна, – з величезним здивуванням вдома Марію зустріла донька.

Заробітчанка відповіла, що втомилася з дороги, тому попросила доньку зробити обід і знайти якусь кімнату для гостя.

– Гарно ви тут живете, будинок такий великий, – з захватом відмітив італієць.

– А що, синьйор, вам пасту робити, чи українськими смаколиками пригощати? – запитала Оксана італійського гостя.

– Пасту я і вдома поїм. А тут давайте чогось свого, хочу українську кухню скуштувати.

Оксана прийнялася накривати стіл, і пригостила в той день гостя фаршированим перцем. Марія щось йому там переводила на італійську, щоб той зрозумів, що це за страва.

Був борщ, вареники, і запечене м’ясо, але Патриціо зацінив найбільше фаршировані перці.

Стала Марія щось підозрювати, що не просто так італієць попросився з нею, коли кілька разів впіймала його погляд, коли він дивився на її доньку.

– Зізнавайся, Патриціо. Тобі моя Оксана сподобалася? – якось прямо запитала заробітчанка свого гостя.

– Так, і то давно, – ошелешив її італієць. – Я не раз бачив, як ти з донькою говориш по відео-зв’язку, і вже встиг закохатися в неї. Тому і вирішив використати цей шанс, щоб познайомитися з Оксаною.

Дівчині теж італійський гість сподобався, тож вони стали чудовою парою.

Оксані було 32 роки, а Патриціо 34. Одружилися, і Італієць забрав її до себе.

А в селі інша новина пішла – Марія сама нареченого для доньки знайшла і зятя гарного отримала.

Джерело