Моїй сестрі Валентині 44 роки і від неї пішов чоловік. Вони прожили разом 22 роки. Я кажу – дивися по сторонам, знаймося, чоловіків багато! Ага, це не про Валю.

Познайомились Валентна з Сергієм на першому курсі університету, навчалися в одній групі. Своєю увагою та завзятістю він підкорив її, як виявилося назавжди.

Валентина і Сергій одружилися, продовжували навчатися в інституті, а на 4 курсі у них народилася донька Вероніка, моя племінниця.

Свого житла у них не було і жили то з його батьками, то з нашими, а потім і в гуртожитку. Вони разом подолали багато труднощів і випробувань.

На початку 2000-х років чоловік Валентини почав займатися бізнесом, з’явилися гроші, а він щедра людина, любить свята. Його оточення і спосіб життя сестрі не зовсім подобалися.

Сергій тепер постійно був зайнятий допізна на роботі, пізно повертався додому. А іноді й зовсім не ночував удома, і завжди основною причиною була зайнятість на роботі.

Моя сестра розумом все розуміла, але душею вірити не хотіла. А одинадцять років тому в якійсь компанії Сергій познайомився з жінкою і пішов до неї. Чотири місяці Валентина і дочка не бачили його.

Він приходив додому, коли їх не було, забирав необхідні речі, писав записки, в яких казав, що любить, але в нього настав непростий період у житті і треба визначитися, як жити далі.

Валентина зібрала всі речі, написала записку. Сергія, мабуть, здивував її вчинок, і він залишився. Потім обставини склалися так, що вони переїхали до іншого міста.

Здавалося, все налагодилося і було добре, але одного чудового дня Валентина дізналася, що в Сергія є син. Вона знову спробувала його пробачити, зрозуміти ситуацію, адже дитина народилася і вона ні в чому не винна. Але в душі, звісно, ​​щось сильно надірвалося.

З часом у Сергія знову з’явився далекий об’єкт, знову було багато роботи, тепер він приїжджав додому лише на вихідні. За кілька місяців на свій День народження він повідомив, що починає нове життя.

Чоловік сказав моїй сестрі, що приїхала та, з якою він розлучився одинадцять років тому. Вона завжди думала про нього, і в нього десь глибоко в душі таїлася любов до неї, що вони не можуть жити один без одного, разом їм легко та добре.

Зібрав Сергій речі і пішов, і думати навіть забув про сестру з дочкою. Моя Валентина каже, що тепер житиме тільки для дочки і майбутніх онуків, а  краще піде в монастир на Волині.

Я кажу – дивися по сторонам, знаймося, чоловіків багато! Ага, це не про Валю. От як на неї вплинути? Дайте будь-ласка якісь поради!

Джерело