– Сину, я сьогодні була на огляді, і спеціаліст заборонив мені хвилюватися, – діловим тоном промовила Лідія Петрівна.

– Чому він так сказав? У тебе якась серйозна недуга? – стривожено спитав Олексій.

– Так, є проблеми з серцем, – радісно сказала мати.

– А чому ти така радісна? – здивовано промовив чоловік. – Не бачу приводу для веселощів…

– Це я розмові з тобою рада, – миттєво виправилася Лідія Петрівна.

– Так? Ми майже щодня з тобою зідзвонюємося, дивно, що ти цьому тільки сьогодні радієш, – скептично промовив син.

– От станеш батьком, тоді зрозумієш, що будь-яка розмова зі своєю дитиною – це радість для матері, – викрутилася жінка.

– Ось з Ірою одружимося, тоді про дітей і подумаємо, – спокійно промовив Олексій.

– До речі, про це. Ти ж розумієш, що будь-яке весілля – це насамперед хвилювання, а мені хвилюватися не можна, – несподівано заявила Лідія Петрівна суворим голосом.

– Куди ти хилиш? – Незрозуміло промовив чоловік.

– Я до того кажу, що ти просто зобов’язаний відкласти своє одруження, поки мені не стане краще, – впевнено сказала мати.

– Не буду я цього робити, ми з Ірою вже подали заяву до ЗАГСу, – обурився Олексій.

– Тобі немає діла до мого здоров’я? – Задала провокаційне питання жінка.

– Мені важливе твоє здоров’я, але я ніяк не зрозумію, чому в тебе на весіллі може бути хвилювання? Вся організація та витрати лежать на нас із Ірою. Тобі взагалі нічого робити не треба, треба тільки прийти на свято та порадіти за мене, – спокійно промовив син.

– Ти мій єдиний син, хіба я можу залишатися спокійною, віддаючи тебе до рук малознайомої жінки? – незворушно поцікавилася Лідія Петрівна.

– Що означає віддаєш? Я річ чи маленька дитина? Та й Іру ти вже більше року знаєш, тож припиняй вигадувати відмовки, – невдоволено вимовив Олексій.

– Тобі не зрозуміти материнську душу, – трагічним голосом відповіла мати і поклала слухавку.

Зрозуміло, сам Олексій розумів, що відкладати весілля через забаганку матері безглуздо, але й не зважати на її думку він теж не міг.

Чоловік спантеличено почухав потилицю і вирішив порадитися з коханою.

– Так вся проблема через те, що Лідія Петрівна не може за станом здоров’я бути присутньою на нашому весіллі, або тому що вона просто не хоче, щоб ми розписалися? – задала резонне питання Ірина.

– Каже, що їй не можна хвилюватися через недугу, але хто знає її справжні мотиви, – невпевнено відповів Олексій і розвів руками.

– Тоді вважатимемо, що вона каже нам правду. Пропоную розписатися в ЗАГСі без зайвого галасу, а коли Лідія Петрівна поправить своє здоров’я, ми зіграємо весілля, – запропонувала наречена.

– Ти, напевно, маєш рацію. Але хіба тобі не прикро, що ми відкладемо весілля на невизначений термін? – дбайливо запитав чоловік.

– Не особливо. Мені головне, щоб у нас з тобою у стосунках все було добре, – видавила із себе посмішку Ірина.

Олексій усміхнувся у відповідь і ніжно обійняв жінку за плечі. Він щиро дякував Богові за те, що йому дісталася така добра, розумна та чуйна жінка.

Через пару місяців Іра та Олексій розписалися у ЗАГСі та офіційно стали чоловіком та дружиною.

Про це знали лише найближчі друзі молодят і батьки нареченої, про що їх попросили мовчати.

За кілька місяців Олексій вирішив знову завести розмову з Лідією Петрівною про весілля.

– Як твоє здоровʼя? Що кажуть спеціалісти? – вкотре запитав син, сидячи у матері в гостях.

– Нормально. Вже краще, – весело повідомила жінка.

– Як серце? Що з ним? – поцікавився Олексій.

– А що з ним? – Незрозуміло пробурмотіла мати.

– Ти говорила щось є якісь проблеми, – люб’язно нагадав чоловік, розуміючи, що його мати обманула.

– А, це? Все ще є проблеми, – впевнено промовила Лідія Петрівна. – Але вже менше, ніж раніше.

– Тобто ми з Ірою тепер можемо зіграти весілля? – промовив син і уважно подивився на матір.

– Ой, синку, навіть не знаю… А воно тобі треба? Пішли завтра зі мною на день народження до моєї подруги Маргарити? У неї дочка Аліса – розумниця, красуня, – єлейним голосом сказала жінка.

– Мамо, я одружений. Яка Аліса? – обурено промовив Олексій і цим проговорився.

– Як одружений? Що ти маєш на увазі? – приголомшено поцікавилася Лідія Петрівна.

– Я маю на увазі, що в мене вже є громадянська дружина, і я її люблю, – обманув чоловік.

– Ой, розхвалював! Не надумай одружитися раніше часу! Мені зараз мало зле не стало, – сказала мати і театрально приклала руку до голови.

– Що, погано? – скептично спитав син.

Лідія Петрівна активно закивала головою, і Олексій зрозумів, що розмовляти з нею про весілля марно.

Наступного дня він прийшов до поліклініки, до якої була прикріплена його мати.

Там чоловік умудрився випросити у реєстратора медкартку Лідії Петрівни.

Виявилося, що жінка лише один раз була у спеціаліста, і жодних проблем із він не виявив.

Олексій, остаточно переконавшись, що його мати обманювала і намагалася маніпулювати здоров’ям, серйозно на неї образився. Коли чоловік повернувся додому, він про все розповів дружині.

– Знаєш, раз мати не хоче побачити наше з тобою весілля, то ми її туди тягнути не будемо, – посміхнувся Олексій.

– Що ти маєш на увазі? – Незрозуміло запитала дружина.

– Організуємо весілля і покличемо на нього всіх, крім моєї матері, – незворушно відповів чоловік.

Ірина здивувалася такому настрою Олексія, але заступатися за свекруху не стала. Зрештою, вона була сама у всьому винна.

Звісно, ​​Лідія Петрівна влаштувала синові концерт, коли дізналася, що він планує весілля і вже забронював банкетну залу.

– Ти зовсім не бережеш мене? Я ж просила тебе, поки не одружуватися, – обурено вигукнула мати.

– Ну тобі вже краще, а вічно холостим ходити я не можу. Але не турбуйся, я все продумав. Якщо тобі може стати погано на весіллі, то ти на нього не підеш, – суворо сказав Олексій.

– Як не піду? – засмутилася від почутого Лідія Петрівна. – Усі підуть, а я ні?

– Так, але я нічого не можу вдіяти, тобі ж не можна хвилюватися, – уїдливо відповів син.

Декілька хвилин жінка мовчки переварювала його слова, після чого розплакалася зізналася Олексію в обмані.

Зрозуміло, чоловік її вибачив. Таким чином, Лідія Петрівна таки потрапила на весілля сина.

КІНЕЦЬ.